Постанова

від 12.12.2017 по справі 916/1774/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/1774/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Лашина В.В., Філінюка І.Г.,

при секретарі судового засідання - Чеголі Є.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві

на постанову Господарського суду Одеської області від 22.08.2017 р.

по справі № 916/1774/17

за заявою боржника Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві на постанову Господарського суду Одеської області від 22.08.2017 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, визначеного ст. 102 ГПК України.

В липні 2017 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса, в якій останнє просило суд порушити відносно нього провадження у справі про банкрутство.

Заяву мотивовано прийняттям засновником Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса рішення від 03.03.2017 р. № 7 про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, у зв'язку з недостатністю вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

З метою виявлення всіх кредиторів здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про припинення юридичної особи.

Після офіційного оприлюднення наведеного повідомлення до ліквідатора боржника надійшла заява з кредиторськими вимогами від Приватного підприємства "ПОЛІБРОК" м. Одеса в розмірі 150 000 грн.

Вимоги наведеного кредитора визнані боржником у повному обсязі.

24.07.2017 р. Приватним підприємством "Дєвон" м. Одеса подано до Господарського суду Одеської області проміжний ліквідаційний баланс.

Постановою від 22.08.2017 р. Господарський суд Одеської області визнав Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса банкрутом, відкривши ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса призначено голову ліквідаційної комісії Бельського Юрія Віталійовича.

Не погодившись з наведеною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби України в м. Києві оскаржило її до Одеського апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 1, 38, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст. 60 Господарського кодексу України.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції визнано боржника банкрутом та затверджено ліквідаційний баланс без його перевірки податковим органом.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами ч. 3 ст. 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

На виконання вимог наведеної статті, головою ліквідаційної комісії боржника оприлюднено повідомлення та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осію - підприємців про припинення юридичної особи з 12.05.2017 р.

Статтею 111 Цивільного кодексу України встановлений порядок ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 цієї норми для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Зокрема, відповідно до пунктів 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

З огляду на викладене необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

При цьому, вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищевказаних вимог законодавства, ліквідатором Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не надано доказів подання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації, у тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені обставини свідчать про недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

При винесенні оскаржуваної постанови місцевий господарський суд наведеного не врахував й натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, помилково визнав їх достатніми для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що ознаки, необхідні для визнання боржника банкрутом із застосуванням процедури банкрутства, передбаченої статтею 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , не підтверджені належними доказами, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 83 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Згідно з ч. 2 цієї норми провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

З огляду на те, що ознаки неплатоспроможності боржника не підтверджені належними та допустимими доказами, місцевий господарський суд безпідставно визнав боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо припинення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Дєвон" м. Одеса.

Надані під час апеляційного провадження Приватним підприємством "Дєвон" м. Одеса копії квитанцій про оплату боржником заборгованості перед Головним управлінням Державної фіскальної служби України в м. Києві не приймаються судом апеляційної інстанції на підставі частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідні докази не були предметом дослідження в суді першої інстанції, неможливість їх вчасного подання заявник не обґрунтував.

Посилання Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві на приписи ст. 60 Господарського кодексу України не приймаються Одеським апеляційним господарським судом, оскільки зазначена стаття Господарського кодексу України виключена на підставі Закону України від 13.05.2014 р. № 1258-VII.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 91, 99, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві - задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 22.08.2017 р. по справі № 916/1774/17 скасувати.

Провадження по праві № 916/1774/17 припинити.

Справу № 916/1774/17 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: В.В. Лашин

І.Г. Філінюк