Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
14 грудня 2017 р. № 820/5348/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Кухар М.Д.
при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І..
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до Харківськогого окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 06 листопада 2017 року №М-29680/0/6-24418/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області повторно незаконно відмовлено у затвердженні проекту землеустррю.
Позивач в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що дії відповідача правомірні та відповідають чинному законодавству.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні докази, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с.Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність.
Листом від 05.05.2017 № М-10982/0/6-9977/0/21-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області повідомлено позивача, зокрема, що Головним управлінням, в межах компетенції, перевірено проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки на відповідність вимогам чинного законодавства. Перевіркою встановлено, що зазначена документація із землеустрою не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає доопрацюванню.
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 встановило, що відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників наказом Держгеокадастру від 11.11.2016 р. № 304 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000459 від 18.01.2013 ОСОБА_3.
ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 05 травня 2017 року №М-10982/0/6-9977/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
Постаново Харківського окружного адмінісмтративного суду від 12 липня 2017 року у справі № 820/1993/17 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі; визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 05 травня 2017 року №М-10982/0/6-9977/0/21-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
На виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 року по справі №820/1993/17 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,86 га, із земель запасу, що розташована за межами с. Василівка Друга на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та надання її у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
Листом від 06.11.2017 року №М-29680/0/6-24418/0/21-17 про розгляд заяви позивача повідомлено, що згідно з доданим до заяви позивачем витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6320482500:07:000:0412, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 29.05.2013 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, що отримала висновок про проходження проекту землеустрою від 28.03.2013 року № 63. Наказом відділу Держземагенства у Барвінківському районі Харківської області від 27.02.2014 р. №9 названий вище висновок було скасовано у зв'язку із допущеними помилками в проектах землеустрою, а саме його невідповідності вимогам Закону України Про землеустрій . Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6320482500:07:000:0412 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з помилками. Новий висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий Відділом Держземагенства у Барвінківському районі Харківської області № 1-196(Ф) був виданий відповідно 03.08.2015 року.
Відповідно до пункту Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, було порушено порядок реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, у зв'язку з чим у Головного управління відсутні правові підстави для затвердження проекту землеустрою та передачі зазначеної земельної ділянки у власність. Крім того, перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає Типовому переліку обмежень, визначеному у додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.
Суд вважає за необхідне зазначити що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.
У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).
Відповідно до приписів ч. 9-11 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з ч.13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
За вимогами ст. 30 Закону України Про землеустрій (далі по тексту -Закон № 858-ІV) погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Головним управлінням прийнято рішення у формі, яка передбачена ч.9-11 ст.118, ч.13 ст. 123 ЗК, та в межах повноважень, передбачених ст.ст. 15, 15-1, 116, 118, 122, 123 ЗК, ст. 30 Закону № 858-ІУ, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308.
Крім того, відповідно до статті 20 Закону України Про землеустрій (далі - Закон № 858-ІУ) землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Згідно зі статтею 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється вигляді схеми, проекту, робочого проект) або технічної документації, в тому числі у вигля проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею ст. 30 Закону № 858-ІV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, щ Законом.
Як вже зазначалось вище, згідно з частиною 9 статті 118 Земельного кодексу Украй (далі - ЗК) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, які передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно ) повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримані погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності внесено зміни до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січе 2015 року № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастр (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке затверджено Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастр від 17.11.2016 № 308, передбачено, що завданням Головного управління є реалізаці повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом уповноваженим відповідно до частини 4 статті 122 ЗК (в діючій редакції) та Положення про Головне управління передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб в межах Харківської області.
Стадія затвердження полягає в фіксуванні та визнанні того факту, що документація із землеустрою розроблена з дотриманням усіх нормативно-правових актів питань землеустрою, та є належною правовою підставою для прийняття відповідної рішення про надання земельної ділянки у власність.
Згідно з частиною тринадцятою статті 123 ЗК України підставою відмови у затверджена проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 1 ст. З ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною першою ст. 4 ЗК України передбачено, що земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
За приписами ч.1 ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну) характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
У відповідності до ст. 194 ЗК призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначенню розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є Закон України Про Державний земельний кадастр (далі по тексту - Закон № 3613-VІ).
Положеннями ч.З ст. 5 Закону № 3613-VІ встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 107 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку,
Отже, позивачем було порушено процедуру та порядок реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Вказана підстава для відмови узгоджується з вимогами п.9-10 ст. 118, ч.13 ст. 123 ЗК України.
Крім того, згідно з приписами статті 23 Закону № 858-ІV нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст.
Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами землеустрою.
Положеннями статті 24 Закону № 858-ІV передбачено, що державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою встановлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку і реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов.
Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляються і затверджуються в установленому законом порядку.
Відповідно до абзацу третього статті 29 Закону № 858-ІV склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Згідно зі ст. 50 Закону № 858-ІV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, серед інших, перелік обмежень у використанні земельних ділянок.
У відповідності до частини п'ятої статті 111 ЗК України відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обгрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутюрюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Вимоги щодо оформлення переліку обмежень у використанні земельних ділянок встановлені у Типовому переліку обмежень у використанні земельної ділянки, затвердженому Порядком та викладеному у додатку 6 цього Порядку.
У проекті землеустрою позивача перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає Типовому переліку обмежень, визначеному у додатку 6 до Порядку, а саме відсутня інформація щодо обмежень у використання земельною ділянкою.
Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 19.12.2017 року
Суддя Кухар М.Д.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2017 |
Оприлюднено | 21.12.2017 |
Номер документу | 71080961 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні