Рішення

від 11.12.2017 по справі 916/2367/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/2367/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Трейд";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ-ТРАНС"

про стягнення 96000 грн.;

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Трейд", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ-ТРАНС" про стягнення 96000,00 грн. заборгованості, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору транспортного експедирування від 27.07.2017р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладений між сторонами договір транспортного експедирування від 27.07.2017р., виконання відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг, документи по перевезенню, міжнародну товарно-транспортну накладну (коносамент), Акт надання послуг, платіжні доручення, приписи ст. 909,916 ЦК України, ст.307 ГК України, та інші обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.07.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Трейд" (далі - ТОВ "Дніпро-Трейд", позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ-ТРАНС" (далі - ТОВ "АМЕТИСТ-ТРАНС", відповідач, замовник перевезення - експедитор) був укладений Договір Транспортного експедирування.

Згідно п.1.1. Договору, - предметом цього договору є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні у відповідності з діючим законодавством України та, вимогами міжнародних конвенцій, угода та інших нормативних документів в галузі транспортно-експедиторської, а також з урахуванням правил і вимог країн, територіями яких здійснюються міжнародні перевезення. Відповідно до п.2.2. експедитор, діючи за дорученням, за плату і за рахунок замовника, направляє факсом або електронною поштою перевізнику, Заявку на перевезення вантажу, яка є невід'ємною частиною цього договору, з вказівками даних за кожним рейсом. Умови, вказані в заявці і відмінні від умов цього договору (якщо таке матиме місце), визнаються пріоритетними.

На адресу перевізника 27 липня 2017 р. електронною поштою, надійшла Заявка №27/001 та Заявка №27/002. Умови Заявки були узгоджені сторонами у спрощений спосіб, шляхом обміну електронними листами. На виконання вимоги ч.З ст.909 ЦК України та ст.4 КДПВ, на підтвердження укладення договору перевезення, складені коносаменти у вигляді міжнародних товаротранспортних накладних СМК №№0921573, 043034 та СМК №№0921545, 043928. Узгоджена сторонами вартість за кожне з таких перевезень склала 48000,00 грн.

За змістом пункту Заявок умови оплати , - розрахунок безготівковий, кошти сплачуються в наступному порядку: 30%, а це 14400.00 грн. сплачуються після розвантаження, інші 70%, а це 33600 грн. - після направлення оригіналів документів, які за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень, є підставою для проведення остаточного розрахунку.

Перевезення було виконане належним чином, без будь-яких застережень та зауважень замовника перевезення та вантажоодержувача, про що свідчать печатки вантажоодержувача в графі 24 накладної СМК та відсутністю будь-яких приміток вантажоодержувача в цій графі.

Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №181 та Акт №182 надання послуг, за змістом якого: експедитор претензій по об'єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно документів наявних в матеріалах справи, відповідач повинен був здійснити оплату отриманих послуг за вказані перевезення вантажу на загальну суму 96000,00грн.

Оплату не було здійснено, що спричинило звернення позивача з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України вказано, що якщо строк термін виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у смолений строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайне виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України право чин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем виконано належним чином взяті на тебе зобов'язання за Договором та здійснено перевезення товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, зокрема, Акти № №181,182 та відсутністю будь-яких зауважень з боку відповідача.

В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого склалась заборгованість у розмірі 96000,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що додані позивачем до позову копії платіжних доручень не можуть бути доказами часткової оплати, оскільки не свідчать про фактичне перерахування грошових коштів.

Доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не представлено, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечено, відзив на позовну заяву або заперечення до суду не направив.

Згідно ст.32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального Кодексу України).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 96000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються відповідача.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 48 Господарського процесуального кодексу України визначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До позовної заяви надано документи, що підтверджують повноваження адвоката та витрати, понесені на правову допомогу, а саме: договір доручення, акт наданих послуг, квитанція до прибуткового касового ордера № 03 від 22.09.2017р. про сплату позивачем 9600,00грн. адвокату Лоза В.М., свідоцтво адвоката позивача Лоза В.М. про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія № 507, видане кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області від 16.05.2008р.

Дослідивши вказані документи а також матеріали справи відносно участі адвоката, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу не порушують принципів розумності та співрозмірності і не можуть вважатися такими, чий розмір явно завищений.

Відповідно до п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно п.6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

За таких обставин, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 9600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 502, 525, 526, 530, 610, 612, 639 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 33, 35, 36, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ-ТРАНС" про стягнення 96000,00 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМЕТИСТ-ТРАНС" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, бульвар Гайдара, 2, офіс 134-Н, код ЄДРПОУ 37439287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Трейд" (52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. 8 Березня, буд. 23, код ЄДРПОУ 31761050) 96000/дев'яносто шість тисяч/грн. боргу, 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору, 9500/девять тисяч п'ятсот/грн. 00 коп. - витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.12.2017р. Повний текст рішення складений 18 грудня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков