Постанова

від 19.12.2017 по справі 815/5006/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5006/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя - Бутенко А.В.,

судді - Потоцька Н.В., Свида Л.І.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.,

сторін:

представники позивача - ОСОБА_1 (по довіреності),

представник відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ВОБ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства ВОБ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року.

- Зобовязати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) наступні податкові накладні: № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 3-7, 155).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 4 від 10.08.2017 року, № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року, прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів» . Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач зазначає, що такі рішення суб'єкта владних повноважень суперечать приписам чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 157-159).

В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкові накладні № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте у зв'язку з відсутністю у наданих до ДФС України копій первинних документів, наявність яких передбачена договором та/або законодавством, платником не додержавно вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство ВОБ (надалі - Позивач або ПП ВОБ ) є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законодавством України порядку. Основним видом господарської діяльності Позивача є оптова торгівля зерном, тобто Позивач є першим посередником між сільгосптоваровиробником та експортером сільгосппродукції.

10 серпня 2017 року, ПП ВОБ подало на реєстрацію податкову накладну № 4 в Єдиний реєстр податкових накладних на підставі Договору поставки № 400/1-111433 від 02 серпня 2017 року укладеного з контрагентом ТОВ ОСОБА_3 УКРАЇНА . Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що на адресу підприємства надійшла електронна квитанція № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с. 15-16).

На зазначене в квитанції прохання, ПП ВОБ в електронному вигляді 21.08.2017 року за № 3 подало Повідомлення, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції разом із копіями документів що підтверджують реальність господарської операції, а саме: копію договору поставки № 400/1-111433 від 02.08.2017 року; копію додаткової угоди від 09.08.2017 року за №2 до договору поставки № 400/1-111433 від 02.08.2017 року; копію видаткової накладної № 4 від 10.08.2017 року; копію рахунку № 4 від 10.08.2017 року; копію платіжного доручення № 00143192 від 14.08.2017 року; копію виписки банку по р/р ПП ВОБ від 14.08.2017 року; копію відомості руху зерна № 82 від 09.08.2017 року; копію договору купівлі-продажу № 4-08-17 від 09.08.2017 року; копію платіжного доручення № 266 від 15.08.2017 року; копію видаткової накладної № 4 від 09.08.2017 року; копію рахунку № 4 від 09.08.2017 року; копія виписки по р/р ПП ВОБ від 15.08.2017 року; копії товаротранспортних накладних № 098 від 09.08.2017 року, № 099 від 09.08.2017 року, № 100 від 09.08.2017 року, № 101 від 09.08.2017 року; копію податкової накладної № 4 від 09.08.2017 року, копія витягу з реєстру податкових накладних № 13 від 14.08.2017 року (а.с. 17, 22-44).

Електронним листом від 23.08.2017 року, ДФС України повідомила Позивача про своє Рішення № 114244/33094939 від 23.08.2017 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 20-21).

Також із заяви Позивача про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що 25.10.2017 року, Позивач отримав через Автоматизовану систем) Єдине вікно подання електронних документів Квитанцію про реєстрацію податкової накладної № 4 від 10.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 155).

21 серпня 2017 року, ПП ВОБ подало на реєстрацію податкову накладну № 6 в Єдиний реєстр податкових накладних на підставі Договору поставки № 400/1-112362 від 21 серпня 2017 року укладеного з контрагентом TOB ОСОБА_3 УКРАЇНА . Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що на адресу підприємства надійшла електронна квитанції № НОМЕР_2 від 08.09.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с. 45-46).

На зазначене в квитанції прохання, ПП ВОБ в електронному вигляді 11.09.2017 року за № 3 подало Повідомлення, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції разом із копіями документів що підтверджують реальність господарської операції, а саме: копію договору поставки № 400/1-112362 від 21.08.2017 року; копію додаткової угоди від 21.08.2017 року за № 1 до договору поставки № 400/1-112362 від 21.08.2017 року; копію видаткової накладної № 8 від 21.08.2017 року; копію рахунку № 6 від 21.08.2017 року; копію довіреності № 7450 від 21.08.2017 року; копію платіжного доручення № 00145456 від 31.08.2017 року; копію виписки банку по р/р ПП ВОБ від 31.08.2017 року; копію відомості руху зерна № 85 від 21.08.2017 року; копію договору купівлі-продажу № 6-08-17 від 21.08.2017 року; копію платіжного доручення № 268 від 31.08.2017 року, № 290 від 01.09.2017 року, № 303 від 14.09.2017 року; копію видаткової накладної № 6 від 21.08.2017 року; копію рахунку № 6 від 21.08.2017 року; копія виписки по р/р ПП ВОБ від 31.08.2017 року, 01.09.2017 року та 14.09.,2017 року; копії товаротранспортних накладних № 103 від 21.08.2017 року, № 104 від 21.08.2017 року, № 105 від 21.08.2017 року; копію податкової накладної № 6 від 21.08.2017 року, копія витягу з реєстру податкових накладних № 31 від 29.08.2017 року (а.с. 47, 52-78).

Електронним листом від 15.09.2017 року, ДФС України повідомила Позивача про Рішення № 163175/33094939 від 15.09.2017 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 50-51).

25 серпня 2017 року, ПП ВОБ подало на реєстрацію податкову накладну № 8 в Єдиний реєстр податкових накладних на підставі Договору поставки № 170/1-112459 від 25 серпня 2017 року укладеного з контрагентом TOB ОСОБА_3 УКРАЇНА . Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що на адресу підприємства надійшла електронна квитанції № НОМЕР_3 від 12.09.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с. 79-80).

На зазначене в квитанції прохання, ПП ВОБ в електронному вигляді 12.09.2017 року за № 4 подало Повідомлення, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції разом із копіями документів що підтверджують реальність господарської операції, а саме: копію договору поставки № 170/1-112459 від 25.08.2017 року; копію додаткової угоди від 25.08.2017 року за № 1 до договору поставки № 170/1-112459 від 25.08.2017 року; копію видаткової накладної № 10 від 25.08.2017 року; копію рахунку № 8 від 25.08.2017 року; копію довіреності № 7524 від 25.08.2017 року; копію платіжного доручення № 00145434 від 31.08.2017 року; копію виписки банку по р/р ПП ВОБ від 31.08.2017 року; копію відомості руху зерна № 87 від 25.08.2017 року; копію договору купівлі-продажу № 8-08-17 від 25.08.2017 року; копію платіжного доручення № 287 від 31.08.2017 року, 291 від 01.09.2017 року; копію видаткової накладної № 125 від 25.08.2017 року; копію рахунку № 96 від 25.08.2017 року; копія виписки по р/р ПП ВОБ від 01.09.2017 року; копії товаротранспортних накладних № 107 від 25.08.2017 року, № 108 від 25.08.2017 року; копію податкової накладної № 12 від 25.08.2017 року; копія витягу з реєстру податкових накладних № 36 від 29.08.2017 року; копію розрахунків коригування від 31.08.2017 року та 01.09.2017 року до податкової накладної № 12 від 25.08.2017 року; копія витягу з реєстру податкових накладних № 40 від 01.09.2017 року; копія витягу з реєстру податкових накладних № 3 від 04.09.2017 року (а.с. 81, 87-111).

Електронним листом від 18.09.2017 року, ДФС України повідомила Позивача про Рішення № 166060/33094939 від 18.09.2017 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 84-86).

30 серпня 2017 року, ПП ВОБ подало на реєстрацію податкову накладну № 15 в Єдиний реєстр податкових накладних на підставі Договору поставки сільськогосподарської продукції № 3239 від 29 серпня 2017 року укладеного з контрагентом ПРАТ РАМБУРС . Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що на адресу підприємства надійшла електронна квитанції № НОМЕР_4 від 12.09.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с. 112-113).

На зазначене в квитанції прохання, ПП ВОБ в електронному вигляді 14.09.2017 року за № 6 подало Повідомлення, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції разом із копіями документів що підтверджують реальність господарської операції, а саме: копію договору поставки сільськогосподарської продукції № 3239 від 29.08.2017 року; копію видаткової накладної № 17 від 30.08.2017 року; копію рахунку № 15 від 30.08.2017 року; копію платіжного доручення № 251 від 05.09.2017 року; копію виписки банку по р/р ПП ВОБ від 05.09.2017 року; копію відомості руху зерна № 88 від 29.08.2017 року; копію договору купівлі-продажу № 10-08-17 від 29.08.2017 року; копію платіжного доручення № 293 від 07.09.2017 року; копію видаткової накладної № 128 від 29.08.2017 року; копію рахунку № 100 від 29.08.2017 року; копія виписки по р/р ПП ВОБ від 07.09.2017 року; копію товаротранспортної накладної № 064629 від 29.08.2017 року; копію податкової накладної № 18 від 29.08.2017 року, копія витягу з реєстру податкових накладних № 5 від 05.09.2017 року (а.с. 114, 119-134).

Електронним листом від 21.09.2017 року, ДФС України повідомила Позивача про своє Рішення № 173741/33094939 від 21.09.2017 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 116-118).

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку Позивача, рішеннь Комісії ДФС України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 4 від 10.08.2017 року, № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797- VIII, було внесено ряд суттєвих змін до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування ПДВ за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю. Цим Законом зокрема було доповнено статтю 201 ПК України пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в »Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регулюється ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567); Постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій» ; Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 13.06.2017 року «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (далі - Наказ № 566); Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 р. (далі за текстом - Постанова № 1246).

Згідно з вимогами п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно з п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такий перелік затверджений Наказом № 567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Вичерпного переліку, затвердженого Наказом № 567).

Згідно з вимогами пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПК України та Постановою №190. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29 березня 2017 р. № 190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилаєте платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду податкової накладної Відповідачем на адресу ПП ВОБ надіслані квитанції, у якій зазначені, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання системи моніторингу оцінки критеріїв ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД.

Судом встановлено, що Відповідачем у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом №567 від 13.06.2017 року. Проте підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення Відповідачем у квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом №567.

Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки у квитанції №1 не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, судом встановлено, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, ПП ВОБ до органу державної фіскальної служби додатково надані Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, докази щодо здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження.

За результатами розгляду додатково доданих пояснень та первинних документів, Комісією ДФС України прийняті спірні рішення щодо відмови в реєстрації зазначених податкових накладних, у яких зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані ПП ВОБ рішення Комісії ДФС України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року не містять повної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, а містять лише загальне визначення про те, що їх причиною послугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

До того ж, у рішеннях Комісії ДФС України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року, не зазначені, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких, зокрема, документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також зважаючи на наявність у ПП ВОБ первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття Комісією ДФС України оскаржуваних рішень № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для його скасування.

Суд зазначає, що Позивач, звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року, фактично оскаржує рішення Комісії ДФС України, тому з метою належного захисту прав та свобод Позивача визнанню протиправним та скасуванню підлягає саме рішення Комісії ДФС України.

Підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Таким чином, з урахуванням того, що судом встановлено неправомірність прийняття Комісією ДФС України оскаржуваних рішень № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року, задоволення позовних вимог ПП ВОБ щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року, у даному випадку, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, ДФС України, заперечуючи проти адміністративного позову, не надано суду жодних належних доказів на підтвердження, та обґрунтування правомірності винесення оскаржуваних рішень Комісії ДФС України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року, № 163175/33094939 від 15.09.2017 року, № 166060/33094939 від 18.09.2017 року, № 173741/33094939 від 21.09.2017 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Згідно зі т. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ВОБ до Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 114244/33094939 від 23.08.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 163175/33094939 від 15.09.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 166060/33094939 від 18.09.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 173741/33094939 від 21.09.2017 року.

Зобовязати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) наступні податкові накладні: № 6 від 21.08.2017 року, № 8 від 25.08.2017 року та № 15 від 30.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Приватного підприємства ВОБ (код ЄДРПОУ 33094939, адреса: вул. Леніна 2, ОСОБА_4, Одеська область, 67100) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, сплачений судовий збір у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.12.2017 року.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Потоцька Н.В.

Суддя Свида Л.І.

.