Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/6038/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/6038/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юпол

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Вельд-Пак

про стягнення 219058,27 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Дем'як П.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юпол звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Вельд-Пак про стягнення 219058,27 грн.

Позовні вимог обґрунтовуються тим, що між позивачем та ТОВ Вельд-Пак було укладено Договір поставки №7/08/15 від 07.08.2015, за умовами якого позивачем було поставлено покупцеві товар на загальну суму 768978,90 грн., проте ТОВ Вельд-Пак не в повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, зокрема сплативши 654000 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 114978,90 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що 15.02.2016 між ТОВ Вельд-Пак та ТОВ Укрпакінвест було укладено Договір про переведення боргу №15/02/16 відповідно до умов якого ТОВ Вельд-Пак було переведено відповідачеві борг в розмірі 100000 грн. за Договором поставки №7/08/15 від 07.08.2015. Також за умовами вказаного договору відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача усі нараховані штрафні санкції.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача 100000 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі п.4.1 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України 36306,84 грн. пені, 65753,42 грн. 60% річних, 3288 грн. 3% річних та 13710,01 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що останньому не було відомо про укладення Договору про переведення боргу №15/02/16 від 15.02.2016, про існування зазначеного договору відповідач дізнався тільки після порушення провадження у давній справі. Також відповідач посилався на недійсність зазначеного договору. Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ Укрпакінвест звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання Договору про переведення боргу №15/02/16 від 15.02.2016 недійсним. На підставі викладеного відповідач просив суд зупинити провадження у розглядуваній справі до прийняття рішення у справі про визнання зазначеного вище договору недійсним.

Так ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2017 провадження у справі №910/6038/17 було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/10715/17 за позовом ТОВ Укрпакінвест до ТОВ Юпол та ТОВ Вельд-Пак про визнання Договору про переведення боргу №15/02/16 від 15.02.2016 недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2017, у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі №910/10715/17, провадження у справі №910/6038/17 поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юпол (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вельд-Пак (постачальник) укладено Договір поставки №07/08/15 відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити полімери (товар) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, товар поставляється партіями. Найменування, кількість, ціна за одиницю виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у видатковій накладній, або у додатках до цього договору.

Згідно з п.2.2 Договору, поставка партії товару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання постачальником від покупця попередньої оплати у розмірі, встановленому п.3.3 цього договору. Датою поставки партії товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна одиниці товару та вартість партії товару визначається у відповідному рахунку-фактурі, який складається постачальником на кожну партію товару, та направляється покупцю для оплати.

Загальна вартість товару за цим договором дорівнює сумі вартості всіх партій товару, поставлених постачальником покупцю за цим договором (п.3.2 Договору).

У відповідності до п.3.3 Договору, оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п.4.1 Договору, невиконання або неналежне виконання умов цього договору (порушення зобов'язань) сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором та чинним законодавством України. У випадку порушення цього договору будь-якою із сторін, інша сторона має право застосувати до винної сторони штрафні санкції, передбачені ч.1 ст.236 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.2 Договору, за порушення строків оплати товару, встановлених п.3.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від неоплаченої в строк суми з урахуванням п.3.4 цього договору, за кожен календарний день прострочення, а також 60% процентів річних від простроченої суми згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Умовами п.5.3 Договору сторони погодили, що на підставі ст..259 Цивільного кодексу України сторони домовились про збільшення позовної давності за цим договором. Позовна давність для вимог, що виникають із цього договору та/або пов'язані з ним, в тому числі, про виконання зобов'язань, стягнення штрафних санкцій та процентів, встановлених п.п.4.2-4.4 цього договору,встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що на підставі п.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених п.п4.2-4.4 цього договору, припиняється через 5 (п'ять) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 (включно), а в частині невиконаних/неналежно виконаних зобов'язань - до повного / належного їх виконання.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2015 до Договору поставки №7/08/15 від 07.08.2015 сторони погодили внести зміни в п.6.1 договору, зокрема продовжити термін дії укладеного між сторонами договору до 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав ТОВ Вельд-Пак товар, обумовлений договором на загальну суму 768978,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №2 від 07.08.2015, №4 від 14.08.2015, №5 від 14.08.2015, №6 від 19.08.2015, №9 від 20.08.2015, №25 від 16.10.2015 та №31 від 23.10.2015. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак ТОВ Вельд-Пак поставлений товар оплатив лише частково та з порушення строків оплати встановлених в договорі, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 114978,90 грн.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання ТОВ Вельд-Пак зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 114978,90 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи.

Разом з тим, судом встановлено, що 15.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вельд-Пак (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юпол (кредитор) укладено Договір про переведення боргу №15/02/16, відповідно до п.1 якого визначено. Що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору поставки №7/08/15 від 07.08.2015, укладеного між первісним боржником та кредитором (основний договір).

Відповідно до п.2 Договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 100000 грн., що виник на підставі п.3.3 основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у повному обсязі та з урахуванням усіх штрафів, пені та валютних коливань, що зазначені в основному договорі, але не включені до суми боргу згідно цього договору.

Згідно з п.3 Договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 5 Договору визначено, що новий боржник, підписуючи цей договір підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.

За умовами п.7 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.513 Цивільного кодексу встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За таких обставин, враховуючи укладення між сторонами договору про переведення боргу, в якому сторони передбачили відповідальність нового боржника за основним договором в розмірі 100000 грн., суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 100000 грн.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 65753,42 грн. 60% річних, 3288 грн. 3% річних та 13710,01 грн. інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, пунктом 4.2 Договору сторони зокрема визначили, що за порушення строків оплати товару, встановлених п.3.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику 60% процентів річних від простроченої суми згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи, що сторонами в договорі передбачено відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 60% річних, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача відповідальності зі стягнення 3% річних, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 60% річних та інфляційних втрат на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 13710,01 грн. та 60% річних в сумі 65753,42 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 36306,84 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що за порушення строків оплати товару, встановлених п.3.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від неоплаченої в строк суми з урахуванням п.3.4 цього договору, за кожен календарний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Разом з тим, заперечення відповідача стосовно недійсності укладеного між сторонами договору спростовуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема судом встановлено, що за наслідками розгляду господарським судом міста Києва справи №910/10715/17 за позовом ТОВ Укрпакінвест до ТОВ Юпол та ТОВ Вельд-Пак про визнання Договору про переведення боргу №15/02/16 від 15.02.2016 недійсним, господарським судом прийнято рішення від 26.09.2017 яким було відмовлено у задоволенні позову ТОВ Укрпакінвест та визнанні вказаного договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/10715/17 залишено без змін.

За таких обставин, станом на момент розгляду даної справи, рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/10715/17 набрало законної сили, а Договір про переведення боргу №15/02/16 від 15.02.2016 в судовому порядку не визнано недійсним.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження факту належного виконання взятих на себе зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Заводська, буд. 1; ідентифікаційний код 39369730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юпол (04053, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 30, кв. 24; ідентифікаційний код 39882415) 100000 (сто тисяч) грн. заборгованості, 13710 (тринадцять тисяч сімсот десять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 65753 (шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 42 коп. 60% річних, 36306 (тридцять шість тисяч триста шість) грн. 84 коп. пені та витрати зі сплати судового збору в сумі 3236 (три тисячi двісті тридцять шість) грн. 55 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 18.12.2017

Суддя Я.В. Маринченко