Рішення

від 14.12.2017 по справі 922/3630/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р.Справа № 922/3630/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс", м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп", м. Харків про стягнення 454 000,00 грн. за участю :

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп" (відповідача) про повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми в розмірі 454 000,00 грн. та зобов'язання відшкодувати позивачу різницю між ціною товару, встановленою Договором поставки № 25/09/15 від 25.09.2015 року, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 410,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3630/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року розгляд справи було відкладено на 06 грудня 2017 року.

Представник позивача в судове засідання 06.12.2017 року не з'явився, однак, через канцелярію до суду надійшли письмові пояснення ТОВ "Морський будівельний комплекс", в яких позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд провести розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами та за відсутності його представника.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд задовольнив клопотання позивача та продовжує розгляд справи без участі представника ТОВ "Морський будівельний комплекс".

Ухвалою суду від 06.12.2017 року розгляд справи було відкладено на 14 грудня 2017 року.

Позивач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. На виконання вимог ухвали від 06.12.2017 року надав до суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів за місцезнаходженням відповідача.

Відповідач в призначене судове засідання свого представника також не направив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомляв.

В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлень вих. № 031458, вих. № 033211 (том 1, арк. с. 56, 57), якими підтверджується отримання відповідачем копії ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2017 року та про відкладення розгляду справи від 13.11.2017 року, відповідно, за адресою: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Оскільки зміни до відомостей у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження ТОВ "Євроконсалтинг-Груп" було внесено 17.11.2017 року (під час розгляду справи), суд зазначає, що справа була прийнята із додержанням правил підсудності, а відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, направлених на надання сторонам можливості подати докази, які, на думку представників, є достатніми для обґрунтування вимог та заперечень (неодноразово відкладено розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача, для надання можливості останньому ознайомитись із матеріалами позовної заяви, подати відзив, надано достатньо часу для підготовки до судових засідань тощо).

Приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, а також враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" (Покупець) було укладено договір поставки № 25/09/15 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, далі - "Товар", номенклатура, кількість, вартість якого вказується в Специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2., 2.3 Договору товар приймається в кількості - відповідно до кількості, зазначеній у видатковій накладній. Товар по якості - підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника. Якість товару повинна відповідати ДЕСТ і ТУ, що пред'являються до товару.

Розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата проводиться в наступному порядку та терміни: 100% оплата по факту поставки Товару (п.п. 4.3., 4.4. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" перерахувало на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп" оплату за товар на загальну суму 510 000,00 грн. (28.09.2015 року - 10 000,00 грн., 02.10.2015 року - 500 000,00 грн., призначення платежів: передплата за трубу згідно рах. № 25 від 24.09.2015 року).

Однак, як зазначається позивачем, ТОВ "Євроконсалтинг-Груп" було порушено зобов'язання за Договором поставки № 25/09/15 від 25 вересня 2015 року та поставлено товар неналежної якості, у зв'язку з чим ТОВ "МБК" прийнято рішення відмовитись від приймання товару та повернення сплаченої грошової суми.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп", в свою чергу, визнало претензії позивача, про що свідчить лист відповідача щодо зобов'язання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" сплачені за товар грошові кошти, згідно з графіком погашення заборгованості - до 01.07.2016 року (том 1, арк.с. 34).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується лише часткове повернення відповідачем сплаченої ТОВ "Морський будівельний комплекс" передплати за товар на загальну суму 56 000,00 грн., а станом на момент звернення позивача із позовом, повернення котів в повному обсязі так і не відбулося. Таким чином, відповідно до позовних вимог, ТОВ "Євроконсалтинг-Груп" має заборгованість перед позивачем в розмірі 454 000,00 грн.

З огляду на наведене, на підставі ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем також було застосовано заходи досудового регулювання господарського спору шляхом направлення на адресу відповідача Претензії про повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми від 10 серпня 2017 року, з вимогою протягом 10 днів з моменту отримання претензії повернути попередньо отримані грошові кошти у розмірі 454 000,00 грн.

Зазначена претензія була отримана відповідачем 18.08.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (арк. с. 36). Однак, ТОВ "Євроконсалтинг-Груп" не повідомило про результати розгляду претензії та не задовольнило зазначені в ній вимоги позивача.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення передплати та зобов'язання відшкодувати позивачу різницю між ціною товару, встановленою договором поставки № 25/09/15 від 25.09.2015 року, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення, на підставі ст.ст. 509, 526, 626, 629, 708, 710 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір № 25/09/15 від 25.09.2015 року, укладений між сторонами, за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (§ 1 глави 54 Цивільного кодексу України).

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статей 2, 43, 54 ГПК господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, фізичних осіб, які такими не є, державних та інших органів, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

Отже, господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №922/51/15).

Так, не зважаючи на те, що позивач посилається на поставку йому товару неналежної якості, матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем зобов'язання за Договором поставки № 25/09/15 від 25 вересня 2015 року. Строк виконання продавцем обов'язку з передачі у власність покупця товару не встановлений договором, а відтак суд приходить до висновку, що ТОВ "Морський будівельний комплекс" мало право вимагати його виконання у будь-який час. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп" мало виконати зобов'язання у семиденний строк від дня отримання вимоги.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 454 000,00 грн.

Разом з тим, суд констатує безпідставність посилання позивача, як на правову підставу для задоволення позовних вимог, на положення ст.ст. 708, 710 Цивільного кодексу України, якими врегульовано правовідносини за договором роздрібної купівлі-продажу (§ 2 глави 54 Цивільного кодексу України), оскільки вони не можуть бути застосовані до врегулювання спору щодо укладеного між сторонами Договору поставки № 25/09/15 від 25.09.2015 року.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виявлення покупцем протягом гарантійного або іншого строків встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем або фальсифікації товару, які б могли стати підставою для вимоги позивача про повернення сплаченої за товар грошової суми, як передбачено ст. 708 ЦК України.

Не надано суду і доказів повернення продавцю товару неналежної якості, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відшкодувати позивачу різницю між ціною товару, встановленою Договором поставки № 25/09/15 від 25.09.2015 року, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 629, 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Груп" (34500, Рівенська область, м. Сарни, вул. Ткача, буд. 12; код ЄДРПОУ 39804384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, офіс 615, код ЄДРПОУ 31943276) суму попередньої оплати за Договором поставки № 25/09/15 від 25.09.2015 року в розмірі 454 000,00 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 6 810,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині заявленого позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2017 р.

Суддя Л.В. Шарко