Рішення

від 11.12.2017 по справі 916/2558/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/2558/17 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР ;

до відповідача: Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ ;

про стягнення;

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Даховнік-Кобилянська О.В., за довіреністю від 02.10.2017р.;

від відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 23.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР (ТОВ ПРОД МАЙСТЕР ) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ (ПП ДОБРОСЛАВ ) про стягнення заборгованості за договором дистрибуції в загальній сумі 94748,54грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2017р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2558/17, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

14.11.2017р. від Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

11.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР надало до господарського суду Одеської області письмові пояснення (заперечення) з урахуванням відзиву Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ .

Відповідач в судове засідання призначене на 11.12.2017р. о 16:00 не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчать два підписи уповноважених представників Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ які містяться в повідомленні про відкладення судового засідання від 29.11.2017р.

У судовому засіданні 11.12.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

03 січня 2017 року між ТОВ ПРОД МАЙСТЕР (Постачальник) та ПП ДОБРОСЛАВ (Дистриб'ютор) був укладений Договір дистрибуції № 1343/17 (Договір).

Відповідно до умов п .1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Дистриб'ютора товар для його подальшого розповсюдження на території, на умовах та в порядку, визначених даним Договором, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар у власність та сплатити його вартість, а також здійснювати дії необхідні для розповсюдження та просування товару на території, на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

На виконання умов Договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар згідно наступних наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № ПМ-0003444 від 12.05.2017 р. на товари на суму 49 647,65 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок сім гривень 65 коп.);

- видаткова накладна № ПМ-0003452 від 12.05.2017 р. на товари на суму 1196,38 грн. (одна тисяча сто дев'яносто шість гривень 38 коп.);

- видаткова накладна № ПМ-0003715 від 23.05.2017 р. на товари на суму 47 454,65 грн. (сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 65 коп.);

Згідно з п.2.3. Дистриб'ютор оплачує товар на підставі видаткової накладної на товар на 32 (тридцять другий) календарний день з дня отримання Дистриб'ютором товару.

Як зазначає представник позивача, 30.06.2017 року сторонами підписано Акт звіряння взаєморозрахунків та станом на 19.10.2017р. заборгованість ПП ДОБРОСЛАВ по оплаті за поставлений товар за Договором дистрибуції № 1343/17 від 03.01.2017 року складає 74 298,78 грн. (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім гривень 78 коп.)

Позивач звертає увагу, що отримання та прийняття товару відповідачем підтверджуються товарно-розпорядчими документами на товар (видатковими накладними), які відповідач підписав та затвердив печаткою без зауважень по якості та кількості прийнятого товару.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати Дистриб'ютором коштів за поставлений товар, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Начислення пені проводиться в продовж всього терміну (періоду) прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Згідно з п.5.3 Договору (у редакції Протоколу узгодження розбіжностей), при простроченні Дистриб'ютором оплати товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів з дня настання строку оплати товару, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 (десяти) % від суми простроченого платежу.

У п.5.4. Договору Сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення неустойки встановлюється в три роки.

Враховуючи викладені обставини, позивач був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з вимогами крім оплати за проданий товар, сплатити пеню в розмірі 6 225,33грн. (шість тисяч двісті двадцять п'ять гривень 33 коп.), штраф у розмірі 9 829,88 грн.(дев'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень 88коп.),три проценти річних в розмірі 757,50грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень 50 коп.), інфляційні втрати у розмірі 3 637,05 грн. (три тисячі шістсот тридцять сім гривень 05 коп.) (розрахунок додається).

Як зазначає позивач, загальний розмір заборгованості відповідача (основний борг разом з пенею, штрафом, 3 % річних та інфляційними втратами) складає 94 748,54грн. (дев'яносто чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 54коп).

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір дистрибуції є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами. Правовий аналіз Договору дистрибуції дає підстави для застосування до спірних правовідносин норм, що регулюють правовідносини, як виникають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач, на виконання умов Договору надав відповідачу товар, про що свідчить підпис та печатка Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ в на кожній видатковій накладній всього відповідачу було передано у власність товар, загальна вартість якого становить 98298,68 гривень, що підтверджується належними та допустимими доказами які містяться в матеріалах справи.

Відповідач товар прийняв у повному обсязі без заперечень та зауважень. Однак, в порушення умов Договору, Приватне підприємство ДОБРОСЛАВ лише частково розрахувалось за поставлений товар на суму 10000,00грн. 23.06.2017р. 14000,00грн 29.06.2017р. та на суму 19000грн 13.11.2017р.

Суд не приймає правову позицію позивача, яка викладена у запереченнях до відзиву в частині того, що платіжне доручення №2426 від 13.11.2017р. не відноситься до матеріалів справи №916/2558/17, оскільки в призначенні платежу чітко зазначено, що оплата здійснюється за товар по договору №1343/17 від 03.01.2017р.

Враховуючи факт оплати на суму 19000грн. 13.11.2017р., тобто після подання позовної заяви, провадження в частині стягнення 19000грн. основного боргу підлягає припиненню.

Також суд не приймає правову позицію відповідача, з приводу того, платіжні доручення №2344 від 09.10.2017р., №2382 від 30.10.2017р., №2386 від 02.11.2017р. та платіжне доручення №2418 від 08.11.2017р. є належними та допустимими доказами оплати товару по Договору №1343/17 від 03.01.2017р., оскільки в призначенні платежу чітко визначено, що оплата здійснюється за товар по договору №910/16 від 23.03.2016р.

Суд звертає увагу, що п. 6.2. договору №910/16 від 23.03.2016р. передбачає автоматичну пролонгацію дії договору, а тому посилання відповідача з приводу того, що Договір №910/16 від 23.03.2016р. діяв до підписання сторонами Договору №1343/17 від 03.01.2017р. є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано належних та допустимих доказів розірвання Договору №910/16 від 23.03.2016р. Положення Договору №1343/17 від 03.01.2017р. також не містять пункту, щодо припинення дії Договору №910/16 від 23.03.2016р.

Крім цього, навіть у випадку його припинення Приватне підприємство ДОБРОСЛАВ не позбавлене права звернутися до Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР про повернення безпідставно отриманих коштів.

Отже, господарський суд Одеської області зазначає, що правовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР та Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ по Договору №910/16 від 23.03.2016р. не мають відношення до розгляду справи № 916/2558/17 а тому суд не приймає платіжні доручення №2344 від 09.10.2017р., №2382 від 30.10.2017р., №2386 від 02.11.2017р. та платіжне доручення №2418 від 08.11.2017р. в якості належних та допустимих доказів оплати товару по Договору №1343/17 від 03.01.2017р.

Також суд зазначає, що повернення товару відповідно до положень Договору №1343/17 від 03.01.2017р. та чинних нормативно-правових актів також повинно бути підтверджено належними та допустими доказами.

Належним доказом здійснення повернення відповідачем і прийняття товару позивачем є накладна на повернення (поворотна накладна), оформлена відповідно до вимог чинного законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність. У наданій відповідачем експрес-накладній відсутні обов'язкові реквізити, встановлені чинним законодавством для накладної, що не дає можливості встановити, відправлення якого виду вантажу здійснювалося та за яким договором.

Доводи відповідача щодо прийняття позивачем повернення товару на підставі того, що останній підтвердив розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.08.2017року № 976 до податкової накладної від 12.01.2017року№328, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.08.2017року № 974 до податкової накладної від 10.03.2017року № 453, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.08.2017року № 978 до податкової накладної від 23.05. 2017р. №811 є безпідставними.

По-перше, податкова накладна чи розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної відповідно до приписів Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може вважатися вчиненням суб'єктом господарювання відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань та визнання факту прийняття позивачем повернення товару чи зменшення боргу відповідача, який виник у зв'язку з простроченням виконання свої зобов'язань по оплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого Господарського Суду України від 20 травня 2013 року по справі № 5013/1032/12.

По-друге, позивачем було подано до податкового органу уточнений розрахунок коригування на виправлення самостійно виявленої помилки. Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, , у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Отже, господарський суд Одеської області прийшов до висновку, що Приватне підприємства ДОБРОСЛАВ порушило взяті на себе зобов'язання по Договору №1343/17 від 03.01.2017р. у зв'язку з чи у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР у розмірі 55298,78грн.

Розрахунок основної заборгованості Видаткова накладнаДата поставкиОплатаПоверненняБорг, грн. ПМ-0003444 12.05.2017 р.частково оплачено 23.06.17 р. на суму 10 000,00 грн. 29.06.17 р. на суму 14 000,00 грн. 13.11.2017р. на суму 19000,00грн.немає 6647,65 ПМ-0003452 12.05.2017 р.не оплаченонемає 1 196,38 ПМ-0003715 23.05.2017 р.не оплаченонемає 47 454,65 Приймаючи до уваги, надання належних та допустимих доказів наявності заборгованості, Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ , позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є частково обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню у розмірі 55298,78грн.

Що стосується нарахування пені, господарським судом Одеської області здійснено перерахунок пені за договором (оскільки останній (32) день оплати, який передбачений в договорі передбачає можливість відповідача розрахуватися за товар без застосування штрафних санкцій, а тому не включається у початок розрахунку), за розрахунком господарського суду Одеської області розмір пені, що підлягає сплаті становить 7420,52 грн.

Розрахунок пені по Видатковій накладній ПМ-0003444від 12.05.2017р.:

- за період з 14 .06.2017р. по 22.06.2017р. на заборгованість у розмірі 49 581,12 грн., що становить 306,05грн.

- за період з 23.06.17р. по 28.06.17р. на заборгованість у розмірі 39 581,12 грн., що становить 162,66грн.;

- за період з 29.06.17 р. по 19.10.2017р. на заборгованість у розмірі 25 647,65 грн., що становить 1985,06грн. Разом: 2453,77грн.

Розрахунок пені по Видатковій накладній ПМ-0003452 від 12.05.2017 р.:

- за період з 14 .06.17р. по 19.10.17р. заборгованість у розмірі 1196,38 грн., що становить 1196,38грн.

Розрахунок пені по Видатковій накладній ПМ-0003715 від 23.05.2017 р. за період з 26.06.17р. по 19.10.17р. на заборгованість у розмірі 47454,65 грн., що становить 3770,37грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 6225,33грн. господарський суд Одеської області не може вийти за межі позовних вимог, а тому до стягнення з відповідача підлягає сума пені в редакції позивача.

Що стосується нарахування 3% річних, господарським судом Одеської області здійснено перерахунок пені за договором (оскільки останній (32) день оплати, який передбачений в договорі передбачає можливість відповідача розрахуватися за товар без застосування штрафних санкцій, а тому не включається у початок розрахунку), за розрахунком господарського суду Одеської області розмір 3% річних, що підлягає сплаті становить 759,43 грн.

Розрахунок 3% річних по видатковій накладній ПМ-0003444від 12.05.2017р.:

- за період з 14. 06.2017р. по 22.06.2017р. на заборгованість у розмірі 49 581,12 грн., що становить 36,67грн.

- за період з 23.06.17р. по 28.06.17р. на заборгованість у розмірі 39 581,12 грн., що становить 19,52грн.;

- за період з 29.06.17 р. по 19.10.2017р. на заборгованість у розмірі 25 647,65 грн., що становить 238,21грн. Разом: 294,40грн.

Розрахунок 3% річних по видатковій накладній ПМ-0003452 від 12.05.2017 р.:

- за період з 14. 06.17р. по 19.10.17р. на заборгованість у розмірі 1196,38 грн., що становить 12,59грн.

Розрахунок 3% річних по видатковій накладній ПМ-0003715 від 23.05.2017 р. за період з 26.06.17р. по 19.10.17р. на заборгованість у розмірі 47454,65 грн., що становить 452,44грн.

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 757,50грн. господарський суд Одеської області не може вийти за межі позовних вимог, а тому до стягнення з відповідача підлягає сума 3 % річних редакції позивача.

Що стосується стягнення штрафу, суд звертає увагу позивача, з приводу того, що п.5.3 Договору (у редакції Протоколу узгодження розбіжностей), при простроченні Дистриб'ютором оплати товару більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів з дня настання строку оплати товару, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 (десяти) % від суми простроченого платежу.

Суд критично оцінює нарахування штрафу на суму 49647,65грн. по видатковій накладній ПМ-0003444 від 12.05.2017р. оскільки кінцевий строк оплати настав 13.06.2017р., а проплати в розмірі 10000,00грн. та 14000,00грн. були здійснені 23.06.2017р. та 29.06.2017р. тобто 20 календарних днів не пройшло. Отже по видатковій накладній ПМ-0003444 від 12.05.2017р. штраф нараховується на суму в розмірі 25647,65грн. та складає 2564,77грн.

По видатковій накладній ПМ-0003452 від 12.05.2017 р. штраф нараховується на суму 1196,38грн та складає 119,64грн.

По видатковій накладній ПМ-0003715 від 23.05.2017 р. штраф нараховується на суму 47454,65грн та складає 4745,47грн.

Всього до стягнення з Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ підлягає сума штрафу у розмірі 7429,88грн.

Що стосується нарахування інфляційних втрат позивачем помилково включено червень 2017р. до розрахунку по накладній ПМ-0003444від 12.05.2017р., що суперечить рекомендаціям, які викладені в листі Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997р. Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , тому за розрахунком господарського суду Одеської області інфляційні втрати по видатковій накладній ПМ-0003444 від 12.05.2017р. на суму в розмірі 25647,65грн. та складають 539,06грн. за період з липня по вересень 2017р.

По видатковій накладній ПМ-0003452 від 12.05.2017р. інфляційні втрати нараховуються на суму 1196,38грн та складають 44,69грн. за період з червня по вересень 2017р.

По видатковій накладній ПМ-0003715 від 23.05.2017р. інфляційні втрати нараховуються на суму 47454,65грн та складають 997,40грн. за період з липня по вересень 2017р.

Всього, за розрахунком господарського суду інфляційні втрати складають 1581,15грн.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР як частково обґрунтованих та підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження в частині стягнення основного боргу на суму 19000,00грн. - припинити.

2. Позов - задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства ДОБРОСЛАВ (вул.Михайлівська,25,оф.365, Одеса, Одеська область, 65005 код ЄДРПОУ: 31640348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОД МАЙСТЕР (вул.Млинівська,23, Рівне, 33024 код ЄДРПОУ: 37796780) суму основної заборгованості 55298,78 гривень; інфляційні втрати у розмірі - 1581,15 гривень; 3% річних у розмірі - 757,50 гривень; пеня - 6225,33 гривень; штраф - 7429,88 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1505,88 гривень.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2017р.

Суддя Оборотова О.Ю.