Постанова

від 12.12.2017 по справі п/811/1816/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року Справа № П/811/1816/16

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2016 року за № 000036140, що прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення винесено на підставі документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Кіровоградпостач (код ЄДРПОУ 37168244) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Вілс ЛТД (код ЄДРПОУ 39336972), ТОВ Тарсан ЛТД (код ЄДРПОУ 39085207), ТОВ БК Седес ( код ЄДРПОУ 39238695), ТОВ Продінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 39082955), ТОВ Прод Опт Продукт (код ЄДРПОУ 39567957), ТОВ Конструктив Компані (код ЄДРПОУ 39872061), ТОВ Кепіталс Груп (код ЄДРПОУ 39621694), ТОВ Бігнікс ( код ЄДРПОУ 40003280), ТОВ Блюбері Продакшн (код ЄДРПОУ 39213450), ТОВ Лерокс (код ЄДРПОУ 39844228), ТОВ Штовар Україна (код ЄДРПОУ 38745119) , ТОВ Автозапчастина Ойл ( код ЄДРПОУ 37587877), ТОВ Апреліус (код ЄДРПОУ 39689202) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 рік, за наслідками якої складено акт № 30/11-23-14-02/37168244 від 13.06.2016 р.

На думку позивача, обставини на які посилається податковий орган як на докази порушення ТОВ Кіровоградпостач податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагенами, жодним чином не обґрунтовані з точки зору діючого законодавства України, базуються виключно на припущеннях без відповідних належних та допустимих показах наявності вини та/або умислу позивача на отримання неправомірної податкової вигоди по зазначеним взаємовідносинам. При цьому, щодо самих спірних господарських операцій, то позивач зазначив, що вони відбулися в об'єктивній дійсності, спричинили рух активів та/або зміни у структурі зобов'язань між позивачем та його контрагентами. Спірні господарські операції належним чином відображені позивачем в бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, на думку позивача, фіскальним органом безпідставно та необґрунтовано винесено висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, так як такі висновки зроблені виключно на підставі припущень, які не підкріплені жодними фактичними доказами.

Представником позивача до судового засідання подано суду заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження де зазначив, що позовні вимоги не визнає.

Згідно до ч.4 ст.122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

При цьому, за приписами ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кіровоградпостач (код ЄДРПОУ 37168244) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Вілс ЛТД (код ЄДРПОУ 39336972), ТОВ Тарсан ЛТД (код ЄДРПОУ 39085207), ТОВ БК Седес ( код ЄДРПОУ 39238695), ТОВ Продінвест ЛТД (код ЄДРПОУ 39082955), ТОВ Прод Опт Продукт (код ЄДРПОУ 39567957), ТОВ Конструктив Компані (код ЄДРПОУ 39872061), ТОВ Кепіталс Груп (код ЄДРПОУ 39621694), ТОВ Бігнікс ( код ЄДРПОУ 40003280), ТОВ Блюбері Продакшн (код ЄДРПОУ 39213450), ТОВ Лерокс (код ЄДРПОУ 39844228), ТОВ Штовар Україна (код ЄДРПОУ 38745119) , ТОВ Автозапчастина Ойл ( код ЄДРПОУ 37587877), ТОВ Апреліус (код ЄДРПОУ 39689202) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 рік, за наслідками якої складено акт №30/11-23-14-02/370168244 від 13.06.2017 р. (т.1 а.с. 17-68).

Відповідно до зазначеного вище акту, перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 33500 грн., у тому числі по наступних податкових періодах: за лютий 2015 року в сумі 13958 грн.; за квітень 2015 року в сумі 19542 грн.

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 167500грн.

За результатами висновків викладених в акті перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області 02.07.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000361402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33 500,00 гривень за основним платежем та 16 750,00 гривень за штрафними санкціями у зв'язку з порушенням п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України та №0000371402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 167 500,00 гривень у зв'язку з порушенням п.134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що 14.07.2016 року позивачем подано первинну скаргу на податкові повідомлення- рішення від 02.07.2016 року за №0000361402 та за №0000371402, що прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області за № 4408/10/11-28-10-01-06 від 08.09.2016 року скаргу ТОВ Кіровоградпостач залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 02.07.2016р. за №0000361402 та за №0000371402 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області ТОВ Кіровоградпостач подало до ДФС України повторну скаргу від 19.09.2016 року на податкові повідомлення-рішення від 02.07.2016р. за №0000361402 та за №0000371402, що прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Рішенням ДФС України за № 24668/6/99-99-11-01-02-25 від 16.11.2016 року скаргу ТОВ Кіровоградпостач частково задоволено, податкове-повідомлення рішення від 02.07.2016р. за №0000371402 скасоване, податкове-повідомлення рішення від 02.07.2016р. за №0000361402 залишено без змін.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Щодо правовідносин з ТОВ Тарсан Лтд (код 39085207).

В період, що перевіряється, ТОВ Кіровоградпостач отримувало від ТОВ Тарсан Лтд транспортні послуги з перевезення продукції власного виробництва до покупців (отримувачів) та відображало в податковому обліку такі операції з придбання таких послуг.

Факт надання транспортних послуг у ТОВ Тарсан Лтд підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами - актами виконаних робіт, товаро-транспортними накладними, що знаходяться в матеріалах справи.

Оформлені первинні мають обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : назву документа; дату та номер документа; назву та реквізити виконавця; назву замовника; відомості про транспортні послуги, підписи сторін, завірені печатками.

ТОВ Кіровоградпостач перерахувало ТОВ Тарсан Лтд грошові кошти на сплату наданих транспортних послуг, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами: платіжними дорученнями та виписками банку.

Сплата грошових коштів у повному обсязі відображена у відомостях аналітичного обліку ТОВ Кіровоградпостач за дебетом бухгалтерського рахунку №6851 Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку №311 Поточні рахунки в національній валюті .

Оприбуткування послуг у повному обсязі відображено у відомостях аналітичного обліку ТОВ Кіровоградпостач за кредитом бухгалтерського рахунку №6851 Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті в кореспонденції з дебетом бухгалтерських рахунків: №93 Затрати на збут .

Транспортні послуги надавались з метою доставки продукції власного виробництва покупцям, із якими у ТОВ Кіровоградпостач укладені довгострокові договори. Про отримання продукції та про доставку продукції покупцю свідчать підписи їх представників на товаро-транспортних накладних та видаткових накладних.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ Кіровоградпостач повному обсязі підтверджується фактичність надання транспортних послуг з доставки перевезення) продукції до місця призначення (до покупців).

ТОВ Кіровоградпостач має всі необхідні складські, технічні, матеріальні, фінансові та людські ресурси для виробництва продукції та має відповідну потребу на постійні основі замовляти транспортні послуги.

Судом встановлено, що за датою виникнення податкових зобов'язань ТОВ Тарсан Лтд відповідно до вимог Податкового кодексу України виписувало податкові накладні, оскільки було зареєстрованим платником ПДВ на момент виписки податкових накладних.

Податкові накладні, що виписувались ТОВ Тарсан Лтд мають усі обов'язкові реквізити, зазначені Податковим кодексом України.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ Кіровоградпостач -товаротранспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки банку, податкові накладні) у повному обсязі підтверджується фактичне отримання транспортних послуг, що надавались ТОВ Тарсан Лтд .

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з ст.198 ПК України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що в основу своїх висновків про нереальність господарських операцій між ТОВ Тарсан ЛТД та ТОВ Кіровоградпостач податковий орган поклав матеріали кримінального провадження № 32015100050000084 від 28.10.2015 року.

Суд зазначає, обов'язковим для адміністративного суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи щодо якої ухвалений вирок або постанови суду є саме вирок суду в кримінальній справі та лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинено воно цією особою. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі ВАСУ від 28.07.2015 року у справі №К/800/33190/14.

Таким чином в разі, якщо податковий орган посилається на кримінальне провадження стосовно посадової особи контрагента, воно не має преюдиційного значення в розумінні ст.72 КАС України, а отже має досліджуватись в сукупності з іншими доказами.

Отже, зазначене вище кримінальне провадження не встановлює жодного факту, який мав би преюдеційне значення для розгляду адміністративної справи щодо правомірності винесення податковим органом податкових повідомлень - рішень.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач відображав суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Тарсан ЛТД , за господарськими правовідносинами, що виникали на підставі усних заявок на перевезення, на підтвердження прийняття яких до виконання та безпосередньо виконання, між перевізником ТОВ Тарсан ЛТД та замовником перевезення ТОВ Кіровоградпостач оформлювались первинні документи (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні) та провадилась безготівкова оплата за надані послуги на підставі рахунків, наданих перевізником ТОВ Тарсан ЛТД .

При цьому, слід зазначити, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

В ході судового розгляду, судом були досліджені та оцінені надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами, в результаті чого судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, навпаки, вони складені належним чином та містять всі обов'язкові реквізити, отже такі документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

В той же час, в акті перевірки позивача, відповідачем не наведено вичерпного переліку розбіжностей між вимогами діючого законодавства до оформлення первинних документів та фактичним змістом первинних документів по взаємовідносинам позивача з контрагентами.

В розумінні ст.16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, внаслідок чого, на думку ДПІ, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до доходу та витрат.

При цьому, твердження суду про наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки контрагентів позивача ґрунтується на тому, що оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, якими б контрагентам позивача збільшувались суми грошових зобов'язань по ПДВ, то доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Слід також зазначити, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, приймати рішення щодо реальності тих чи інших господарських операцій платника податку або права визнавати нікчемними вчинені ним правочини.

Суд в даному випадку враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2016 по справі №4842/11/2670, а саме: за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, на виконання вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, за наслідками яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що фактично були відсутні обставини, наявність яких дало б підстави ставити під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентами.

Крім зазначеного, за правилами пункту 36.1., пункту 36.5. статті 36, пункту 38.1. статті 38, пункту 47.1. статті 47, пункту 49.2. статті 49, пункту 109.1. статті 109 Кодексу, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 та 31.01.2011 і повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 (справа Булвес АД проти Болгарії) констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товарів/робіт/послуг від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та формування витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи судом встановлено не було.

Аналогічна позиція підтверджується численною судовою практикою у відповідних справах (ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 № К/9991/64614/11, від 16.03.2013 № К/800/9087/13).

Незважаючи на зазначене, відповідач позбавив позивача права на бюджетне відшкодування через недотримання вимог податкового законодавства контрагентами.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень від 02.07.2016 року за №0000361402, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2016 року за № 000036140, що прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач (код ЄДРПОУ: 37168244) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя-підпис

з оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1