Постанова

від 11.12.2017 по справі 817/1483/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2017 рокуР і в н е 817/1483/17 14 год. 50 хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Р-АВТОТРАНС" доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області про скасування розрахунку плати за проїзд,- В С Т АН О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Р-АВТОТРАНС" (далі - позивач, ТОВ "Р-АВТОТРАНС") з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування розрахунку 31.07.2017 №8.

В обґрунтування позову позивач заперечує порушення законодавства про автомобільний транспорт. Зазначає, що ТзОВ "Р-АВТОТРАНС" є власником вантажного автомобіля НОМЕР_1, за результатами зважування якого посадовими особами Укртрансбезпеки складений оскаржуваний розрахунок про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Вказує, що при проведенні зважування транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки не враховано відсутність методики вимірювання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі транспортного засобу), яка повинна бути затверджена спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері метрології. Зазначає, що Технологічний регламент здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, що був затверджений наказом Державної служби автомобільних доріг України та наказом МВС №219/198 від 07.05.2008, втратив чинність 28.02.2014. Всупереч Національному стандарту України OIML R 134-1:2010 квитанція про зважування транспортного засобу у русі не містить робочої швидкості транспортного засобу. Транспортний засіб виконував перевезення в міжнародному сполученні, при проведенні повного митного контролю пройшов габаритно-ваговий контроль без зауважень з боку працівників митного посту, Львівською митницею ДФС України здійснено пломбування вантажу, що виключає можливість збільшити або зменшити його вагу. Окрім цього вказує, що розрахунок плати за проїзд складений із врахуванням відстані 607 км, яка визначена як відстань від МАПП "Краковець" до м. Київ, хоча територією України до місця проведення габаритно-вагового контролю транспортний засіб проїхав лише 180 км. Про результати здійснення габаритно-вагового контролю водій транспортного засобу повідомлений не був, жодні документи йому для підпису не надавалися, їх копії не вручалися. Про прийняття відповідачем оскарженого розрахунку позивач довідався лише 04.09.2017 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Таким чином, вважає оскаржений розрахунок протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення, що відповідають наведеному в письмовому запереченні (а.с.43-47). Зокрема, пояснив, що 31.07.2017 на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю 434 км автодороги М06 "Київ-Чоп" (біля м. Радивилів Рівненської області) посадовими особами Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебуває у власності позивача, на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки виявлено, що водій транспортного засобу здійснював перевезення вантажу без дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Після зважування транспортного засобу надано квитанцію про результати, інспекторами складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 31.07.2017 №0023508 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а також акт від 31.07.2017 №028087 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Вважає, що питання повірки вимірювального і зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю відноситься до сфери відання Укравтодору, яке є його власністю. Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів проведений згідно з Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, з урахуванням відстані, яку транспортний засіб здолає до кінцевого місця розвантаження відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної. З наведених підстав в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд встановив, що згідно з направленням на перевірку від 31.07.2017 № 027048 інспекторами Укртрансбезпеки у Рівненській області на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю а/д Київ-Чоп км 434 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом H&W реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить ТзОВ "Р-АВТОТРАНС", водій ОСОБА_4 (а.с.48,49-50).

Належність ТзОВ "Р-АВТОТРАНС" транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 на праві власності підтверджена свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХМ 150009, сторонами не заперечується (а.с.55).

За результатами перевірки складено акт №028087 від 31.07.2017 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезень вантажу на договірних умовах без дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Зазначено, що водій з актом ознайомлений, від підпису відмовився (а.с.15).

Оператором стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю роздруковано квитанцію без номера від 31.07.2017 о 19:34, в якій зафіксовано загальну вагу 37,53 т автомобіля НОМЕР_5 та осьове навантаження: 7,69/19,31/10,53 (а.с.52).

Зафіксовані в квитанції під час зважування транспортного засобу показники відповідають відображеним в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0008508 від 31.07.2017 та акті №0023508 від 31.07.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, якими встановлено навантаження на осі транспортного засобу 7,69/19,31/10,53/ тонни при допустимому 11/16/16 тонни (а.с.51,53).

Уповноваженою особою Укртрансбезпеки складено розрахунок від 31.07.2017 №8 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким позивачу нараховано плату за проїзд за пройдену відстань в розмірі 764,80 євро, за маршрутом: МАПП "Краківець" - м.Київ; фактичні вагові та (або) габаритні параметри ТЗ: здвоєна вісь, 19,31 т; плата за проїзд нараховується на параметри 3,31, євро/км 0,42, відсоток перевищення параметрів від нормативу 20,7 (а.с.21).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №3353-XII) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001, зі змінами та доповненнями, великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема:

габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15 п.5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України,

здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення).

Відповідно до п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Як встановлено з акта перевірки № 028087 від 31.07.2017 та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, за результатами рейдової перевірки встановлено порушення: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме дозвіл, який надає право на рух з перевищенням вагових обмежень автомобільними дорогами України.

Так, ч.3 ст.48 Закону № 2344-III встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Разом з тим, суд зазначає про безпідставність застосування відповідачем до спірних взаємовідносин означеної норми закону, позаяк ст.48 Закону № 2344-III визначає документи, необхідні для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Натомість, зібраними у справі доказами встановлено, що належний позивачу транспортний засіб здійснював перевезення вантажів у міжнародному сполученні, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 0048561з відміткою Львівської митниці ДФС від 31.07.2017 МПП "Краковець" (а.с.17).

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону № 2344-III при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати, зокрема, дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 58 Закону № 2344-III встановлено, що контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

До функцій контролю за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом віднесено також перевірку вагових і габаритних параметрів транспортних засобів.

Таким чином, під час перевірки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, належного позивачу, в ході рейдової перевірки 31.07.2017 працівники Укртрансбезпеки діяли відповідно до повноважень, встановлених законом.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою №879 від 27.06.2007 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі по тексту - Порядок № 879).

Пунктом 1 Порядку № 879 визначено, що цей Порядок регулює механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір", який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку № 879).

Суд враховує, що відповідно до ст.1 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" від 04.11.1999 № 1212-XIV зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1212-XIV) єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю товарів (у тому числі у формі попереднього документального контролю) та радіологічного контролю товарів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

В статті 5 Закону № 1212-XIV встановлені ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, у тому числі для вантажних автомобілів з/або без причепів та тягачів з/або без напівпричепів, великовагових автотранспортних засобів з перевищенням осьових навантажень.

Системний аналіз пунктів 27, 28 Порядку № 879 та ст.ст. 1, 5 Закону № 1212-XIV дає підстави для висновку, що в разі виявлення працівниками Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю факту перевищення фактичних параметрів транспортного засобу, що здійснює міжнародні перевезення вантажів, над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пункті пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, плата за проїзд справляється з урахуванням відомостей щодо наявності/відсутності вагових комплексів у відповідному пункті пропуску та результатів габаритно-вагового контролю на такому пункті пропуску, позаяк при перетині державного кордону плата за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів є складовою єдиного збору.

Матеріалами справи підтверджено, що під час здійснення відповідачем габаритно-вагового контролю щодо транспортного засобу, належного позивачу, працівникам Укртрансбезпеки було достеменно відомо, що такий транспортний засіб здійснював міжнародні вантажні перевезення і пройшов митний контроль 31.07.2017 в пункті пропуску "Краковець", оскільки CMR 048561 була пред'явлена до перевірки та описана в акті №028087 від 31.07.2017. Разом з тим, спірний розрахунок плати за проїзд № 8 від 31.07.2017 не містить будь-яких відомостей щодо наявності/відсутності вагового комплексу у відповідному пункті пропуску та результатів габаритно-вагового контролю на такому пункті пропуску. Відтак, суд вважає, що означені обставини не були враховані відповідачем всупереч прямій вказівці закону, а відтак оскаржений розрахунок не може бути визнаний обгрунтованим.

Окрім цього, суд враховує, що відповідно до визначень, наведених в п.п. 2, 4, 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (пункт 18 Порядку № 879).

Крім того, за приписами пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, що затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1), складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Відомості щодо фактичних вагових параметрів транспортного засобу відображаються в довідці про результаті здійснення габаритно-вагового контролю та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів виключно за результатами зважування такого транспортного засобу за допомогою відповідних технічних засобів, встановлених в пункті габаритно-вагового контролю.

Пунктом 12 Порядку №879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п.13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з п.14 Порядку №879 вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Наказом Мінінфраструктури України №255 від 28.07.2016, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за № 1171/29301 (далі - Наказ №255), затверджено вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп.15 п. 2 Наказу №255 стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг.

На підтвердження достовірності визначення вагових параметрів при проведенні габаритно-вагового контролю відповідачем надано суду свідоцтво про державну метрологічну атестацію №187 від 13.10.2009 на ваги автомобільні для зважування в русі ВА-20 К-023 №013, відповідно до якого вага автомобільна для зважування в русі визнана такою, що відповідає середньому класу точності згідно ГОСТ 29329-92. Вказано, що повірку ваг слід проводити відповідно до ПМА.РЛ33.02.04-98, ГОСТ 8.453-82. Міжповірочний інтервал становить 12 місяців (а.с.57). Додатком Д до свідоцтва засвідчується, що ваги автомобільні електромеханічні для зважування транспортних засобів в русі ВА-20Е-023 пройшли державну повірку із зазначенням дат її проведення 20.07.2016 та 10.07.2017 та визнані придатними (а.с.58-59).

Суд зауважує, що означене вище свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваги автомобільної для зважування в русі (заводський № 13) підтверджує відповідність зважувального обладнання середньому класу точності згідно з ГОСТ 29329-92, який стосується зважувального обладнання "Ваги для статичного зважування". При цьому, повірку ваг автомобільних для зважування в русі проведено відповідно до ГОСТ 8.453-82, який стосується методів повірки ваг для статистичного зважування, що затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 12.02.1982 №588.

Разом з тим, наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №624 від 28.12.2010 затверджено Національні стандарти України, в тому числі й ДСТУ OIML R 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування" (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відповідно до п. 3.1.4 ДСТУ OIML R 134-1:2010, статичне зважування (static weighing) -зважування транспортних засобів або випробувальних вантажів, які перебувають у нерухомому стані.

Відтак, матеріалами справи стверджується, що вага автомобільна для зважування в русі, якою здійснювався ваговий контроль транспортного засобу позивача, була повірена відповідно до стандартів, визначених для статичного зважування транспортних засобів у нерухомому стані, а також і метрологічна атестація такого зважувального обладнання здійснювалась відповідно до стандарту для статичного зважування.

Будь-які належні та допустимі докази, що ваги автомобільні для зважування в русі, які використовувались відповідачем при проведенні вагового контролю транспортного засобу позивача, пройшли повірку (метрологічну атестацію) відповідно до Національних стандартів ДСТУ OIML R 134-1:2010, відповідачем не надані, а судом не встановлені.

За встановлених обставин суд вважає, що відображення вагових параметрів у наданій відповідачем квитанції, складеній за результатами зважування транспортного засобу позивача, не можуть бути визнані достовірними, позаяк зважування транспортного засобу здійснювалося за допомогою обладнання, яке не пройшло повірку (метрологічну атестацію) відповідно до Національних стандартів, які стосуються саме такого зважувального обладнання.

З урахуванням того, що саме вказана квитанція про зважування транспортного засобу позивача слугувала підставою для прийняття оскаржуваного розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами перевищення транспортним засобом DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 нормативів вагових параметрів, визначених законодавством.

Надана представником відповідача постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №008253 від 04.09.2017 до ТзОВ "Р-АВТОТРАНС" не має преюдиційного значення для вирішення даного адміністративного спору та не звільняє відповідача від процесуального обов'язку доведення правомірності оскарженого розрахунку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають обставинам справи та дослідженим доказам. Доводи відповідача не підтверджують правомірності оскарженого розрахунку та не спростовують позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги ТзОВ "Р-АВТОТРАНС" слід задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати розрахунок плати за проїзд №8 від 31.07.2017, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Р-АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 39096786) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.