Рішення

від 06.12.2017 по справі 914/1987/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017р. Справа № 914/1987/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Societatea Comerciala Autocomsan S.R.L. (Комерційне товариство Автокомсан ТОВ), м. Вулканешти, автономне територіальне утворення Гагаузія, Республіка Молдова

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзахідпромліс , м. Львів, Україна

про стягнення 5 596,76 доларів США (145 795,60 грн.).

За участю представників сторін:

від позивача: Беседіна Я.Ю., представник (довіреність від 11.09.2017р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Societatea Comerciala Autocomsan S.R.L. (Комерційним товариством Автокомсан ТОВ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзахідпромліс про стягнення 5 596,76 доларів США (145 795,60 грн.).

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4 663,96 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 121 589,43 грн. та 20% штрафу у розмірі 932,80 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 24 318,09 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, обґрунтованого письмового відзиву на позов не подав.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд, встановив:

27.09.20116 р. між ТзОВ Укрзахідпромліс (Продавець) та SC AUTOCOMSAN SRL (Покупець) укладено Договір поставки № 4 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити Товар - дошку дерев'яну за ціною, в термінах, кількості та параметрах, визначених даним Договором та інвойсом, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору кількість, ціна, якість та інші характеристики Товару, визначені в інвойсі, є невід'ємними частинами Договору.

Товар поставляється партіями. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість продукції, що підлягає поставці визначаються відповідним Замовленням. Для кожної партії Товару визначається окреме Замовлення, зразок якого подано в Додатку № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.5. Договору).

Пунктом 1.6. Договору передбачено, що замовлення надсилається Продавцю не раніше ніж за 10 днів перед відправленням Товару Покупцю.

Ціна та порядок розрахунків передбачені у розділі 4 Договору. Валюта договору поставки - долари США. Вартість кожної партії Товару визначається у відповідному Замовленні (п.4.1. Договору). Розрахунки за кожну партію Товару здійснюються перерахуванням коштів на рахунок Продавця: в термін 30 днів (п.4.2. Договору).

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що необхідними документами, що підтверджують факт поставки товару є: - рахунок-фактура (або інвойс); - сертифікат походження; - товарно-транспортна накладна; - вантажно-митна декларація (оригінал, або копія).

Відповідно до п.3.1. Договору товар постачається: - автомобільним транспортом, відповідно до умови DAP указаних Продавцем згідно Інкотермс 2010.

За умовами Інкотермс 2010 термін DAP ( Поставка в місце призначення ) передбачає, що товар надається покупцю в точно визначеному місці призначення готовим для розвантаження.

Відповідно до умов п.9.9. Договору документи, які відправлені та отримані факсом, або електронною поштою приймаються до відома та вважаються дійсними до моменту отримання оригіналів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 27.09.2016 р. було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 1 на суму 4663,96 доларів США, який було оплачено позивачем 29.09.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті.

Як стверджує позивач, згідно умов п.3.1. Договору, умов DAP Інкотермс 2010 та рахунку-фактури № 1 від 27.09.2016 р. відповідач повинен був поставити товар до Республіки Молдова, м. Вулканешти, вул. Чапаєва, 34 та передати позивачу документи обумовлені в п. 2.5. Договору. Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару не виконав, що стало підставою звернення з відповідним позовом.

Відповідно до п.7.4. Договору за необґрунтовану відмову від виконання даного Договору у формі відмови від постачання товару чи розрахунку за поставлений Товар, винувата Сторона виплачує штраф у розмірі 20% від вартості Товару, що вказана у відповідному Замовленні або вартості, що залишилася до повної реалізації Договору.

Позивачем за непоставку товару, відповідно до умов п.7.4. Договору, нараховано відповідачу штраф у розмірі 932,80 долари США.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача суму основного боргу у розмірі 4 663,96 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 121 589,43 грн. та 20% штрафу у розмірі 932,80 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 24 318,09 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про міжнародне приватне право право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Частинами 1, 2 статті 5 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з нормами ч.2 статті 32 Закону України Про міжнародне приватне право у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Відповідно до ч.1 статті 44 Закону України Про міжнародне приватне право у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є:1) продавець - за договором купівлі-продажу.

Пунктом 2 частини 1 статті 76 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Позивачем у даній справі є Societatea Comerciala Autocomsan S.R.L. (Комерційне товариство Автокомсан ТОВ), яке згідно Витягу з державного реєстру юридичних осіб Республіки Молдова, знаходиться за адресою: MD-5301, вул.. Чапаєва,34, місто Вулкенешти, Автономне територіальне утворення Гагаузія, Республіка Молдова.

Відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзахідпромліс , місцезнаходженням якого є: Україна, 79035, м. Львів, вул. Керченська, 9, кв.41.

Республіка Молдова та Україна є учасниками Конвенції Організації Об'єднаних Націй Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. (далі - Конвенція).

Статтею 1 Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: a) коли ці держави є Договірними державами; або b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.20116 р. між ТзОВ Укрзахідпромліс (Продавець) та SC AUTOCOMSAN SRL (Покупець) укладено Договір поставки № 4 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити Товар - дошку дерев'яну за ціною, в термінах, кількості та параметрах, визначених даним Договором та інвойсом, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору кількість, ціна, якість та інші характеристики Товару, визначені в інвойсі, є невід'ємними частинами Договору.

Товар поставляється партіями. Найменування, одиниці виміру, загальна кількість продукції, що підлягає поставці визначаються відповідним Замовленням. Для кожної партії Товару визначається окреме Замовлення, зразок якого подано в Додатку № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.5. Договору).

Пунктом 1.6. Договору передбачено, що замовлення надсилається Продавцю не раніше ніж за 10 днів перед відправленням Товару Покупцю.

Ціна та порядок розрахунків передбачені у розділі 4 Договору. Валюта договору поставки - долари США. Вартість кожної партії Товару визначається у відповідному Замовленні (п.4.1. Договору). Розрахунки за кожну партію Товару здійснюються перерахуванням коштів на рахунок Продавця: в термін 30 днів (п.4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 27.09.2016 р. було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 1 на суму 4663,96 доларів США, який було оплачено позивачем 29.09.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 30 Конвенції Продавець зобов'язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України ).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п.3.1. Договору товар постачається: - автомобільним транспортом, відповідно до умови DAP указаних Продавцем згідно Інкотермс 2010.

Інкотермс 2010 - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу як тлумачення найбільш застосованих в міжнародній торгівлі.

За умовами Інкотермс 2010 термін DAP ( Поставка в місце призначення ) передбачає, що товар надається покупцю в точно визначеному місці призначення готовим для розвантаження.

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що необхідними документами, що підтверджують факт поставки товару є: - рахунок-фактура (або інвойс); - сертифікат походження; - товарно-транспортна накладна; - вантажно-митна декларація (оригінал, або копія).

Як стверджує позивач, згідно умов п.3.1. Договору, умов DAP Інкотермс 2010 та рахунку-фактури № 1 від 27.09.2016 р. відповідач повинен був поставити товар до Республіки Молдова, м. Вулканешти, вул. Чапаєва, 34 та передати позивачу документи обумовлені в п. 2.5. Договору. Однак відповідач своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару не виконав.

Статтею 33 Конвенції передбачено, що Продавець повинен поставити товар: a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; або c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.

Договором строк поставки Товару не встановлений, тому відповідно до вимог п. с) ст. 33 Конвенції Продавець повинен поставити товар в розумний строк після укладення договору.

Дана норма Конвенції кореспондується зі статтею 663 Цивільного кодексу України, відповідно до якої продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем 17.11.2016 р. направлено відповідачу Претензію № 11 від 16.11.2016 р., в якій просив здійснити поставку товару в семиденний строк або повернути сплачені грошові кошти з урахуванням штрафних санкцій відповідно до умов п.7.4. Договору. Дана претензія отримана відповідачем 21.11.2016 р., про що свідчить повідомлення про вручення, однак залишена останнім без відповіді та задоволення.

Однак, як стверджує позивач, відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару не виконав, а також не повернув сплачених грошових коштів. Відповідачем не доведено та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 4 663,96 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 121 589,43 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.4. Договору за необґрунтовану відмову від виконання даного Договору у формі відмови від постачання товару чи розрахунку за поставлений Товар, винувата Сторона виплачує штраф у розмірі 20% від вартості Товару, що вказана у відповідному Замовленні або вартості, що залишилася до повної реалізації Договору.

Позивачем за непоставку товару, відповідно до умов п.7.4. Договору, правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 932,80 долари США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 24 318,09 грн. та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

В порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Як передбачено частиною 6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзахідпромліс (79035, м. Львів, вул. Керченська, 9, кв.41, ідентифікаційний код юридичної особи 38627344) на користь Societatea Comerciala Autocomsan S.R.L. (Комерційного товариства Автокомсан ТОВ) (MD-5301, str. Ceapaev, 34, or. Vulcaneєti, Gagauzia, Respublica Moldova, numarul de identificare de stat si codul fiscal - 1006611002065 (МД-5301, Республіка Молдова, АТО Гагаузія, місто Вулканешти, вул. Чапаєва,34, ідентифікаційний державний номер - фіскальний код: 1006611002065) грошові кошти у розмірі 4 663,96 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 121 589,43 грн., 20% штрафу у розмірі 932,80 доларів США, що станом на 11.09.2017 р. за офіційним курсом НБУ складає 24 318,09 грн. та 2190,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.12.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 11.12.2017р.

Суддя Гоменюк З.П.