Рішення

від 05.12.2017 по справі 914/2110/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017р. Справа № 914/2110/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград Харківської області

до відповідача Малого колективного підприємства "Метал", м. Трускавець Львівської області

про стягнення 2260767,59 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Мотуренко Ю.А. - представник;

від відповідача Петрик Н.М. - представник.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" до відповідача Малого колективного підприємства "Метал" про стягнення 2260767,59 грн., з яких 1593283,01 грн. пеня та 667484,58 грн. штраф.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому МПП "Метал" викладає обставини, що зумовили невиконання умов договору з його сторони.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд, -

встановив:

16.09.2016р. між МПП "Метал" (постачальник) та ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (покупець) укладено договір поставки №УБГ399/015-16, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк поставки товару вказується у специфікації до цього договору. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання передачі товару або видаткової накладної (п.5.2. договору).

Згідно із п.6.2.2. договору, покупець має право контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором.

У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки договору у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п.7.10. договору).

Відповідно до специфікації №1 від 16.09.2016р. передбачено поставку товару на загальну суму 12900000,00 грн. У відповідності до графіку поставки товару, відповідач зобов'язаний був поставити товар у строк до 31.12.2016р.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору невчасно та не в повному обсязі здійснив поставку товару, що стало підставою для нарахування відповідачу пені та штрафу у відповідності до п.7.10. договору на загальну суму 2260767,59 грн. (1593283,01 грн. - пеня та 667484,58 грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що через аварійну ситуацію, яка склалась на підприємстві, він не мав можливості поставити товар в строки, що передбачені договором.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджуються, що відповідачем було здійснено позивачу наступні поставки товару: 23.12.2016р. на суму 1975320,00 грн. (накладна №85), 27.01.2017р. на суму 1164366,00 грн. (накладна №5), 17.02.2017р. на суму 224820,00 грн. (накладна №10), 02.05.2017р. на суму 1321704,00 грн. (накладна №23). Факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, про що не заперечує відповідач у поданному відзиві на позовну заяву.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір штрафних санкцій становить 2260767,59 грн., з яких 1593283,01 грн. пеня та 667484,58 грн. штраф.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу в межах визначеного позивачем періоду нарахування, враховуючи вищезазначені норми законодавства, беручи до уваги умови договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2260767,59 грн. штрафних санкцій (1593283,01 грн. - пеня та 667484,58 грн. - штраф) є обгрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено частиною 6 статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача, оскільки позов слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Метал" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Бориславська, буд.26А, ідентифікаційний код 30085020) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (040053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (63304, Харківська область, м.Красноград, вул.Полтавська, 86) 2260767,59 грн. штрафних санкцій та 33911,51 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 05.12.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 11.12.2017р.

Суддя Гоменюк З.П.