Рішення

від 13.12.2017 по справі 922/2406/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р.Справа № 922/2406/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовомМалого приватного підприємства фірма "Ерідон", с. Княжичі допершого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", с. Митинці , другого відповідача - Приватного підприємства "Юридична компанія "Легіон", м. Харків 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн", м. Шепетівка про стягнення 34 360 000,00 грн. за участю представників :

позивача - Лишняк І.В. за довіреністю №02/01-240 від 26.06.2017

першого відповідача - Некрасова О.В. за довіреністю від 14.07.2017

другого відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулось МПП фірма "Ерідон" з позовом до ТОВ "СК Бужок" (перший відповідач) та ПП "ЮК "Легіон" (другий відповідач), в якому просить суд стягнути з першого відповідача на свою користь 17080000,00 грн. заборгованості зі сплати боргу та 17080000,00 грн. штрафу, а також з другого відповідача - 200 000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань по Договору застави майбутнього врожаю № 10 від 10.06.2016, укладеного між МПП фірма "Ерідон" (Застоводержатель), ТОВ "СК Бужок" (Заставодавець) та ТОВ "Торгагро Сольюшн" (Боржник) та Договору поруки від 01.09.2016, укладеного між МПП фірма "Ерідон" (Кредитор) та ПП "ЮК "Легіон" (Поручитель).

Першим відповідачем було подано до суду клопотання (вх. №32256 від 03.10.2017) про зупинення провадження по справі до вирішення спору у справі №924/639/17 Рівненським апеляційним господарським судом про визнання договору застави майбутнього врожаю №10 від 10.06.2016 недійсним.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2017 по справі №922/2406/17 було задоволено клопотання ТОВ "СК Бужок" про зупинення провадження по справі. Провадження у справі 922/2406/17 зупинено до вирішення спору у справі № 924/639/17 у Рівненському апеляційному господарському суді.

До суду надійшло клопотання ТОВ "СК Бужок" (вх. №38855) про поновлення провадження по справі.

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що Рівненським апеляційним господарським судом було винесено постанову по справі № 924/639/17 від 27.10.2017.

За таких обставин, провадження по справі було поновлено та призначено її розгляд на 13.12.2017.

Представники другого відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися.

Першим відповідачем подано до суду заяву (вх. № 40945 від 07.12.2017) про припинення провадження по справі на підставі відсутності предмету спору.

В обґрунтування своїх вимог щодо припинення провадження по справі, перший відповідач вказує, що Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від "25" жовтня 2017 р., Договір застави майбутнього врожаю № 10 від 10.06.2016, укладеного між МПП фірма Ерідон (Застоводержатель), TOB СК Бужок (Заставодавець) та ТОВ Торгагро Сольюшн (Боржник), було визнано недійсним. При цьому, перший відповідач вважає, що оскільки підставою для стягнення заборгованості з TOB СК Бужок був вище вказаний договір, у зв'язку з визнанням його недійсним, по даній справі відсутній предмет спору.

Згідно з п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що предметом спору по даній справи є стягнення грошових коштів, а не вказаний договір застави, суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання першого відповідача.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог щодо стягнення з першого відповідача на свою користь 17080000,00 грн. заборгованості зі сплати боргу та 17080000,00 грн. штрафу позивач зазначає, що відповідно до умов договору поставки №1151/16/139 від 15.07.2015р. та додатків до нього (Основний договір), МПП ФІРМА ЕРІДОН поставило згідно видаткових накладних, а ТОВ ТОРГАГРО СОЛЬЮШН отримало товар - засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива та мінеральні добрива на загальну суму 313 554 959,84 грн., однак свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконало лише частково, всього на суму 130 303 284,63 грн.

Також, позивач посилається на те, що в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ТОРГАГРО СОЛЬЮШН за договором поставки №1151/16/139 від 15.07.2015р. (Основний договір), 10.06.2016р. між МПП ФІРМА ЕРІДОН як Заставодержателем, TOB "СК БУЖОК" як Заставодавцем та TOB "ТОРГАГРО СОЛЬЮШН" як Боржником, було укладено Договір застави майбутнього врожаю №10 (надалі - Договір застави), у відповідності до якого Заставодавець отримав право у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором одержати задоволення за рахунок вартості майна, заставленого на умовах, визначених цим Договором (надалі предмет застави ), переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, що згідно цього Договору є майновим поручителем по зобов'язаннях Боржника.

Відповідно до п. 1.7. Договору застави, предметом застави є майбутній врожай сільськогосподарських культур - соя врожаю 2016 року, в кількості 1708 т. (на день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраного зерна сої), загальною заставною (оціночною) вартістю 17 080 000,00 грн., яку й просить стягнути позивач на свою користь з першого відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2017 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ТОВ "СК Бужок" до МПП фірми "Ерідон", ТОВ "Торг агро Сольюшн" про визнання недійсним Договору застави майбутнього врожаю №10 від 10 червня 2016 року та визнано недійсним даний договір і стягнуто з відповідачів на користь позивача по 800,00 грн. судового збору, з кожного.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від "25" жовтня 2017 р. по справі №924/639/17 рішення господарського суду Хмельницької області від 09.08.17 р. у справі №924/639/17 залишено без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.

Згідно ж ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, враховуючи визнання Договору застави майбутнього врожаю № 10 від 10.06.2016, укладеного між МПП фірма Ерідон (Застоводержатель), TOB СК Бужок (Заставодавець) та ТОВ Торгагро Сольюшн (Боржник) на який позивач посилається як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості з TOB СК Бужок недійсним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в цій частині.

Розглянувши позовні вимоги позивача в частині стягнення з ПП "ЮК "Легіон" (другий відповідач) 200 000,00 грн. штрафу, суд встановив наступне.

В обгрунтування вказаних вимог, позивач зазначає, що 01.09.2016р. між ПП "ЮК"ЛЕГІОН" як Поручителем та МПП ФІРМА ЕРІДОН , як Кредитором, було укладено договір поруки. Згідно умов Договору поруки, поручитель зобов'язався у разі порушення з боку ТОВ "СК БУЖОК" зобов'язань за договором застави майбутнього врожаю № 10 від 10.06.2017р.. здійснити виплату штрафу у розмірі сто тисяч гривень.

Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи визнання недійсним Договору застави майбутнього врожаю № 10 від 10.06.2016, укладеного між МПП фірма Ерідон (Застоводержатель), TOB СК Бужок (Заставодавець) та ТОВ Торгагро Сольюшн (Боржник), виконання якого було забезпечено згідно договору поруки від 01.09.2016р. укладеного між ПП "ЮК"ЛЕГІОН" як Поручителем та МПП ФІРМА ЕРІДОН , суд відмовляє в задоволенні вимог до другого відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові МПП фірма "Ерідон" до ТОВ "СК Бужок" відмовити повністю.

В позові МПП фірма "Ерідон" до ПП "ЮК "Легіон" відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.12.2017 р.

Суддя С.А. Прохоров