Ухвала

від 11.12.2017 по справі 820/4015/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 р.Справа № 820/4015/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017р. по справі №820/4015/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №4463 від 04.09.2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що в запитах податкового органу про надання інформації від 14.04.2017 року та 27.06.2017 року не містилося посилання на відповідні документи в яких належним чином були б зафіксовані факти вчинення порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (тобто наявність кримінальних проваджень, судових рішень та інш. відносно позивача чи його контрагентів), не вказано які саме норми законодавства порушені платником податків. Таким чином, запити про надання інформації є необґрунтованими та незаконними, складеними з порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач звільнений від обов'язку надавати пояснення та їх документальне підтвердження на дані запити, про що було проінформовано відповідача. А отже наказ №4463 від 04.09.2017 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість спірного наказу. Зазначив, що передумовою прийняття спірного наказу слугувало направлення податковим органом письмових запитів. Разом з тим, оскільки запити були складені контролюючим органом з порушенням встановлених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вимог, то позивач був звільнений від обов'язку надання відповіді на нього, про що у встановлений 10-ти денний строк письмово повідомив відповідача. Таким чином, враховуючи необґрунтованість та безпідставність письмових запитів, відповідач не мав встановлених законом підстав для прийняття спірного наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області складено та направлено на адресу позивача запит від 14.04.2017 року про надання інформації (пояснень і документальних підтверджень) по взаємовідносинам з: ТОВ "Бест Інтернешенел Компані" (ідентифікаційний код - 40385986) за звітній період декларування ПДВ листопад 2016 року.

Також, 27.06.2017 року відповідач склав адресований позивачу запит про надання інформації (пояснень і документальних підтверджень) по взаємовідносинам з: ТОВ "Хайт Бізнес Груп" (ідентифікаційний код - 40233356) за вересень 2016 року; ТОВ "Остінг" (ідентифікаційний код - 40929105) за грудень 2016 року; ТОВ "Інтростінг" (ідентифікаційний код - 40929110) за грудень 2016 року; ТОВ "Лінгел" (ідентифікаційний код - 40931816) за грудень 2016 року; ТОВ "Регайс" (ідентифікаційний код - 40615343) за березень 2017 року; ТОВ "Транкор" (ідентифікаційний код - 40681636) за квітень 2017 року.

04.09.2017 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ №4463 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоспецметал".

Підставою винесення вказаного наказу слугували висновки податкового органу про ненадання відповіді у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття оскаржуваного наказу, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу з приводу винесення оскаржуваного наказу є такими, що здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом відповідача, як податкового органу.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит контролюючого органу від 27.06.2017р. було вмотивовано посиланням на п.п.78.1.1 ст.78 ПК України, а текст запитів містив явне та однозначне посилання на сумнів у правильності справляння ТОВ "Енергоспецметал" податків та зборів у зносинах з ТОВ "Остінг", ТОВ "Інтростінг" , ТОВ "Лінгел", ТОВ "Регайс", ТОВ "Хайт бізнес Груп", ТОВ "Транкор" з огляду на наявний у розпорядженні органу доходів і зборів факт відсутності підприємств за податковою адресою та реалізацію товарів за відсутності факту їх реального походження.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Бест Інтернешенел Компані", то відповідач зазначив, що господарська діяльність даного контрагента не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів (запит ГУ ДФС у Харківській області від 14.04.2017 року).

На вказані запити ТОВ "Енергоспецметал" листами №№28/04-1 від 28.04.2017 року, №20/07-01 від 20.07.2017 року надано письмові пояснення про те, що на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України позивач звільняється від обов'язку виконувати зазначені запити.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентується положеннями ст. 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 (далі - Порядок №1245).

Так, п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 10 Порядку №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п.п.16.1.7 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Дослідивши запити податкового органу, колегія суддів дійшла висновку, що вони складені у відповідності до встановлених вимог та має всі необхідні реквізити.

Враховуючи наведене, беручи до уваги наявність у податкового органу встановлених законом підстав для направлення письмового запиту та відповідності його вимогам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача передбачених абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України правових підстав для звільнення від обов'язку щодо надання на нього відповіді.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документів на зазначені запити, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу, податковим органом було встановлено термін проведення перевірки (5 робочих днів) та дату її початку - 05.09.2017 року, тобто граничний термін закінчення перевірки припадає на 11.09.2017 року.

За наслідком здійсненого виходу на юридичну адресу підприємства ГУ ДФС у Харківській області складено Акт відмови у допуску посадових осіб до проведення перевірки від 05.09.2017 року (а.с.19).

Враховуючи наведене, податковим органом фактично не було проведено перевірку підприємства, а заявлені вимоги про скасування фактично не реалізованого наказу є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності витребування податковим органом податкової інформації, складання та направлення наказу на проведення перевірки, а також дій направлених на її проведення.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової перевірки, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017р. по справі №820/4015/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017р. по справі №820/4015/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецметал" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.