Рішення

від 11.12.2017 по справі 914/2083/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.12.2017р.                                                                 Справа № 914/2083/17 Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи: за позовом: Приватного підприємства “ЛАРА”, м. Львів до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ”, с. Поляниця, м. Яремче до відповідача 2: Приватного підприємства “І.Т.”, м. Львів про: стягнення боргу в розмірі 6  272,00 грн. Суддя: Пазичев В.М. При секретарі: Вашкевич Н.І. Представники: від позивача:  не з'явився. від відповідача 1: не з'явився. від відповідача 2: не з'явився. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства “ЛАРА” до відповідача 1 -  Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ”, до відповідача 2 - Приватного підприємства “І.Т.”про стягнення боргу в розмірі 6  272,00 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.10.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2017 року відкладено розгляд справи на 31.10.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.10.2017 року відкладено розгляд справи на 06.11.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2017 року відкладено розгляд справи на 14.11.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2017 року розгляд справи призначено на 28.11.2017 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Пазичева В.М. у період з 09.11.2017 р. по 15.11.2017 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2017 року відкладено розгляд справи на 05.12.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 року відкладено розгляд справи на 11.12.2017 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 24.10.2017 року, від 31.10.2017 року, від 06.11.2017 року,  від 16.11.2017 року, від 14.11.2017 року, від 05.12.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вх. № 37759/17, повернуте на адресу суду з відміткою про вручення, що знаходиться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою. Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 24.10.2017 року, від 31.10.2017 року, від 06.11.2017 року,  від 16.11.2017 року, від 14.11.2017 року, від 05.12.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, за вх. № 404555/17, за вх. № 39592/17, за вх. № 36332/17, за вх. № 38036/17, за вх. № 40813/17, повернуті на адресу суду з відміткою про вручення, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою. Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 24.10.2017 року, від 31.10.2017 року, від 06.11.2017 року,  від 16.11.2017 року, від 14.11.2017 року, від 05.12.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення за вх. № 40235/17, за вх. № 39679/17, за вх. № 39590/17, за вх. № 36197/17, за вх. № 37284/17 повернуті на адресу суду з відміткою про вручення, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою. Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010). Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому, неможливість представника учасника процесу бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника щодо можливості скористатися правами, що визначені ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України. Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права. При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого  Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.201 0р., “Чуйкіна проти України” № 28924/04 від 13.01.2011 р.). Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів. Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.12.2017 року. Розглянувши матеріали і документи, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне: Як зазначено у позовній заяві, 26 серпня 2015 року між ПП «ЛАРА», (надалі - Виконавець) та ТзОВ «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» (надалі - Замовник) було укладено Договір № 28 про надання послуг (надалі – Договір). Предметом Договору, є зобов'язання Виконавця виконувати розвантажувальні роботи щебню гранітного відсіву з залізничних вагонів, які приходять на адресу як Виконавця, так і Замовника, на станції, вказані Замовником, а також надання послуги по розкредитуванню вагонів та зберіганню вантажів під підвищеною колією на станціях. Замовник (Покупець) зобов'язався оплатити ці послуги. В рамках виконання умов Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. позивачем було надано відповідачу 1 послуги та виконано роботи на загальну суму 3 254 725,01 грн. (три мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 01 коп.), що підтверджується Карткою рахунку № 361 за період з 26.08.2015 року по 10.05.2017 року. Зокрема, позивач на виконання умов Договору № 28 від 26.08.2015 р. надав послуги по переадресуванню вагонів при перевезенні вантажів на суму 4  272,00 грн. з ПДВ. Цей факт засвідчує Акт № ОУ-0001498 здачі-прийняття (надання послуг) від 06.12.2016 року. Проте, вищезазначені послуги відповідач 1 станом на день подачі позову не оплатив. На адресу відповідача 1 було надіслано претензію від 05.04.2017 року із вимогою погасити вищезазначену заборгованість, проте відповідачем 1 жодних оплат не здійснено. 02 вересня 2015 року між позивачем та Приватним підприємством «І. Т.» (надалі -Відповідач 2) було укладено Договір поруки № 28п (надалі - Договір поруки) строком дії до моменту припинення Договору про надання послуг № 28. Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Поручитель (відповідач 2) зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором (позивачем) за виконання Боржником (відповідачем 1) своїх зобов'язань за Договором про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. В той же час, зазначає позивач, згідно з приписами пункту 4.1 Договору поруки, Кредитор не має права вимагати від Поручителя виконання зобов'язань за Боржника в частині оплати суми основного боргу, що виник на підставі Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., на суму більше 2 000,00 (Дві тисячі гривень) грн. Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором. Як зазначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно п. 3.3 Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., оплата проводиться Замовником шляхом здійснення 100% попередньої оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт, яка визначається Виконавцем на підставі калькуляції та положень цього Договору. У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до п. 4.1 Договору, за неналежне виконання чи невиконання зобов'язань винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавста України. Відповідач 1 у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав і допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. За приписами, ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну ), відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. У зв'язку з вищевикладеним позивачем подано позовну заяву за місцезнаходженням Поручителя (відповідача 2). Позивач зазначає, що 06 квітня 2017 року ПП «ЛАРА» надіслало до ТзОВ «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» претензію-вимогу невідкладно погасити заборгованість, проте по сьогоднішній день боржник жодним чином не відреагував на цю вимогу, заборгованість не погасив. Того ж дня ПП «ЛАРА» надіслало вимогу до ПП «І. Т.» (відповідача 2, поручителя) щодо виконання за боржника (Відповідача 1) зобов'язання за Договором про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., та в порядку виконання Договору поруки, проте поручитель теж таку вимогу проігнорував, жодних оплат не здійснив. У позовній заяві позивач просить, стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІАДА РІАЛІСТЕЙТ» (78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, Участок Щивки, буд. 2/24, ЄДРПОУ 38006889) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) заборгованість у розмірі 4 272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 00 коп.; Стягнути Приватного підприємства “І.Т.” (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 94/11 ЄДРПОУ 20767399) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) заборгованість у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; Судові витрати покласти на відповідачів. На час розгляду справи відповідач 1 не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав. На час розгляду справи відповідач 2 не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав. При прийнятті рішення суд виходив з наступного: Відповідно до  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно  ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно до  ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених  Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до  ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами  юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Згідно  ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до  ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до  статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного  кодексу. Частиною 1  статті 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до  ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно  ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до  ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно  ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як встановлено в ході судового розгляду справи, 26 серпня 2015 року між ПП«ЛАРА», (надалі - Виконавець) та ТзОВ «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» (надалі - Замовник) було укладено Договір № 28 про надання послуг (надалі- Договір). Предметом Договору, є зобов'язання Виконавця виконувати розвантажувальні роботи щебню гранітного, відсіву з залізничних вагонів, які приходять на адресу як Виконавця, так і Замовника, на станції, вказані Замовником, а також надання послуг по розкредитуванню вагонів та зберіганню вантажів під підвищеною колією на станціях. Замовник (Покупець) зобов'язався оплатити ці послуги. В рамках виконання умов Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. позивачем було надано відповідачу 1 послуги та виконано роботи на загальну суму 3 254 725,01 грн. (три мільйони двісті п'ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 01 коп.), що підтверджується Карткою рахунку № 361 за період з 26.08.2015 року по 10.05.2017 року. Зокрема, позивач на виконання умов Договору № 28 від 26.8.2015 р., надав послуги по переадресуванню вагонів при перевезенні вантажів на суму 4  272,00 грн. з ПДВ. Цей факт засвідчує Акт № ОУ-0001498 здачі-прийняття (надання послуг) від 06.12.2016 року. 02 вересня 2015 року між позивачем та Приватним підприємством «І. Т.» (надалі -відповідач 2) було укладено Договір поруки № 28п (надалі - Договір поруки) строком дії до моменту припинення Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Поручитель (відповідач 2) зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором (позивачем) за виконання Боржником (відповідачем 1) своїх зобов'язань за Договором про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. Проте, вищезазначені послуги відповідач 1 станом на день подачі позову не оплатив. На адресу відповідача 1 було надіслано претензію від 05.04.2017 року із вимогою погасити вищезазначену заборгованість, проте відповідачем 1 жодних оплат не здійснено. Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Поручитель (відповідач 2) зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором (позивачем) за виконання Боржником (відповідачем 1) своїх зобов'язань за Договором про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р. В той же час, згідно з приписами пункту 4.1 Договору поруки, Кредитор не має права вимагати від Поручителя виконання зобов'язань за Боржника в частині оплати суми основного боргу, що виник на підставі Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., на суму більше 2 000,00 (Дві тисячі гривень) грн. Згідно п. 3.3 Договору про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., оплата проводиться Замовником шляхом здійснення 100% попередньої оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт, яка визначається Виконавцем на підставі калькуляції та положень цього Договору. 06 квітня 2017 року ПП «ЛАРА» надіслало до ТзОВ «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» претензію-вимогу невідкладно погасити заборгованість, проте на день звернення з позовом боржник жодним чином не відреагував на цю вимогу, заборгованість не погасив. Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання борж ником. Згідно ч. 2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у по вному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо догово ром поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, і включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно ч. 2 ст. 555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо борж ник відмовився від них або визнав свій борг. Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.  Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.  Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручи тель не поручився за нового боржника.  Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі по руки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не вста новлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Того ж дня ПП «ЛАРА» надіслало вимогу до ПП «І. Т.» (відповідача 2, поручителя) щодо виконання за боржника (Відповідача 1) зобов'язання за Договором про надання послуг № 28 від 26.08.2015 р., та в порядку виконання Договору поруки, проте поручитель теж таку вимогу проігнорував, жодних оплат не здійснив. Отже, незважаючи на вимоги суду, належних й допустимих доказів погашення заборгованості, обсяг якої є предметом спору, ні відповідачем 1, ні відповідачем 2  не надано. Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та не надано належних та допустимих доказів наявності правових підстав щодо стягнення  додатково суми у розмірі 2000 грн. понад заборгованість в сумі 4272,00 грн. Відповідно до  ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до  статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до  статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано. Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідачами позовні вимоги не спростовані, та не надано доказів погашення боргу, стягнення якого є предметом позову, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства “ЛАРА” до відповідача 1 -  Товариства з обмеженою відповідальністю „ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ”, до відповідача 2 - Приватного підприємства “І.Т.” в частині стягнення боргу в розмірі 4  272,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення. Згідно  ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно ч. 1  ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів. Згідно п. 2 ч. 2  ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру  1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат. Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 611 від 13.06.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору. Судові витрати, відповідно до  ст. 49 ГПК України, слід покласти на  відповідачів. Враховуючи наведене, керуючись    ст.ст.  33,  43,  49,  75,  82,  84,  85 ГПК України,    суд -     ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги – задоволити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» (78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, Участок Щивки, буд. 2/24, ЄДРПОУ 38006889) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) заборгованість у розмірі 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 00 коп.; 3.  Стягнути з Приватного підприємства “І.Т.” (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 94/11 ЄДРПОУ 20767399) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) заборгованість у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.; 4. В решті частині позовних вимог - відмовити. 5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІАДА РІАЛ ІСТЕЙТ» (78593, Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, Участок Щивки, буд. 2/24, ЄДРПОУ 38006889) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 80 коп. 6. Стягнути з Приватного підприємства “І.Т.” (79060, м. Львів, вул. Наукова, буд. 94/11 ЄДРПОУ 20767399) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» (79007. Львів, вул. Шпитальна, 26/8 код ЄДРПОУ-22332240 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп. 7. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                              Пазичев В.М. Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.12.2017 р.