Постанова

від 13.12.2017 по справі 825/1913/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1913/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

суддів - Скалозуба Ю.О., Тихоненко О.М.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Тарабанька Д.М.,

представника відповідача - Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА (далі - ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА ) 23.11.2017 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 28.09.2017 за № 191537/40422844 щодо відмови у реєстрації його податкової накладної від 16.08.2017 № 30; від 28.09.2017 за № 191538/40422844 щодо відмови у реєстрації його податкової накладної від 17.08.2017 № 2 та від 02.10.2017 за № 198165/40422844 щодо відмови у реєстрації його податкової накладної від 23.08.2017 № 3;

- зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ним податкові накладні: від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийняті з порушенням норм чинного законодавства України. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані усі належні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по відмовленим податковим накладним, проте останні не були взяті контролюючим органом до уваги. Вважає, що відповідачем грубо порушено норми пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, фіскальним органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв.

Крім того, оскаржувані рішення також не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Однак, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає відповідачем не зазначено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що реєстрації податкових накладних позивача була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки встановлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД та запропоновано ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА надати пояснення та/або копії документів.

Платником податків було надано відповідні пояснення щодо проведення господарських операцій та документальні підтвердження, однак Робочою групою ДФС України зважаючи на те, що платником не надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації, прийнято рішення з пропозиціями щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позов має бути задоволений, враховуючи таке.

ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.04.2016 внесено відповідний запис. Товариство перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 01.06.2016 за № 404228425260. Основним видом діяльності позивача є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 111-113).

З метою здійснення своєї господарської діяльності ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА , відповідно до договорів постачання нафтопродуктів, укладених з ТОВ Нафтобізнес трейд (від 07.08.2017 № 25/Ч, від 07.08.2017 № 25/Ч) та ПП Торговий дім Фонтекс-Агро (від 28.04.2017 № 191), було придбано нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали, в тому числі масла автомобільні, з метою їх подальшої реалізації (а.с. 39-42, 61-63, 85-87).

Здійснення вказаних господарських операцій підтверджується належними чином оформленими сторонами копіями документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: податковою накладною від 16.08.2017 № 388, рахунками на оплату: від 16.08.2017 № 986, від 09.08.2017 № 872, платіжними дорученнями: від 17.08.2017 № 92, від 18.08.2017 № 94, від 23.08.2017 № 105, від 29.08.2017 № 106, видатковими накладними: від 16.08.2017 № 1321, від 18.08.2017 № 1345, від 24.08.2017 № ДРН0004925, товарно-транспортними накладними: від 16.08.2017 № Р1321, від 18.08.2017 № Р1345, від 24.08.2017 № 000005616, рахунком-фактурою від 23.08.2017 № ДСФ0004441 (а.с. 38, 43-46, 64-67, 88-92).

В подальшому, придбані нафтопродукти, відповідно до договору постачання нафтопродуктів від 03.05.2017 № Н/в-0-17, укладеного ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА (постачальник) з СТОВ Придніпро'є (покупець), було реалізовано вказаному контрагенту (а.с. 28-32).

Реальність постачання позивачем СТОВ Придніпро'є нафтопродуктів підтверджується такими належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку:

- довіреністю, виписаною СТОВ Придніпро'є , на отримання нафтопродуктів від 03.05.2017 (а.с. 33);

- рахунками на оплату: від 16.08.2017 № 21, від 17.08.2017 № 22, від 23.08.2017 № 23 (а.с. 34, 57, 81);

- платіжними дорученнями: від 17.08.2017 № 319, 17.08.2017, від 23.08.2017 № 336 (а.с. 35, 58, 82);

- видатковими накладними: від 16.08.2017 № 29, від 18.08.2017 № 31, від 24.08.2017 № 32 (а.с. 36, 59, 83);

- товарно-транспортними накладними: від 16.08.2017 № Р29, від 18.08.2017 № Р31, від 24.08.2017 № Р32 (а.с. 37, 60, 84).

В ході судового засідання колегією суддів встановлено, що вказані документи не мають недоліків змісту та форми.

Також, за результатами здійснення господарської операції позивачем було виписано податкові накладні: від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3 (а.с. 22, 48, 69).

