Постанова

від 11.12.2017 по справі 813/3186/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року № 813/3186/17

о 11 год., 34 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЛьвівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, представник - ОСОБА_1 доПриватного підприємства Статус-Т , представники - ОСОБА_2, ОСОБА_3 простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно форми звіту 10-ПІ відповідач не виконує норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2016 рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2016 році для відповідача становив 1 особа. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника за 2016 рік у відповідача становила 19000,00 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті 9500,00 грн.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2017 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2017 року по 05.09.2017 року (143 дні) складає 543,40 грн.

Позивач зазначає, що відповідач у встановлений термін не сплатив вищевказані суми, загальна заборгованість перед відділенням Фонду за 2016 рік становить 10043,40 грн.

Крім цього, відповідач не подавав до Львівського обласного центру зайнятості звітності про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, просили розстрочити вказану суму боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач подав до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік (за формою № 10-ПІ), згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2016 року становила 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 особа, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 0 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 19000,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 19 цього ж Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ст. 20 цього ж Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог, оскільки заборгованість відповідача - Приватного підприємства Статус-Т по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені становить 10043,40 грн., що підтверджується вищевказаними доказами та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інварів за 2016 рік, така є узгодженою та підлягає стягненню. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідач належним чином не інформував орган зайнятості населення про наявність вільних вакансій, що відповідачем не запречувалось в судовому засіданні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства Статус-Т про стягнення заборгованості в сумі 10043,40, підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Статус-Т (ЄДРПОУ 20802894, вул. Воз'єднання, 10, м. Миколаїв, Львівська обл.) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 13817458, пл. Маланюка, 6, м. Львів) заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за 2016 рік в сумі 10043,40 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 18.12.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.