Рішення
від 11.12.2017 по справі 914/1929/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017р. Справа № 914/1929/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Дрогобичтеплоенерго , м.Дрогобич

до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства Дрогобицький машинобудівний завод , м. Дрогобич

до відповідача-2 Малого колективного підприємства Метал , м.Трускавець

про стягнення 57 672,45 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Федишин В.І., представник (довіреність від 23.10.2017р. №1352);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством Дрогобичтеплоенерго до відповідача Відкритого акціонерного товариства Дрогобицький машинобудівний завод про стягнення 57 672,45 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2017 року залучено до участі у справі відповідача-2 Мале колективне підприємство Метал .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути з відповідачів 57672,45 грн., з яких: 29968,08 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 14537,65 грн. - пеня, 9873,88 грн. - інфляційні втрати та 1692,84 грн. - три відсотки річних.

Відповідач-1 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання (вх.№41111 від 04.12.2017р.), в якому щодо задоволення позовних вимог про стягнення з МПП Метал заборгованості заперечив та просив розглядати справу без участі уповноваженого представника відповідача-2.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу за наявними у справі матеріалами за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд, встановив:

02.01.2009р. між Комунальним підприємством Дрогобичтеплоенерго (Енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством Дрогобицький машинобудівний завод (Споживач) укладено договір №74 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в обсягах, що передбачені проектним тепловим навантаженням даної будівлі чи споруди з врахуванням кількості споживачів гарячої води, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Цей договір набув чинності з дня його підписання та діє протягом року з дня укладання до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.11.1, 11.2 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору для потреб: опалення та вентиляції - цілодобово в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - цілодобово (в період опалювального сезону) в разі влаштування в споживача ІТП, або згідно з розпорядженнями, що погоджені з енергопостачальною організацією (в разі відсутності ІТП).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно із п.6.3. Договору споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця. Оплата послуг споживачем здійснюється помісячно згідно виставлених рахунків (п.6.4. Договору).

На виконання договірних зобов'язань позивачем надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, що вбачається з долучених до матеріалів справи відомостей споживання теплової енергії та виставлених рахунків. Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, заборгувавши позивачу 29 968,08 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до п.7.2.3. Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг з теплопостачання, згідно умов та термінів, що передбачені в р. 6 цього договору, споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем відповідно до п.7.2.3. Договору за прострочення оплати наданих послуг нараховано відповідачу за період з 06.12.2016 р. по 05.06.2017 р. пеню в розмірі 14 537,65 грн., які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 9 873,88 грн. інфляційних втрат та 1 692,84 грн. - 3% річних, які просить стягнути з відповідача.

03.08.2017 р. між ВАТ Дрогобицький машинобудівний завод (Боржник), МПП Метал (Новий Боржник) та Комунальним підприємством Дрогобичтеплоенерго (Кредитор) укладено трьохсторонній Договір про виконання обов'язку боржника іншою особою, відповідно до умов якого у відповідності до статті 528 ЦК України Боржник покладає, а Новий Боржник приймає на себе обов'язок виконання грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором по сплаті коштів в сумі 29 968,08 грн. за поставлену теплову енергію згідно Договору № 74 від 02.01.2009 року (п.1. Договору).

Пунктом 2 Договору виконання обов'язку боржника іншою особою від 03.08 2017 р. передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку Боржника Новим Боржником, цей обов'язок Боржник повинен виконати сам. Зобов'язання Нового Боржника за цим Договором вважаються виконаними у випадку надходження грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.01.2009р. між Комунальним підприємством Дрогобичтеплоенерго (Енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством Дрогобицький машинобудівний завод (Споживач) укладено договір №74 про постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в обсягах, що передбачені проектним тепловим навантаженням даної будівлі чи споруди з врахуванням кількості споживачів гарячої води, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Цей договір набув чинності з дня його підписання та діє протягом року з дня укладання до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.11.1, 11.2 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, згідно з додатком 1 до цього договору для потреб: опалення та вентиляції - цілодобово в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - цілодобово (в період опалювального сезону) в разі влаштування в споживача ІТП, або згідно з розпорядженнями, що погоджені з енергопостачальною організацією (в разі відсутності ІТП).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно із п.6.3. Договору споживач здійснює оплату наданих послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5-го числа наступного календарного місяця. Оплата послуг споживачем здійснюється помісячно згідно виставлених рахунків (п.6.4. Договору).

На виконання договірних зобов'язань позивачем надано послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, що вбачається з долучених до матеріалів справи відомостей споживання теплової енергії та виставлених рахунків.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, заборгувавши позивачу 29 968,08 грн.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2.3. Договору за несвоєчасну оплату наданих послуг з теплопостачання, згідно умов та термінів, що передбачені в р. 6 цього договору, споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Абзацом 2 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивачем відповідно до п.7.2.3. Договору за прострочення оплати наданих послуг правомірно нараховано відповідачу-1 за період з 06.12.2016 р. по 05.06.2017 р. пеню в розмірі 14 537,65 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу-1 9 873,88 грн. інфляційних втрат та 1 692,84 грн. - 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08 2017 р. між ВАТ Дрогобицький машинобудівний завод (Боржник), МПП Метал (Новий Боржник) та Комунальним підприємством Дрогобичтеплоенерго (Кредитор) укладено трьохсторонній Договір про виконання обов'язку боржника іншою особою, відповідно до умов якого у відповідності до статті 528 ЦК України Боржник покладає, а Новий Боржник приймає на себе обов'язок виконання грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором по сплаті коштів в сумі 29 968,08 грн. за поставлену теплову енергію згідно Договору № 74 від 02.01.2009 року (п.1. Договору).

Суд звертає увагу на те, що пунктом 2 Договору виконання обов'язку боржника іншою особою від 03.08 2017 р. передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку Боржника Новим Боржником, цей обов'язок Боржник повинен виконати сам. Зобов'язання Нового Боржника за цим Договором вважаються виконаними у випадку надходження грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

В матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надано доказів оплати заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії Новим Боржником МПП Метал .

В порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, беручи до уваги те, що суду не надано доказів оплати боргу ні відповідачем-1, ні відповідачем-2, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 29 968,08 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 14 537,65 грн. - пені, 9 873,88 грн. - інфляційних втрат та 1 692,84 грн. - трьох відсотків річних підлягають до задоволення, а щодо відповідача-2 в задоволенні позову слід відмовити.

Як передбачено частиною 6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Дрогобицький машинобудівний завод (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 51/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00153362) на користь Комунального підприємства Дрогобичтеплоенерго (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 1 А, ідентифікаційний код юридичної особи: 05445563) 29 968,08 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 14 537,65 грн. - пені, 9 873,88 грн. - інфляційних втрат, 1 692,84 грн. - трьох відсотків річних та 1 600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.12.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 18.12.2017р.

Суддя Гоменюк З.П.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення11.12.2017
Оприлюднено22.12.2017
Номер документу71075442
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/1929/17

Рішення від 11.12.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Гоменюк З.П.

Ухвала від 08.11.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Гоменюк З.П.

Ухвала від 25.10.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Гоменюк З.П.

Ухвала від 25.09.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Гоменюк З.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні