Рішення

від 14.12.2017 по справі 904/9988/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9988/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу № 75 "ЗОРЯ-2", м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 353,44 грн. пені, 67,90 грн. 3% річних та 1 380,82 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Пац В.О., довіреність №14-87 від 14.04.2017 року

Від відповідача: Бурхойло С.І., наказ №2 від 21.09.2013 року, голова правління

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 75 "ЗОРЯ-2" заборгованості на загальну суму 1 802,16 грн., з яких:

- 353,44 грн. пеня за загальний період з 15.02.2014 по 15.01.2015;

- 67,90 грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2014 по 15.01.2015;

- 1 380,82 грн. інфляційні втрати за березень, квітень, травень, червень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №773/14-ТЕ-4 від 17.12.

2013 в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних у сумі 67,90 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1 380,82 грн. На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений природний газ у розмірі 353,44 грн.

14.12.2017 відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці рівними частинами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2017 порушено провадження у справі №904/9988/17, справу призначено до розгляду в засіданні на 14.12.2017.

У судовому засіданні14.12.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та Житлово-будівельним кооперативом № 75 "ЗОРЯ-2" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №773/14-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 95 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, у січні - 20 тис.м 3 , у лютому - 20 тис.м 3 , у березні - 15 тис.м 3 , у квітні - 5 тис.м 3 , у жовтні - 5 тис.м 3 , у листопаді - 12 тис.м 3 , у грудні - 18 тис.м 3 .

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця (пункт 3.1. договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункт 3.3. договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Згідно з пунктом 5.2. ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб м. природного газу - 1 118,974 грн., крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2014 до договору купівлі-продажу природного газу від 17.12.2013 №773/14-ТЕ-4 з 01.01.2014 пункт 5.2 викладено в наступній редакції: Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

Відповідно до умов договору за актами прийому-передачі газу у січні, лютому, березні, листопаді, грудні 2014 року позивач здійснив на користь відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 76 586,91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 31 січня 2014 року за спожитий у січні 2014 року природний газ на суму 17 685,99 грн. (за природний газ - 13 033,49 грн., транспортування природного газу - 4 652,50 грн.);

- від 28 лютого 2014 року за спожитий у лютому 2014 року природний газ на суму 16 744,67 грн. (за природний газ - 12 339,79 грн., транспортування природного газу - 4 404,88 грн.);

- від 31 березня 2014 року за спожитий у березні 2014 року природний газ на суму 9 697,25 грн. (за природний газ - 7 146,28 грн., транспортування природного газу - 2 550,97 грн.);

- від 30 листопада 2014 року за спожитий у листопаді 2014 року природний газ на суму 15 749,68 грн. (за природний газ - 10 456,00 грн., транспортування природного газу - 5 293,68 грн.);

- від 31 грудня 2014 року за спожитий у грудні 2014 року природний газ на суму 16 709,32 грн. (за природний газ - 11 093,09 грн., транспортування природного газу - 5 616,23 грн.).

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення підпункту 6.1. договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, розрахунок за поставлений природний газ:

- за січень 2014 року здійснено оплату на суму 17 685,98 грн.: 11.02.2014 - 7 685,99 грн., 26.02.2014 - 7 000,00 грн., 14.03.2014 - 3 000,00 грн.;

- за лютий 2014 року здійснено оплату на суму 16 744,67 грн.: 26.03.2014 - 4 744,67 грн., 01.04.2014 - 5 000,00 грн., 08.04.2014 - 3 000,00 грн., 24.04.2014 - 4 000,00 грн.;

- за березень 2014 року здійснено оплату на суму 9 697,25 грн.: 24.04.2014 - 4 697,25 грн., 19.05.2014 - 3 000,00 грн., 23.06.2014 - 2 000,00 грн.;

- за листопад 2014 року здійснено оплату на суму 15 749,68 грн.: 04.12.2014 - 7 749,68 грн., 12.12.2014 - 8 000,00 грн.;

- за грудень 2014 року здійснено оплату на суму 16 709,32 грн.: 16.01.2015 - 16 709,32 грн.

Таким чином, за отриманий природний газ відповідач розрахувався повністю, однак з порушенням встановленого для оплати строку, що і стало підставою нарахування пені, штрафу, трьох відсотків річних, втрат від інфляції, та, відповідно, причиною спору.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані три відсотки річних за загальний період прострочки з 15.02.2014 по 22.06.2014 та за 15.01.2015 у сумі 67,90 грн. та інфляційні збитки за прострочку оплати природного газу у березні, квітні, травні, червні 2014 року у сумі 1 380,82 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності здійснення розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат порушень вимог чинного законодавства судом не виявлено, а отже вимоги про стягнення 3% річних та індексу інфляції підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 67,90 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 380,82 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просить стягнути пеню у сумі за загальний період прострочки з 15.02.2014 по 22.06.2014 та за 15.01.2015 у сумі 353,44 грн.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Таким чином, сторони у договорі збільшили строк позовної давності щодо нарахування неустойки до 5 років.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правильність обчислення позивачем пені за прострочку виконання зобов'язання, дотримання позивачем умов договору та чинного законодавства щодо нарахування пені.

Отже, вимога про стягнення пені у сумі 353,44 грн. заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Таким чином, є правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача: пені у сумі 353,44 грн., 3% річних у сумі 67,90 грн. та втрат від інфляції у сумі 1 380,82грн., а всього - 1 802,16грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 600,00 грн.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення у зв'язку з складним матеріальним становищем.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочення або відстрочення виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає за доцільне в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України розстрочити виконання судового рішення у справі № 904/9988/17 щодо стягнення заборгованості на загальну суму 3 402,16 грн. рівними частинами на 3 місяці до 02.04.2018.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 75 "ЗОРЯ-2" (49017, м. Дніпро, вул. Орловська, 31-Б, ідентифікаційний код 23362987) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 353,44 грн., 3% річних у сумі 67,90 грн., втрати від інфляції у сумі 1 380,82 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 по справі 904/9988/17 щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 75 "ЗОРЯ-2" (49017, м. Дніпро, вул. Орловська, 31-Б, ідентифікаційний код 23362987) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) заборгованості на загальну суму 3 402,16 грн., з яких пеня у сумі 353,44 грн., 3% річних у сумі 67,90 грн., втрати від інфляції у сумі 1 380,82 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600,00 грн., згідно з наступним графіком:

1) до 02.02.2018 року - 1 134,05 грн.;

2) до 02.03.2018 року - 1 134,05 грн.;

3) до 02.04.2018 року - 1 134,06 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.2017.

Суддя Е.М. Бондарєв