Рішення

від 14.12.2017 по справі 908/2169/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/117/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 справа № 908/2169/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 10)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "24 Елемент" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 15)

про стягнення 100000,00 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту за генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-602 від 25.11.2016

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Маркова В.Є., довіреність № 196 від 20.01.2016;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Заявлено позов про стягнення 100000,00 грн. простроченої заборгованості за основною сумою кредиту за генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-602 від 25.11.2016.

Ухвалою суду від 03.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2169/17, присвоєно справі номер провадження 18/117/17, судове засідання призначено на 30.11.2017. Розгляд справи відкладався на 14.12.2017, здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, закінчений 14.12.2017, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань за генеральним договором про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-602 від 25.11.2016, що полягає у неповерненні у строк до 25.08.2017 отриманих кредитних коштів за кредитним договором в розмірі 100000,00 грн., внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість у розмірі 100000,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 218 Господарського кодексу України та ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 554, 610, 611, 614, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Копія ухвали суду від 03.11.2017 про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 15, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку: неповна адреса . Зазначена адреса ТОВ "24 Елемент" вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Крім того, копію ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.11.2017 та копію ухвали про відкладення розгляду справи направлено відповідачу на адресу: 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4А та електронну адресу: info@24element.com.ua.

Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, а участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.12.2017 року за відсутності представника відповідача.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством Перший український міжнародний банк (далі - Банк, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю 24 Елемент (далі - Клієнт, відповідач у справі) 25.11.2016 укладений генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ГЛ-КІЕ-602 (далі - Договір).

Як зазначено у п. 1.1 договору, відповідно до умов договору Банк надає Клієнту банківські послуги, а Клієнт приймає банківські послуги та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно таких банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

Під терміном Банківська послуга розуміється всі та/або будь-яка з послуг Банку, надана за заявою про надання банківської послуги відповідно до умов цього договору. До банківських послуг, зокрема, належить надання Банком кредитів з графіками погашення, кредитних ліній, овердрафтів.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що надання банківських послуг за цим договором здійснюється в межах генерального ліміту, визначеного в п. А10 Преамбули, а саме: генеральний ліміт складає 2000000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору детальні умови відповідних видів банківських послуг узгоджені сторонами в статтях 9-11 цього договору та в заявах про надання банківських послуг.

Як свідчать додані по позову документи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за генеральним договором про надання банківських послуг, надавши відповідачу банківську послугу - кредитну лінію з лімітом 2000000,00 грн., що підтверджується заявою про надання банківської послуги - кредитна лінія № МБ-ГЛ-КІЕ-602/КЛ від 25.11.2016, заявою на отримання кредитних коштів № 1 від 30.11.2016, заявою про зміну умов наданої банківської послуги № 1 від 07.12.2016 до заяви про надання банківської послуги - кредитна лінія № МБ-ГЛ-КІЕ-602/КЛ від 25.11.2016, повідомленням про акцептування заяви про зміну умов наданої банківської послуги вих. № б/н від 07.12.2016, заявою на отримання кредитних коштів № 2 від 08.12.2016.

Відповідно до повідомлення про акцептування заяви про зміну умов наданої банківської послуги вих. № б/н від 07.12.2016, сторони погодили графік зменшення ліміту заборгованості, згідно з яким клієнт зобов'язався: не пізніше 25.02.2017 повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 1900000,00 грн., не пізніше 25.05.2017 повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 1800000,00 грн.; не пізніше 25.08.2017 повернути всю суму заборгованості за кредитом, яка перевищує 1700000,00 грн.; не пізніше 25.10.2017 повернути всю суму заборгованості за кредитом.

Відповідач, в порушення зазначених вище зобов'язань, не повернув у строк до 25.08.2017 отримані кредитні кошти за договором в розмірі 100000,00 грн., а тому ця сума заборгованості за кредитом вважається простроченою, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 25.11.2016 по 11.09.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою генеральний договір про надання банківських послуг від 25.11.2016 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позику позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повернення кредитних коштів у сумі 100000,00 грн., у встановлений договором строк, не виконав.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення простроченої заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 100000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "24 Елемент" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 15, ідентифікаційний код 37226536) на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 10, ідентифікаційний код 14282829) 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) простроченої заборгованості за основною сумою кредиту та 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18 грудня 2017 року.

Суддя В.В. Носівець