Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/21477/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.12.2017Справа №910/21477/17 За позовом Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» про стягнення 15  727,03 грн. Суддя  Демидов В.О. Представники сторін: від  позивача – не з'явився;                      від відповідача – не з'явився. встановив : 30.11.2017 Публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» про стягнення 15  727,03 грн., з яких: основний борг – 13  773,96 грн., інфляційні втрати – 1584,00 грн., 3% річних – 369,07 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №44-2016 від 11.07.2016 в частині здійснення орендних платежів. Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21477/17, справу призначено до розгляду на 14.12.2017. Представник позивача в судове засідання 14.12.2017 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується  рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103041917770. Представник відповідача в судове засідання 14.12.2017 також не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku). При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення  ст. 75 Господарського    процесуального кодексу України. В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи. 11.07.2016 між Публічним акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» (далі – позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» (далі – відповідач, орендар) було укладено договір оренди №44-2016 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове, оплатне користування нежиле приміщення  (далі – орендоване приміщення), що знаходиться в 10-поверховій будівлі (літ. «А»), розташованій за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 7 і складається з приміщень ІІ поверху К203, загальною площею 14,3 кв.м. Відповідно до п. 2.1 договору, орендоване приміщення надається для розташування офісу орендаря й останній реалізує своє право користування орендованим приміщенням таким чином, щоб його дії не суперечили чинному законодавству України та не створювали перешкод і не обмежували прав інших орендарів у будівлі, а також орендодавця. Строк оренди встановлюється з 11.07.2016 по 31.12.2016. Строк оренди може бути продовжений шляхом укладання нового договору або додаткової угоди. Користування орендованим приміщенням після закінчення даного строку не є підставою для продовження строку оренди (п. 3.1 договору). Згідно з п. 5.1 договору орендна плата за користування орендованими приміщеннями сплачується за кожен місяць оренди, починаючи з дати початку оренди (дати підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду) та до дати закінчення оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення з оренди). У випадку неповного місяця оренди, орендна плата сплачується відповідно фактичній кількості календарних днів оренди у розрахунковому місяці. Орендна плата визначається шляхом множення орендної ставки за 1 (один) квадратний метр на загальну площу орендованого приміщення, визначається та сплачується орендарем в наступному порядку та на наступних умовах. Орендна ставка за один місяць користування офісним орендованим приміщенням за 1 кв.м. становить 200,00 грн., крім того ПДВ – 40,00 грн., а всього – 240,00 грн. Орендна плата за один місяць користування офісним орендованим приміщенням площею 14,3 кв.м. становить 2860,00 грн., крім того ПДВ 20% - 572,00 грн., а разом до сплати – 3432,0 грн. (п. п. 5.2.1, 5.2.2 договору). За умовами п. 5.3 договору орендна плата сплачується щомісячно, авансом, протягом 5 календарних днів після першого числа кожного місяця (за який нараховується така орендна плата) у національній валюті України – гривні, на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі рахунку орендодавця, який надається орендареві. У випадку не отримання такого рахунку за будь-яких причин, орендар зобов'язаний самостійно сплатити орендодавцю орендну плату на підставі даного договору, в строки, вказані в п. 5.3 даного договору та в розмірах, що відповідають зазначеним в рахунках за попередній місяць оренди (п. 5.4 договору). Відповідно до п. 5.11 договору після закінчення строку дії договору, його розірвання з підстав, визначених в цьому договорі, або у випадку відмови орендаря від оренди приміщень відповідно до умов даного договору, орендна плата а інші платежі, передбачені договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщень орендодавцю згідно з актом приймання-передачі приміщення з оренди, у зв'язку з чим договір буде чинним в частині виконання орендарем зазначених зобов'язань по поверненню орендодавцю приміщення за актом та оплаті зазначених платежів до виконання цих зобов'язань. Пунктом 7.4 договору сторони погодили, що дія договору припиняється після підписання сторонами акта приймання-передачі орендованого приміщення від орендаря орендодавцю. В разі розірвання договору орендодавцем з підстав, викладених у п. 9.1 даного договору, він припиняється на умовах, визначених у зазначеній статті, але при цьому договір залишається чинним в частині обов'язку орендаря відшкодувати орендну плату та інші передбачені даним договором платежі і відшкодування за період від дати розірвання даного договору до дати фактичного звільнення орендованого приміщення та підписання акта приймання-передачі даного приміщення орендодавцю. Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 11.07.2016, підписаного сторонами та скріпленого печатками товариств, орендодавець передав, а орендар прийняв на термін оренди згідно з договором оренди №44-2016 від 11.07.2016 приміщення на ІІ поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 7, а відповідно до акту приймання-передачі приміщень від 31.12.2016 орендар передав, а орендодавець прийняв згідно з договором оренди №44-2016 від 11.07.2016 вказані вище приміщення. Таким чином у період з 11.07.2016 по 31.12.2016 відповідач користування орендованим майном, за яке мав сплачувати орендну плату відповідно до умов договору оренди №44-2016 від 11.07.2016. Відповідно до платіжних доручень №12 від 04.08.2016 на суму 2133,00 грн. та №6 від 14.07.2016 на суму 3577,94 грн. відповідачем була проведена оплата за оренду у загальному розмірі 5710,94 грн. Доказів сплати інших орендних платежів матеріали справи не містять. При цьому, відповідно до довідки позивача від 23.11.2017 №01-05-2368, згідно даних бухгалтерського обліку Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» станом на 22.11.2017 за контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» рахується дебіторська заборгованість по договору оренди №44-2016 від 11.07.2016, у розмірі 13  773,96 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №44-2016 від 11.07.2016 в частині сплати орендних платежів, у зв'язку із чим просив стягнути з останнього 15  727,03 грн., з яких: основний борг – 13  773,96 грн., інфляційні втрати – 1584,00 грн., 3% річних – 369,07 грн. Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав. У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 43 Господарського    процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Як зазначалося вище, відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 11.07.2016, підписаного сторонами та скріпленого печатками товариств, орендодавець передав, а орендар прийняв на термін оренди згідно з договором оренди №44-2016 від 11.07.2016 приміщення на ІІ поверсі будівлі за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 7, а відповідно до акту приймання-передачі приміщень від 31.12.2016 орендар передав, а орендодавець прийняв згідно з договором оренди №44-2016 від 11.07.2016 вказані вище приміщення. Таким чином у період з 11.07.2016 по 31.12.2016 відповідач користування орендованим майном, за яке мав сплачувати орендну плату відповідно до умов договору оренди №44-2016 від 11.07.2016, проте відповідно до платіжних доручень №12 від 04.08.2016 на суму 2133,00 грн. та №6 від 14.07.2016 на суму 3577,94 грн. відповідачем була проведена оплата за оренду у загальному розмірі 5710,94 грн. Доказів сплати інших орендних платежів матеріали справи не містять. Згідно з п. 5.1 договору орендна плата за користування орендованими приміщеннями сплачується за кожен місяць оренди, починаючи з дати початку оренди (дати підписання акта приймання-передачі приміщення в оренду) та до дати закінчення оренди (дата підписання акта приймання-передачі приміщення з оренди). У випадку неповного місяця оренди, орендна плата сплачується відповідно фактичній кількості календарних днів оренди у розрахунковому місяці. За умовами п. 5.3 договору орендна плата сплачується щомісячно, авансом, протягом 5 календарних днів після першого числа кожного місяця (за який нараховується така орендна плата) у національній валюті України – гривні, на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі рахунку орендодавця, який надається орендареві. У випадку не отримання такого рахунку за будь-яких причин, орендар зобов'язаний самостійно сплатити орендодавцю орендну плату на підставі даного договору, в строки, вказані в п. 5.3 даного договору та в розмірах, що відповідають зазначеним в рахунках за попередній місяць оренди (п. 5.4 договору). Відповідно до довідки позивача від 23.11.2017 №01-05-2368, згідно даних бухгалтерського обліку Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» станом на 22.11.2017 за контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» рахується дебіторська заборгованість по договору оренди №44-2016 від 11.07.2016, у розмірі 13  773,96 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять. Отже матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач належним чином не виконав своїх обов'язків в частинні своєчасної оплати орендних платежів, в результаті чого виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 13  773,96 грн. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами договору, укладеного з позивачем. З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендних платежів у розмірі 13  773,96 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди №44-2016 від 11.07.2016, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 1584,00 грн. та 3% річних у розмірі 369,07 грн. За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд     - ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТКОМ ІНСПЕКШН УКРАЇНА» (04086, м. Київ, вул. Бакинська, 37-Г, оф. 67, код 40569894)    на користь Публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7, код 00147134) суму основного боргу у розмірі 13 773 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 96 коп., інфляційні втрати у розмірі 1584 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) грн 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складене та підписане    19.12.2017 Суддя                                                                                                                                                                                        В.О. Демидов