Рішення

від 20.12.2017 по справі 826/6527/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2017 року письмове провадження № 826/6527/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря Шевченко М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що наявна заборона (обмеження) його права на виїзд за межі України порушує його законні права на свободу пересування та вибір місця праці, а також суперечить меті примусового виконання рішень, встановленій Законом України "Про виконавче провадження", оскільки на даний час він не являється керівником ТОВ Управляюча компанія Метрополія (код ЄДРПОУ: 38567668).

Відповідачем не забезпечено явку представника в судове засідання, та не надано письмових заперечень з приводу заявленого позову.

Розгляд справи №826/6527/17 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача суд ухвалив про подальший розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд мас право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження 49505245 про стягнення на підстав наказу № 910/6038/15-г від 07.08.2015 з ТОВ Управляюча компанія Метрополія на користь ТОВ Чорноморенергоспецмонтаж заборгованості.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.09.2016 року щодо керівника боржника ОСОБА_1, як до директора ТОВ Управляюча компанія Метрополія застосовано обмеження права виїзду за межі України.

Наказом ТОВ Управляюча компанія Метрополія № 7-к від 10.04.2017 року припинено повноваження ОСОБА_1, як директора ТОВ Управляюча компанія Метрополія .

13.04.2017 року позивач звернувся відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про скасування обмеження його права на виїзд за межі України.

Листом начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.05.2017року позивачу повідомлено про те, відсутність у державного виконавця підстав для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Пунктом 5 ч.1 ст.6 наведеного Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Аналогічна норма містилась у п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України від 07 лютого 2014 року №288/5/102 затверджено Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, який розроблений з метою узгодження дій при застосуванні щодо осіб заходів тимчасового обмеження в'їзду в Україну або права виїзду з України з використанням бази даних Державної прикордонної служби України про осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ наведеного Порядку інформація про встановлення тимчасового обмеження права особи виїзду з України вилучається ГЦОСІ з бази даних на підставі отриманої, засвідченої судом копії судового рішення, що набрало законної сили, про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України або постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), про закінчення виконавчого провадження або про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України. У разі надходження до органу державної виконавчої служби рішення суду про скасування обмеження особи у праві виїзду за межі України державний виконавець не пізніше наступного дня пересилає зазначене рішення до ГЦОСІ.

Згідно п.4 розділу ІІІ цього Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про:

повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження";

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 6, 8 - 9, 11 - 14 частини першої статті 49 Закону;

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається державним виконавцем до ГЦОСІ.

Таким чином, у випадку ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець наділений повноваженнями звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням та такі обмеження знімаються у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.п.1-6, 8-9, 11-14 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Разом з тим, суд зазначає, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України застосовується з метою забезпечення виконання боржником - юридичною особою зобов'язань за рішенням.

Згідно з наказом ТОВ Управлінська компанія Метрополія № 7-к від 10.04.2017 року ОСОБА_1 припинено виконання обов'язків Генерального директора ТОВ Управлінська компанія Метрополія за сумісництвом.

Згідно наказу ТОВ Управлінська компанія Метрополія № 8-к від 10.04.2017 року ОСОБА_3 приступила до виконання обов'язків Генерального директора ТОВ Управлінська компанія Метрополія за сумісництвом з 11.04.2017 року.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Управляюча компанія Метрополія ідентифікаційний код 38567668, яка міститься в матеріалах справи, керівником товариства значиться - ОСОБА_3.

Таким чином, з 11.04.2017 року ОСОБА_1 не являється керівником боржника - юридичної особи ТОВ Управляюча компанія Метрополія та з цього часу встановлення тимчасового обмеження у праві її виїзду за межі України жодним чином не забезпечує виконання боржником - юридичною особою зобов'язань за рішенням.

З урахуванням вищенаведеного обмеження позивача у праві виїзду за межі України не відповідає меті такого обмеження та не забезпечує виконання ТОВ Управляюча компанія Метрополія наказу Господарського суду м. Києва №910/6038/15-г від 07.08.2015 року.

Разом з тим, відсутність законодавчого врегулювання процедури зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України особи, яка не являється керівником боржника - юридичної особи, та щодо якої відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчих документів не може бути підставою для позбавлення громадянина України визначеної Конституцією України гарантії свободи пересування та права вільно залишати територію України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 4 наведеної статті передбачено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд зазначає, що закріплені у Конституції України гарантії, права і свободи являються найвищою цінністю, що забезпечуються і охороняються державою, та їх звуження або обмеження з підстав недостатньої урегульованості нормами чинного законодавства є неприпустимим та таким, що суперечить принципам верховенства права.

За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчих проваджень, у яких боржником є ОСОБА_1 приймаючи до уваги, що з 11.04.2017 року ОСОБА_1 не являється керівником боржника - юридичної особи ТОВ Управляюча компанія Метрополія , зважаючи, що його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не відповідає меті його застосування, суд прийшов до висновку про наявність підстав для висновку щодо протиправної бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві в частині незняття з позивача тимчасового обмеження на вільне пересування за межі України, як такого, що не забезпечує виконання боржником ТОВ Управляюча компанія Метрополія зобов'язань за рішеннями, не відповідає принципу верховенства права та порушує закріплені у Конституції України гарантії, права і свободи позивача.

Разом з тим, суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення питання щодо розгляду заяви позивача про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а також вилучення відомостей про тимчасове обмеження у праві виїду за межі України та втручатися в дискреційні повноваження відповідача, а тому з метою повного і всебічного захисту прав і законних інтересів позивача суд, діючи у відповідності з приписами ст.11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і частково задовольнити адміністративний позов шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначені факти, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 143, 243-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

3. В решті позову - відмовити.

4. Присудити з бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій