Рішення

від 13.12.2017 по справі 920/1031/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2017 Справа № 920/1031/17

за позовом першого заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Лебединської міської ради, м. Лебедин, Сумська область,

до відповідача Приватного підприємства "Лебединська юридична консультація", м. Лебедин, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради", м. Лебедин, Сумська область,

про стягнення 8197 грн. 16 коп. та зобов'язання вчинити дії,

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Прокурор - Дубова О.В.;

У засіданні брала участь секретар судового засідання - Мудрицька С.Ю.,

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь міського бюджету 8197 грн. 16 коп. відповідно до договору оренди № 61-ч від 31.03.2011; зобов'язати відповідача повернути за актом приймання-передачі нежитлової будівлі - сарай, загальною площею 99,6 кв.м. за адресою: 42200, Україна, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 138 "Г", вартістю 25 415 грн. до Комунального підприємства "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради".

13.12.2017 позивач подав супровідний лист (вх. № 10917 від 13.12.2017) про долучення до матеріалів справи інформації про нарахування та надходження орендної плати, розрахунку пені. Згідно з вказаними доказами, заборгованість по орендній платі становить 7738 грн. 51 коп., пеня складає 458 грн. 65 коп. Відповідно до доданої довідки Виконавчого комітету Лебединської міської ради від 07.12.2017 № 02-17/1777, станом на 07.12.2017 орендарем майно з оренди не повернуте.

Прокурор подав додаткові письмові пояснення по справі (вх. № 10959 від 13.12.2017), в яких зазначає, що до суми позову входить заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 7738 грн. 51 коп. (70 % від загальної суми орендної плати відповідно до п. 3.5. договору) та 458 грн. 65 коп. пені.

Прокурор підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1031/17 від 02.11.2017, що була надіслана за місцезнаходженням відповідача (42200, Сумська обл., місто Лебедин, вул. Калініна, будинок 13) повернута до суду з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011 між третьою особою та відповідачем було укладено договір оренди № 61-ч, відповідно до умов якого відповідачу передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене комунальне майно, а саме: нежитлову будівлю, сарай площею 99,6 кв.м., розміщену за адресою: 42200, Україна, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 138 Г , що перебуває на балансі Комунального підприємства "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради , вартість якого визначена згідно зі звітом з незалежної оцінки майна Нв 1/7-1 станом на 27.11.2009 і становить 10590 грн. без урахування ПДВ. Майно передано в оренду з метою використання його під склад.

Факт передачі майна в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі в оренду комунального майна від 31.03.2011.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата згідно з протоколом № 2 засідання конкурсної комісії від 29.03.2011 становить за перший місяць оренди 225 грн. без урахування ПДВ.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць.

Орендна плата перераховується до міського бюджету та орендодавцю у співвідношенні 70 % до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорції розподілу, визначених рішенням Лебединської міської ради.

Згідно з додатковою угодою до договору від 27.02.2014, термін дії договору оренди - по 31.01.2017. Пункт 3.1. договору викладено в новій редакції 3.1. орендна плата з 01.03.2014 становить 255 грн. в місяць без урахування ПДВ (розрахунок надається) . За розрахунком, незалежна оцінка орендованого майна станом на 31.01.2014 становить 25415 грн.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до міського бюджету та орендодавцю.

Пунктом 10.6. договору передбачено, що його чинність припиняється, в тому числі внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, достроково за взаємною згодою сторін або рішенням суду.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю (п. 10.9. договору).

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання при поверненні майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору).

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань, в тому числі щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 7738 грн. 51 коп. за період з квітня 2011 року по серпень 2017 року, а також щодо повернення майна у зв'язку з припиненням чинності договору.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ст. 19 Закону).

Частиною 4 ст. 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За приписами ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з письмовою заявою про розірвання договору оренди за згодою сторін. Рішенням Лебединської міської ради від 16.03.2016 № 50 Про оренду комунального майна надано згоду Комунальному підприємству "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради" на розірвання договору оренди № 61-ч від 31.03.2011 за згодою сторін відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, з пояснень позивача, письмової угоди про дострокове розірвання договору, між сторонами укладено не було.

Відповідно до додаткової угоди до договору від 27.02.2014, термін дії договору оренди - по 31.01.2017.

Таким чином, договір оренди припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено 01.02.2017.

Згідно з довідкою № 02-17/1777 від 07.12.2017, станом на 07.12.2017 орендарем майно з оренди не повернуте.

Відповідно до п. 3.5. договору, прокурором заявлено до стягнення заборгованість по сплаті орендної плати до міського бюджету в розмірі 70 % від загальної суми орендної плати.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні доказів повернення орендованого майна відповідно до умов договору, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно сплати орендної плати, повернення орендованого майна, у зв'язку з закінченням строку дії договору, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7713 грн. 22 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 61-ч від 31.03.2011 за період з квітня 2011 року по серпень 2017 року, зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі нежитлової будівлі - сарай, загальною площею 99,6 кв.м. за адресою: 42200, Україна, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 138 "Г", вартістю 25 415 грн. до Комунального підприємства "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради".

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 25 грн. 29 коп., суд відмовляє за їх необґрунтованістю, у зв'язку з допущенням позивачем помилки при підрахунку загальної суми нарахованої орендної плати, зокрема всього за період з квітня 2011 року по серпень 2017 року позивачем нарахована орендна плата в загальній сумі 17 246 грн. 15 коп., сплачено - 9532 грн. 93 коп., відповідно загальна сума заборгованості - 7713 грн. 22 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 458 грн. 65 коп., виходячи з суми заборгованості за кожний місяць оренди.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки позивачем вказане не взято до уваги при розрахунку пені, зокрема день фактичної сплати суми заборгованості включено в період часу, за який здійснено нарахування, а також при розрахунку пені за несвоєчасну сплату орендної плати за травень - вересень 2011 року не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, судом перераховано суму пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру пені. Згідно з розрахунком суду загальний розмір пені складає 441 грн. 49 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2017.

З урахуванням викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в загальній сумі 441 грн. 49 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 17 грн. 16 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю у зв'язку з вказаним вище.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Лебединська юридична консультація" (вул. Калініна, буд. 13, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 30914731) на користь міського бюджету (код ЄДРПОУ 04057899; вул. Пушкіна, 2, м. Лебедин, Сумська область, 42200; р/р 33218871700010, код доходу 22080401, ГУДКУ у Сумській області місцевий бюджет м. Лебедин, МФО 837013, код одержувача 37345566) 7713 грн. 22 коп. заборгованості, 441 грн. 49 коп. пені.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Лебединська юридична консультація" (вул. Калініна, буд. 13, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 30914731) повернути за актом приймання-передачі нежитлової будівлі - сарай, загальною площею 99,6 кв.м., розташований за адресою: 42200, Україна, Сумська область, м. Лебедин, вул. Гастелло, 138 Г , вартість якого становить 25 415 грн. до Комунального підприємства "Лебединське будинкоуправління мікрорайону "Черемушки" Виконавчого комітету Лебединської міської ради" (вул. Гастелло, 100, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код ЄДРПОУ 23045732).

4. Стягнути з Приватного підприємства "Лебединська юридична консультація" (вул. Калініна, буд. 13, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 30914731) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 3200 грн. судового збору.

5. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2017.

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО