Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/15312/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/15312/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР БУД"

до публічного акціонерного товариства "БТА Банк"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколовська Наталія Вікторівна

про скасування обтяжень нерухомого майна

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування обтяжень нерухомого майна - нежилих будівель, розташованих за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 18В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2017 порушено провадження у справі №910/15312/17 та призначено до розгляду на 05.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколовську Наталію Вікторівну (01034, АДРЕСА_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 розгляд справи відкладено на 24.10.2017 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача та третьої особи і неподання ними витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 розгляд справи відкладено на 09.11.2017 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників третьої особи і неподанням витребуваних доказів.

Судове засідання 09.11.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2017 розгляд справи призначено на 21.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 30.11.2017.

Представники сторін в судове засідання 30.11.2017 не прибули, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом встановлено неможливість розгляду справи без участі представників сторін.

Розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

Представники сторін в судове засідання 12.12.2017 не прибули, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвала суду від 30.11.2017 отримана відповідачем 08.12.2017, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 01032 6243719 5 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01.09.2006 між відкритим акціонерним товариством Український кредитно-торговий банк (далі - банк, правонаступником якого є ПАТ БТА БАНК ) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Донбасметал був укладений договір про відкриття кредитної лінії № КЛ-06-18 (далі - кредитний договір).

У забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Донбасметал за договором про відкриття кредитної лінії № КЛ-06-18 від 01.09.2006 між банком (далі - іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю ДТК (далі - іпотекодавець) укладений договір іпотеки № КЛ- 06-18/И від 20.11.2006, за яким іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення, зазначені в п.1.4 цього договору.

Предмет іпотеки визначений сторонами в п.1.6 договору іпотеки, а саме:

- вид нерухомого майна - будівлі загальною площею 2 962,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта у РПВН 4244636;

- місцезнаходження - Донецька область, місто Донецьк, вул. Баумана, 18В;

- опис - на земельній ділянці розташовані шлакоблочна будівля складу літ.Е-1 загальною площею 752,5 кв.м., адміністративно-побутовий корпус з залізо-бетонних плит літ. Д-2 загальною площею 668,8 кв.м., фарбоване відділення з залізобетонних плит літ.В-1 загальною площею 171 кв.м, склад запасних частин з залізо-бетонних плит літ. Г-1 загальною площею 579,1 кв.м., цех перепродажної підготовки з залізо-бетонних плит літ. Б-1 загальною площею 278,3 кв.м., станція технічного обслуговування з залізо-бетонних плит літ.А-2 загальною площею 513,2 кв.м.

Постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011 по справі № 42/1826, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 20.12.2011, визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК", запроваджено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

У подальшому, 05.04.2011 відбулись прилюдні торги з реалізації майна ТОВ "ДТК", результати яких оформлено відповідними протоколами.

Відповідно до протоколів № 7, 8 від 05.04.2011 переможцем відкритих торгів з продажу будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ.Д-2), будівлі складу запасних частин (літ. Г-1), розташованих за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, 18В стало Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР БУД". 24 червня 2011 р. ним з Товариством обмеженою відповідальністю "ДТК" укладено договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою І.П., зареєстрований за № 2918, та підписано акт приймання передачі нерухомого майна.

Нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки № КЛ-06-18/И від 20.11.2006, реалізовано в межах ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК", внаслідок чого право власності на окремі будівлі зазначеного об'єкту нерухомості перейшло, зокрема, до ТОВ УКР БУД на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2011. Пункт 2.4 вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна містить застереження стосовно того, що розрахунки з продавцем за цими договорами здійснені до підписання договору.

На підставі вищевикладеного, при розгляді справи № 5006/19/20пд/2012 господарський суд Донецької області дійшов до висновку, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК" отримані кошти від реалізації нерухомого майна (РПВН 4244636), зокрема, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР БУД" відповідно до договору купівлі-продажу № 2918 від 24.06.2011 в сумі 271874,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.06.2011, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 2918 товариству з обмеженою відповідальністю УКР БУД на праві власності належать будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ. Д-2), будівля складу запасних частин (літ. Г-1), розташованих за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 18В. Вказаний договір зареєстровано 30.06.2011 у Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за реєстраційним номером (РПВН) 4244636.

ТОВ УКР БУД дізналося про наявність обтяження в Державному реєстрі іпотек, яке було зареєстровано 18.01.2012 13:55:20 реєстратором: Приватний нотаріус Соколовська Н.В., 01034, м. Київ. АДРЕСА_2.

Реєстраційний номер обтяження: 12070876.

Об'єкт обтяження: інше, будівлі, адреса: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Баумана, буд. 18В, номер РПВН: 4244636.

Підстава обтяження: договір іпотеки зі змінами та доповненнями, КЛ-06-18/И, 20.11.2006, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Тарасова ІО.Г.

Іпотекодержатель: публічне акціонерне товариство БТА БАНК , код 14359845, 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75 (надалі - Обтяження).

ТОВ УКР БУД наголосило, що дане Обтяження створює певні труднощі щодо реалізації ТОВ УКР БУД права власності на будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ. Д-2), будівля складу запасних частин (літ. Г-1), розташованих за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 18В (надалі - Нерухоме майно).

07.02.2017 ТОВ УКР БУД направило на адресу ПАТ БТА БАНК заяву з вимогою направити на адресу приватного нотаріуса Соколовської Н.В. (АДРЕСА_3, 01034) повідомлення про припинення договору іпотеки № КЛ-06-18/И від 20.11.2006 із змінами та доповненнями задля зняття Обтяження в реєстрі іпотек з посиланням на те, що відповідно до судових рішень по справі № 5006/19/20пд/2012, які набрали законної сили, в силу приписів статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , норми якого є спеціальними на мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин банкрутства, обтяження спірного майна іпотекою було припинено з моменту визнання ТОВ "ДТК" банкрутом згідно з постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011. Отже, мало місце припинення іпотеки в силу закону (статті 593 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку".

Аналогічну за змістом заяву позивачем було направлено 13.02.2017 на адресу приватного нотаріуса Соколовської Н.В.

Листом від 09.03.2017 № 17/275 ПАТ БТА БАНК повідомило позивача, що у банка відсутні підстави для зняття Обтяження в реєстрі іпотек.

Приватний нотаріус Соколовська Н.В. проігнорувала звернення ТОВ УКР БУД .

Таким чином посилання ПАТ БТА БАНК у листі від 09.03.2017 № 17/275 на норми статті 17 Закону України "Про іпотеку" та інші норми діючого законодавства щодо порядку та умов припинення обтяження у вигляді іпотеки є неналежним у зв'язку із тим, що з моменту порушення справи про банкрутство до боржника підлягають застосуванню саме норми спеціального закону - Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у тому числі з моменту визнання боржника банкрутом стосовно майна банкрута діє правовий режим щодо розпорядження, реалізації, скасування обтяжень, порядку розрахунків з кредиторами тощо, встановлений саме нормами цього закону.

Крім того, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2013 по справі № 5006/19/20пд/2012 в силу приписів статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , норми якого є спеціальними на мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин банкрутства, обтяження спірного майна іпотекою було припинено з моменту визнання ТОВ "ДТК" банкрутом згідно з постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011. Отже, мало місце припинення іпотеки в силу закону (статті 593 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з викладеним позивач вважає, що на теперішній час відсутні підстави для обтяження майна позивача в Державному реєстрі іпотек на підставі договору іпотеки № КЛ-06-18/И від 20.11.2006 із змінами та доповненнями, та, у зв'язку з відмовою відповідача ініціювати зняття Обтяження ТОВ УКР БУД звернулося до суду з даною позовною.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом частини 4 статті 13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування. Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні, (абз. 1,3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 22.04.2016 № 01-06/1444/16 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини").

Вважаю за необхідне застосувати до даних спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р. у справі Горнсбі проти Греції , згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду . Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету .

Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі Голдер проти Сполученого Королівства (від 21 лютого 1975 року) та у виїценаведеній Шмалько проти України .

Враховуючи конституційний принцип доступність до правосуддя всіх осіб, незалежно від міста їх реєстрації (знаходження), зазначену вище практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , враховуючи також справедливий баланс інтересів власника та обтяжувана, а також приймаючи до уваги наявність остаточних судових рішень по справі № 5006/19/20пд/2012, які набрали законної сили, згідно яких іпотека на підставі договору іпотеки № КЛ-06-18/И від 20.11.2006 р. із змінами та доповненнями - є припиненою з 10.01.2011 р., у відповідача немає правових підстав на Обтяження Нерухомого майна та дане Обтяження підлягає скасуванню.

Статтями 316, 317, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ. майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 статті 328 Кодексу встановлено презумпцію добросовісності набуття права власності: право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Статтею 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності прав.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, до моменту звернення до суду із даним позовом ТОВ "УКР БУД" зверталось до ПАТ БТА БАНК із заявою від 07 лютого 2017 року, в якому просило вчинити дії, передбачені чинним законодавством України, спрямовані на зняття заборони відчуження та здійснення державної реєстрації припинення іпотеки.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Тобто разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача (ч. 5 ст. 43 Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

Станом на час подання даної позовної заяви Обтяження не припинено, а також не вилучено з Державного реєстру іпотек, що свідчить про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКР БУД" задовольнити повністю.

2. Скасувати запис про іпотеку нежилих будівель, розташованих за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Баумана, буд. 18В, номер РПВН: 4244636 в Державному реєстрі іпотек, який було зареєстровано 18.01.2012 р. 13:55:20 реєстратором: Приватний нотаріус Соколовська Н.В., 01034, АДРЕСА_4. Реєстраційний номер обтяження: 12070876. Об'єкт обтяження: інше, будівлі, адреса: Донецька обл., м. Донецьк, вулиця Баумана, буд. 18В, номер РПВН: 4244636. Підстава обтяження: договір іпотеки зі змінами та доповненнями, КЛ-06-18/И, 20.11.2006, Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Тарасова Ю.Г. Іпотекодержатель: публічне акціонерне товариство БТА БАНК , код 14359845, 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства БТА БАНК (вул. Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 14359845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю УКР БУД (вул. Сорочинська, буд. 2-А, м. Миргород, Полтавська область, 37600; ідентифікаційний код 37603034) судовий збір у розмірі 1600(одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.12.2017