Постанова

від 14.12.2017 по справі 924/1043/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Справа № 924/1043/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: Мевша Д.В. (паспорт серія № НОМЕР_1, від 26.01.2005р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариств з обмеженою відповідальністю "Альп-Пром на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.17р. у справі № 924/1043/16 (суддя Гладюк Ю. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канремстрой", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Альп-Пром" м.Хмельницький

про стягнення 201 396,54 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Канремстрой" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альп-Пром" про стягнення грошової суми коштів в розмірі загальної вартості робіт по Договору, що становить 201 396,54 грн. /а.с.7-8/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.01.2017 року у справі № 924/1043/16 у позові ТОВ "Канремстрой" до ТОВ "Альп-Пром", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 201 396,54 грн. заборгованості відмовлено (а.с. 81-82).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача, рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.2017 року у справі № 924/1043/16 залишено в силі, а апеляційна скарга - без задоволення (а.с. 127-133).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 та рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.2017 скасовано, справу № 924/1043/16 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області (а.с. 150-152).

Після призначення справи до розгляду за результатами перегляду її в касаційній інстанції (направлено на новий розгляд) позивач змінив підставу позову та просить стягнути 201 396, 54 грн. (а.с. 171-175).

Зокрема, позивач в обгрунтування позову посилається на положення ст. 849 ЦК відносно наявного у позивача права на стягнення збитків, а також на вимоги ст. 1212 ЦК, за змістом якої позивач має право на повернення вказаних грошей у зв'язку з отриманням їх відповідачем на підставі, що згодом відпала (розірвання договору).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017 року у справі № 924/1043/16 позов ТОВ "Канремстрой" до ТОВ "Альп-Пром", з урахуванням заяви про зміну предмету позову, задоволено ( а.с. 216-218).

Суд першої інстанції визнав доведеними обставини розірвання договору підряду та його невиконання відповідачем, тому прийшов до висновку про обґрунтованість застосування положень ст. 849 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що судом не було досліджено питань щодо виконання відповідачем робіт, не встановлено їх обсяг, що в свою чергу призвело до помилкового висновку про невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору.

Апелянт також зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази щодо виконання замовником свого обов'язку щодо повідомлення підрядника про наявність претензій до виконаних робіт. Відтак, скаржник вважає, що підстава розірвання договору, зазначена у ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України, вимагає наявності доказів неможливості виконання робіт.

Вказує, що перерахована по договору сума коштів в розмірі 201 396,54 грн. є авансовим платежем, і в матеріалах справи ані позивачем, ні судом не визначена сума збитків, завданих замовнику.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 року у справі № 924/1043/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2017 року (а.с.223).

В судовому засіданні від 08.11.2017р. представник відповідача - Мевша Д.В. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення прийнятим при неповному дослідженні доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Водночас представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Канремстрой" не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Цивільного процесуального кодексу на 14 грудня 2017 року на 10.00 год.

У судовому засіданні 14.12.2017 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме видаткові накладні на придбання матеріалів.

Представник позивача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштового відправлення.

Представник відповідача щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача поклався на розсуд суду.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26 грудня 2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з абз. 3 пп. 3.9.2 пп. 3.9 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами), неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивач вважається повідомленим про час і місце розгляду апеляційним судом даної справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в правовому полі статей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Після закінчення розгляду справи, 14.12.2017 о 14.40 год., на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якій останній зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, суд встановив наявність всіх складових елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.06.16 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на виконання робіт №24/06-1, за яким відповідач зобов'язався здійснити роботи з встановлення системи автономного водопостачання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Строк виконання та передачі робіт по договору - 31 серпня 2016 року (п.2.4). Згідно з п.3.1 договору сума договору складає 201 396, 54грн.

Згідно з п.3.2 договору розрахунок здійснюється замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця авансу у розмірі 100 % від суми договору на підставі виставленого рахунку.

За умовами п. 5.1. договору роботи вважаються виконаними у повній відповідності до договору та прийнятими позивачем у випадку підписання акту приймання-передачі робіт.

Згідно з п. 5.2 у випадку, якщо на момент прийняття замовником робіт у замовника виникнуть заперечення щодо належної якості результату робіт, або замовником будуть виявлені певні недоліки до результату виконаних робіт, замовник зобов'язаний надати мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі робіт з вказівкою причин. Виконавець протягом розумного, погодженого сторонами строку зобов'язаний усунути всі недоліки за свій рахунок.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Позивачем надано складену відповідачем фактичну вартість робіт по системі автономного водопостачання, за якою вартість робіт становить 201 396, 54 грн.

Відповідачем виставлений рахунок-фактура від 23.06.16 №ЖЯ-00004 на суму 201 396, 54грн.

Позивачем сплачено відповідачу аванс (за роботи по системі автономного водопостачання) у розмірі 100% вартості робіт платіжним дорученням №96 від 29.06.16 на суму 201 396, 54грн.

07.10.16 позивач направив на адресу відповідача претензію від 6 жовтня 2016 № 364 з вимогою в 10 термін усунути всі недоліки виконаних робіт, забезпечивши належну якість водопостачання. Після усунення недоліків додати позивачу акт прийому робіт до підписання. Докази направлення - рекомендоване повідомлення з штампом пошти та фіскальний чек номер 5578 від 7 жовтня 2016 р.

22.11.16 позивач направив відповідачу лист № 411 де вказав - у зв'язку з невиконанням робіт позивач просить розірвати договір від 24.06.16 та повернути позивачу суму авансу. Доказ направлення - фіскальний чек від 22.11.16.

27.01.17 відповідач направив позивачу лист № 27/01, яким направлено акт виконаних робіт за договором від 24 червня 2016 р. Доказ направлення - рекомендоване повідомлення від 27.01.17 (лист датовано 27.01.16).

07.02.17 позивач направив відповідачу мотивовану відмову від підписання акту, де вказав про відмову підписати акт прийому - передачі робіт в силу їх невиконання та відсутності результату. Доказ направлення - фіскальний чек від 07.02.17 номер 0288.

2 серпня 2017 року позивач направив відповідачу повідомлення від 1 серпня 2017 р. про розірвання договору від 24 червня 2016р. № 24/06 -1 № 30/98-17, де повідомив - замовник повідомляє виконавця про відмову від договору виконання робіт № 24/06 - 1 від 24 червня 2016 р. Докази направлення - фіскальний чек від 02.08.17; опис вкладення з штампом пошти; рекомендоване повідомлення з печаткою пошти, з адресатом - відповідачем.

Крім того, до справи подано:

копію акту прийому - передачі робіт, підписаний лише відповідачем;

протокол № 19 / 07 вимірювань показників складу та властивостей проб води від 19 липня 2016 року, за яким ПП „Захід - Аналіз - Центр" проведено вимірювання показників складу та властивостей води для позивача.

Розглядаючи позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги наступне.

Цивільні права та обов'язки згідно ч.1 ст.11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як зазначено вище та вбачається із матеріалів справи, сторони уклали договір на виконання робіт № 24/06-1 від 24.06.2016р., за яким у відповідача виникло зобов'язання здійснити роботи з встановлення системи автономного водопостачання, а у позивача - зобов'язання прийняти та оплатити роботи.

Позивач на виконання умов договору (п.3.2 сплатив аванс в розмірі 100% від суми договору, яка за п. 3.1. дорівнює 201 396, 54 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29 червня 2016 року № 96, призначення платежу - „сплата за роботи по системі автономного водопостачання за договором від 24 червня 2016 р. № 24/06-1". Виконавець повинен виконати і передати роботи замовнику до 31 серпня 2016 року.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, докази виконання відповідачем обов'язку по проведенню передбачених в договорі робіт у справі відсутні. Зокрема, а ні позивач, а ні відповідач не подали суду належним чином оформлений акт прийому - передачі робіт. Відсутні й інші належні та допустимі докази, які б вказували на проведення передбачених договором робіт.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі про часткове виконання ним умов договору. Так, наявні у справі протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води та фотознімок свердловин жодним чином не можуть бути доказом у справі, оскільки не містять посилань на те, що вони оформлені у відповідності та на виконання договору № 24/06-1. Крім того, відповідачем не надано підтвердження факту недопуску на місце роботи, а видаткові накладні, долучені до апеляційної скарги, не підтверджують придбання матеріалу для виконання саме спірного договору.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невиконання відповідачем договірних відносин.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач не виконав свій обов'язок щодо невідкладного повідомлення підрядника про наявність претензій до робіт, у зв'язку з тим, що претензія позивача направлена 07.10.16 (акт виконаних робіт направлено 07.02.17) тобто ще під час виконання робіт. Тому, дія самого договору закінчується в момент повного виконання зобов'язань - п. 8.4, незважаючи на передбачений строк здачі робіт до 31 серпня 2016 року.

Приписами ст.849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, ст.849 ЦК України передбачено випадки, коли замовник має право відмовитись в односторонньому порядку від договору, а саме: коли є порушення зі сторони підрядника або коли такі порушення відсутні і є волевиявлення замовника відмовитись від подальшого виконання робіт підрядником (за умови відшкодування підряднику всіх витрат).

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З матеріалів справи вбачається що позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору, яке отримано останнім 22.08.2017. Відтак, з 22 серпня 2017 року укладений між сторонами договір втратив чинність в силу відмови від нього позивача в односторонньому порядку.

З огляду на вищевказані положення законодавства, позивач, відмовившись від договору має право вимагати відшкодування збитків.

За ст. 224 ГКУ учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З огляду на вищевказані положення законодавства, а також обставини розірвання договору та невиконання зобов язання, колегія судді відхиляє твердження апелянта про те, що спірні кошти є в авансовим платежем.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність всіх складових елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків: наявність шкоди (позивач оплатив заявлену суму, проте результату не отримав); протиправність поведінки (відповідач, маючи зобов'язання не виконав останнього); причинно - наслідковий зв'язок (внаслідок невиконання обов'язку відповідачем позивач поніс збитки); вина ( відповідач знав про обов'язок здійснення робіт та зобов'язаний був здійснити роботи).

Відтак, позовні вимоги про стягнення 201 396, 54 грн. підлягають задоволенню.

Документи, надані відповідачем до апеляційної інстанції (видаткові накладні від 07.07.16, 08.07.16, 14.07.16, 19.08.16) не можуть оцінюватися судом, як докази у справі, у зв"язку неподанням їх суду першої інстанції та відсутності документальногшо підтвердження неможливості такого надання. Крім того дані документи могли б засвідчити виключно вартість розхідних матеріалів, використаних підрядником для виконання робіт, та не може вважатися платою за виконану частину роботи, право на стягнення якої набуває підрядник у випадку відмови замовника від договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альп-Пром" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09..2017 у справі № 924/1043/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року у справі №924/1043/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1043/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Філіпова Т.Л.