31.08.2017, 05.09.2017 та 08.09.2017 ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА направило відповідачу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у вигляді електронного файлу на реєстрацію в Єдиному реєстрі вищевказані податкові накладні.

Цього ж дня, за допомогою програми електронного документообігу "М.Е.Doc", позивачем отримано квитанції, де зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу . При цьому, самі податкові накладні ДФС України були прийняті, але їх реєстрацію зупинено (а.с. 23, 49, 70).

У зв'язку із наведеним, ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА подано до ДФС України:

- таблиці даних платника податку: від 01.09.2017 № 1, від 05.09.2017 № 2 та від 22.09.2017 № 4 (а.с. 24, 50, 71);

- повідомлення від 22.09.2017 № 2, № 3 та № 4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена з поясненнями та копіями документів: оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за січень - серпень 2017 року; наказ про призначення матеріально відповідальної особи, наказ про призначення директора, Довідка з ЄДРПОУ, договір оренди приміщень, рахунок по оренді приміщень, платіжні доручення по оренді, договір поставки нафтопродуктів від ТОВ Нафтобізнес Трейд , договір поставки від ПП Торговий дім Фонтекс-Агро , рахунки до зупинених податкових накладних від ТОВ Нафтобізнес трейд , прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи на ТОВ Нафтобізнес трейд та від СТОВ Придніпро'є , видаткові накладні, акт звірки із СТОВ Придніпро'є (а.с. 24-27, 50-53, 71-74).

Однак, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: від 28.09.2017 № 191537/40422844, від 28.09.2017 № 28.09.2017 № 191538/40422844 та від 02.10.2017 № 198165/40422844 про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), у зв'язку із наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 47, 68, 93).

Не погоджуючись із винесеними відповідачем рішеннями ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА оскаржило їх в адміністративному порядку (а.с. 94-108), однак відповідь ДФС України на скаргу так і не отримало.

У зв'язку із наведеним, вважаючи рішення відповідача протиправним ТОВ ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА звернулось до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті Податкового кодексу ПК України).

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту Квитанцій, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.

Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 23, 49, 70).

Разом з тим, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у Квитанції № 1 конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Крім того, формулювання фіскальним органом у Квитанціях вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто, наказу № 567), також, на думку суду, є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Наказ № 567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки .

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою .

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно б було чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до Критеріїв оцінки ризиків Наказу № 567.

У свою чергу, у відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2017, 05.09.2017 та 08.09.2017 ТОВ "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подало до ДФС України повідомлення № 2, № 3 та № 4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим ПН/РК, таблиці даних товариства, пояснення з документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції із СТОВ Придніпро'є .

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення ТОВ " ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА " та додані до них документи, що підтверджують факти, викладені у повідомленнях, прийнято рішення від 28.09.2017 № 191537/40422844, від 28.09.2017 № 191538/40422844 та від 02.10.2017 № 198165/40422844 про відмову в реєстрації податкових накладних від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 47, 68, 93).

Водночас, з детального аналізу прийнятих Комісією рішень від 28.09.2017 № 191537/40422844, від 28.09.2017 № 191538/40422844 та від 02.10.2017 № 198165/40422844 вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Придніпров'є", та на те, що такі документи були надані ТОВ "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.09.2017 № 191537/40422844, від 28.09.2017 № 191538/40422844 та від 02.10.2017 № 198165/40422844 щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3.

Стосовно позовної вимоги ТОВ "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні, колегія суддів зазначає таке.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 62 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги ТОВ "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 28.09.2017 за № 191537/40422844 щодо відмови у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" від 16.08.2017 № 30;

від 28.09.2017 за № 191538/40422844 щодо відмови у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" від 17.08.2017 № 2;

від 02.10.2017 за № 198165/40422844 щодо відмови у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА" від 23.08.2017 № 3.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 16.08.2017 № 30, від 17.08.2017 № 2 та від 23.08.2017 № 3, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ПРОМТРАНС-ОЙЛ УКРАЇНА'' (код ЄДРПОУ 40422844) судові витрати в розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя С.В. Бородавкіна

Суддя Ю.О. Скалозуб

О.М. Тихоненко