Постанова

від 11.12.2017 по справі 911/1904/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа№ 911/1904/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Цюра П.С. (дов. б/н від 03.03.2017);

від ТОВ "АВТОМЕТРОПОЛІС": Острянко Б.І. ( дов. б/н від 13.07.2017);

інші учасники провадження: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування"

на ухвалу господарського суду Київської області від 03.10.2017

у справі № 911/1904/16 (Суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінтернешнл Метрополіс"

за участю Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автометрополіс"

за участю Третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс"

про застосування наслідків нікчемності правочину

в межах справи № 911/1904/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінтернешнл Метрополіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2017 у справі № 911/1904/16 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" від 13.04.2017 б/№ (вх. № 7847/17) про застосування наслідків нікчемності правочину, в межах провадження у справі № 911/1904/16.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор ПАТ "Завод комунального машинобудування" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.10.2017 у справі №911/1904/16, прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" від 13.04.2017 б/№ (вх. № 7847/17) про застосування наслідків нікчемності правочину, в межах провадження у справі № 911/1904/16; встановити нікчемність правочину, а саме Договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867-ВМП/11 від 03.11.2011.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.10.2017 у справі № 911/1904/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 29.11.2017.

29.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Метрополіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 29.11.2017 оголошено перерву до 04.12.2017.

04.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку розгляду даної справи та про оголошення перерви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 11.12.2017.

11.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові документи по справі.

04.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про призначення технічної експертизи у даній справі щодо достовірності та встановлення часу виконання спірного договору, та клопотання про витребування доказів у Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та Київському бюро технічної інвентаризації документи, на підставі яких було введено в експлуатацію в 2009 році об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, площею 4 532,4 кв.м.

У судовому засіданні 11.12.2017 представник апелянта підтримав клопотання про призначення технічної експертизи та витребування доказів. Представник ТОВ "АВТОМЕТРОПОЛІС" заперечив проти задоволення заявлених клопотань.

Судова колегія, дослідивши подані клопотання та заслухавши доводи присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу у справі, дійшла наступних висновків.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Ліквідатор ПАТ "Завод комунального машинобудування" у суді першої інстанції не заявляв клопотання про призначення експертизи, що було підтверджено у суді апеляційної інстанції, необхідність проведення даної судової експертизи належним чином необґрунтовано в суді апеляційної інстанції, виходячи з предмету та підстав позову.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, не вбачає необхідності для призначення в даному випадку заявленої відповідачем експертизи, а тому відмовляє у клопотання ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" про призначення судової експертизи.

Що стосується клопотання про витребування доказів, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Тобто, саме у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду з клопотанням про витребування доказів, при цьому обґрунтування такої неможливості, а також зазначення обставин, які може підтвердити цей доказ, покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

У суді першої інстанції ліквідатор ПАТ "Завод комунального машинобудування" не заявляв клопотання про витребування таких доказів.

Ліквідатор ПАТ "Завод комунального машинобудування", заявляючи клопотання про витребування доказів у Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та Київському бюро технічної інвентаризації, не вказав обставини, що мають значення для справи та які можуть підтвердити такі докази . Разом з тим, не надав доказів звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та Київського бюро технічної інвентаризації для надання останніми доказів, які просить суд апеляційної інстанції витребувати. Тобто заявник не обґрунтував неможливості самостійно подати такі докази, які він вважає за необхідне витребувати для розгляду справи. До того ж заявник не обґрунтував поважності причин неподання таких доказів до суду першої інстанції, як це передбачено ст. 101 ГПК України, де зазначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011№7 відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" про витребування доказів.

11.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про відвід суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О., Верховця А.А. з посиланням на їх упередженість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 було відмовлено у задоволенні заяви апелянта про відвід суддів.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.12.2017 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ТОВ "АВТОМЕТРОПОЛІС" заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Інші учасники провадження у даній справі в судове засідання 11.12.2017 не з'явились. Про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовуються норми цього Закону в редакції, що діє з 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника, призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Фесенка Є.М.

Постановою господарського суду Київської області від 18.10.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Автоінтернешнл Метрополіс" визнано Банкрутом та відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Фесенка Є.М. (свідоцтво № 140 від 18.02.2013); вирішено інші процедурні питання.

В межах даної справи судом першої інстанції розглядалася заява ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" (надалі також: "Заявник") до ТОВ "Автоінтернешнл Метрополіс" про застосування наслідків нікчемності правочину - договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав від 03.01.2011 № 2867ВМП/11.

Оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" від 13.04.2017 б/№ (вх. № 7847/17) про застосування наслідків нікчемності правочину, в межах провадження у справі № 911/1904/16.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився, звернувшись до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

В заяві від 13.04.2017 б/№ (вх. № 7847/17) ліквідатор ПАТ "Завод комунального машинобудування" посилаючись на ст. 209, 215, 219, 657 ЦК України, просить суд встановити нікчемність правочину, а саме Договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011, укладеного між ВАТ "Завод комунального машинобудування" та ТОВ "Автоінтернешнл Метрополіс".

В обґрунтування заяви заявник зазначає таке.

На підставі Наказу ФДМ від 17.12.1995 № 1796-ВАТ щодо перетворення орендного підприємства "Київкомунмаш" у ВАТ "Завод комунального машинобудування", правонаступником якого є Заявник, до якого додано перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Завод комунального машинобудування", територіальне відділення ФДМ України по м. Києву передало Заявнику ряд об'єктів нерухомості, зокрема об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4.

На праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 12.11.2004, наказ № 1598-В зареєстроване нерухоме майно по вул. Пшенична, 4 в м. Києві - нежила будівля - складський майданчик матеріалів та обладнання (літ. Д) заг.пл. 564,0 кв.м. та нежила будівля - крита стоянка для автомобілів (літ Е) заг.пл. 1621,4 кв.м.

За Заявником зареєстровано право оренди на земельну ділянку, що перебуває у комунальній власності Київської міської ради, а саме: земельну ділянку площею 7,1870 га за кадастровим номером 8000000000:75:313:0008 за адресою: вул. Пшенична, 4 у Святошинському районі м. Києва, право користування якою посвідчене договором оренди земельної ділянки від 14.03.2003 з терміном оренди на 25 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд.

Згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 22.04.2016 № 10126-50/2204/05 Інспекція видала замовнику будівництва - ВАТ "Завод комунального машинобудування" дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр за адресою: вул. Пшенична, 4 у Святошинському районі м. Києва № 1548-Св/С від 20.08.2009.

Заявником було частково завершено будівельні роботи з реконструкції частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр, зокрема - Перша черга вказаного об'єкту була прийнята в експлуатацію, про що на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.08.2009 видано свідоцтво про відповідність закінченого будівництвом об'єкту № 2600000437 від 29.12.2009, загальна площа завершеного будівництвом об'єкту - 4532,4 кв.м.

31.08.2009 підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації, відповідно до якого закінчений будівництвом об'єкт: Перша черга Реконструкції частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр по вул. Пшеничній, 4 у Святошинському районі м. Києва визнано готовим до експлуатації.

03.01.2011 між ВАТ "Завод комунального машинобудування" та ТОВ "Автоінтернешнл Метрополіс" укладено договір купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 (надалі також: "договір відступлення"), відповідально до умов якого (п. 1.1., 1.2., 3.1., 3.2.) у відповідності до норм Цивільного кодексу, що визначають загальні положення про купівлю-продаж, сторона 1 (ВАТ "Завод комунального машинобудування") продає (відступає) стороні 2 (ТОВ "Автоінтернешнл Метрополіс") права на об'єкт (об'єкт нерухомого майна, будівництво яких здійснюється відповідно до договору підряду за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4), а сторона 2 їх приймає та перераховує стороні 1 грошові кошти у розмірі та порядку, визначеному цим договором. Детальний перелік, вартість та характеристики об'єкту, майнові права на які продаються за договором, визначені в додатку № 1 до договору.

Пунктом 1.3. Договору відступлення визначено, що майнові права - права сторони 1 на набуття права власності на об'єкт, будівництво якого здійснюється відповідно до договору підряду за рахунок сторони 1, після введення об'єкту в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права продаються (відступаються) стороні 2, яка у зв'язку з цим оформлює право власності на об'єкт на себе. Детальний перелік, вартість та характеристика об'єкту, майнові права на який продаються (відступаються) за договором, визначаються в додатку № 1 до договору.

Статтею 4 Договору відступлення визначено, що вартість майнових прав на об'єкти становить 7189153,08 грн., в тому числі 20% ПДВ - 1198192,18 грн.; сторона 2 у строк до 31.12.2011 включно здійснює розрахунки за даним договором шляхом перерахування стороні 1 грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1, зазначений у даному договорі в порядку, передбаченому в п. 4.1. даного договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору відступлення та Додатку № 1 до договору, продаються майнові права на Станцію технічного обслуговування, площею 1788,1 кв.м., адреса об'єкту: м. Київ, вул. Пшенична, 4.

У зв'язку з викладеним, як зазначає заявник, станом на дату укладення Договору відступлення, відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.08.2009 та свідоцтва № 2600000437 від 29.12.2009, Станція технічного обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, є завершений будівництвом об'єкт нерухомості, отже фактично предметом Договору відступлення є нерухоме майно - Станція технічного обслуговування.

Таким чином, з позиції заявника, Договір купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011 є фактично договором купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 1 статті 209 ЦК України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

З огляду на викладені норми, скаржник стверджує, що Договір купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011 на об'єкт Станцію технічного обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, є нікчемним.

Судовою колегією встановлено, що на момент складання Акту готовності об'єкта до експлуатації (реконструкція частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр по вул. Пшеничній, 4 у Святошинському районі м. Києва) від 31.08.2009 та видачі Свідоцтва № 2600000437 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 29.12.2009, а також на момент підписання Договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011 на об'єкт - станцію технічного обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, діяли норми Цивільного кодексу України у редакції, чинній на той час, які встановлювали наступний порядок виникнення, переходу, припинення права власності на нерухоме майно:

частиною 1 статті 328 ЦК України в ред., чинній на дату укладення спірного Договору відступлення, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів;

згідно з ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом;

відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в ред. від 01.05.2009), речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб (ч. 1 ст. 18 того ж Закону).

Отже, чинними на момент виникнення спірних правовідносин положеннями законодавства було встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає виключно з моменту здійснення державної реєстрації права власності на це нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що заявником до заяви про застосування наслідків нікчемності правочину не додано жодних доказів проведення державної реєстрації права власності за ВАТ "Завод комунального машинобудування" на вказане майно. Протилежного не було надано і до суду апеляційної інстанції. Навпаки, представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що державна реєстрація права власності на відповідний об'єкт за боржником не відбулась.

Апелянт зазначив, що право власності на вказаний об'єкт виникло у Заявника з моменту видачі Акту готовності об'єкта до експлуатації та Свідоцтва про відповідність.

Однак, зазначена позиція не узгоджується з нормами ЦК України, чинними на дату виникнення спірних правовідносин, про що вказано вище.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія відхилила клопотання апелянта про витребування відповідних доказів. Так, відсутність проведення державної реєстрації за ВАТ "Завод комунального машинобудування" права власності на нерухоме майно, стосовно якого складено Акт готовності об'єкта до експлуатації (реконструкція частини комплексу будівель і споруд з новим будівництвом під автоцентр по вул. Пшеничній, 4 у Святошинському районі м. Києва) від 31.08.2009 та видано Свідоцтво № 2600000437 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 29.12.2009, унеможливлювала укладення договору купівлі-продажу саме нерухомого майна.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позиція Заявника про нікчемність Договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011 щодо об'єкту - станції технічного обслуговування за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 4, з підстав, зазначених у заяві, є необґрунтованою та недоведеною, а тому правомірно відмовив у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" від 13.04.2017 б/№ (вх. № 7847/17) про застосування наслідків нікчемності правочину.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 03.10.2017 у справі № 911/1904/16 (щодо відмови у задоволенні заяви про нікчемність Договору купівлі-продажу (відступлення) майнових прав № 2867ВМП/11 від 03.01.2011). Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора ПАТ "Завод комунального машинобудування" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 03.10.2017 у справі № 911/1904/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1904/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець