Ухвала

від 18.12.2017 по справі 308/12723/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12723/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2017 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, яві ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, яві ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Закарпатської області радником юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та об`єднані за № 12017070000000172 від 16.08.2017 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Ужгорода, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українцем, громадянином України, уродженцем смт. Великий Березний, Великоберезнянського району, Закарпатської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_5 , дата та час досудовим розслідуванням на даний час не встановлені, знаходячись в гірській місцевості, а саме над місцем пролягання 331 кілометру ділянки 43 траси 1 магістрального нафтопродуктопроводу, що належить дочірньому підприємству «Прикарпатзахідтранс», ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 (далі ДП «Прикарпатзахідтранс»), що проходить поряд з селом Сіль, Великоберезнянського району Закарпатської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою протиправного заволодіння чужим майном, а саме дизельним паливом, що знаходиться у володінні ДП «Прикарпатзахідтранс», за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь та засобів, розкопали ґрунт в місці залягання зазначеного нафтопродуктопроводу, після чого, шляхом електрозварювання додаткового кустарного обладнання з патрубку та кульового крану, не передбаченого технологією промислової експлуатації магістрального нафтопродуктопроводу, а також на завершальному етапі свердління в тілі труби магістрального нафтопроводу наскрізного отвору, здійснили пошкодження вищевказаного об`єкту магістрального нафтопродуктопроводу.

Вищевказані дії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме наскрізне механічне свердління, проведення зварювальних робіт на тілі труби, монтаж виготовленого кустарним способом обладнання є грубим порушенням технологічного процесу роботи магістрального нафтопроводу, у зв`язку з чим з моменту початку втручання до трубопроводу (розкопування трубопроводу, здійснення зварювальних робіт, механічне свердління тіла труби) до моменту завершення аварійно-відновлювальних робіт, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фактично було створено аварійну ситуацію на трубопроводі, яка могла у будь-який момент призвести до розриву труби трубопроводу, відриву змонтованого без дотримання технології та відповідного випробування додаткового (не сертифікованого) обладнання, виливу та вибуху дизельного палива, виникнення пожежі, забруднення навколишнього середовища, що створювало загрозу для життя та здоров`я людей.

Крім того, після пошкодження вищевказаного нафтопродуктопроводу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , шляхом під`єднання розгалуженої системи шлангів високого тиску, однією із сторін до вищезазначеного кульового крану, привареного до трубопроводу, а іншою опущеною до ємності, синього кольору, об`ємом 3000 (три тисячі) літрів, що знаходилась в будинку АДРЕСА_6 , яка в свою чергу за допомогою спеціальних отворів (кранів) та пластикового шлангу з розгалуженнями була об`єднана з п`ятьма ідентичними ємностями, шляхом паралельного наповнення цих ємностей, здійснювали викрадення нафтопродукту (дизельного палива), що знаходиться у володінні ТОВ «Прикарпатзахідтранс».

В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь та засобів, а саме гумового шлангу, високого тиску, який одним кінцем під`єднано до вищевказаного пластикового шлангу, яким об`єднані вищеописані ємності, розташовані в будинку АДРЕСА_6 , а іншим до електронасосу марки «Rover Pompe», моделі «BE-M 50», до якого, в свою чергу одним кінцем був під`єднаний гофрований гумовий шланг високого тиску, на кінці якого був наявний кран, здійснювали перекачування нафтопродуктів (дизельного палива) з ємностей в будинку до ємності, якого заздалегідь був обладнаний транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «612D», номер кузову НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , 1998 року виготовлення, білого кольору та, в подальшому, перевезення викраденого дизельного палива до інших, не встановлених, на даний час місць, де здійснювалась його реалізація (продаж).

16.08.2017 року, близько 06 год. 50 хв., працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Хазард», ідентифікаційний код юридичної особи 39447394 (далі ТОВ «Хазард»), що здійснюють охорону вищевказаного нафтопродуктопроводу, на підставі договору № 74/01-205 від 02.09.2015 року, укладеного між ТОВ «Хазард» та ДП «Прикарпатзахідтранс», в порядку ч. 2 ст. 207 КПК України, здійснено затримання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на місці вчинення ними кримінального правопорушення, а саме на в`їзді до подвір`я вищезазначеного будинку АДРЕСА_6 , під час чергового перекачування ними викрадених нафтопродуктів з ємностей, що знаходилися у вказаному будинку до ємності, розташованої у кузові вищеописаного транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» та спроби їх (викрадених нафтопродуктів) транспортування до місць збуту.

Слідчий у клопотанні вказує, що 16.08.2017 року, о 07.30 год., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

На момент затримання вищеперерахованих осіб, у вищевказаних ємностях, що розміщені в будинку, знаходилося 4890 літрів нафтопродукту, а в ємності, що знаходилась у транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» 4100 літрів нафтопродукту.

16.08.2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КПК України.

23.08.2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що 05.12.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 від 01.12.2017 року у справі № 308/12015/17, проведено обшук будинку АДРЕСА_7 , за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон марки «Nokia», моделі «105», ІМЕІ НОМЕР_4 , з SIM-карткою оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_5 ; 2) пластиковий тримач до SIM-картки оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», з маркуванням під штрих-кодом НОМЕР_6 .

05.12.2017 року вилучені в ході проведення зазначеного вище обшуку речі, у відповідності до ст. ст. 98-100 КПК України, визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, у клопотанні слідчий вказує, що 07.12.2017 року слідчим органу досудового розслідування вказаного кримінального провадження направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання про арешт вищеописаного, вилученого в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_7 , майна. 12.12.2017 року органом досудового розслідування отримано ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 від 07.12.2017 року у справі № 308/12378/17, згідно з якою постановлено клопотання про арешт вищезазначеного майна повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог ст. 171 КПК України та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, з моменту отримання ухвали.

З посиланням на викладене, а також те, що виявлене та вилучене в ході проведення зазначеного вище обшуку майно (речі) визнане речовими доказами, слідчий просить накласти арешт на майно (речі), яке було виявлене та вилучене в ході проведення вищеописаного обшуку будинку АДРЕСА_7 , за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на:

мобільний телефон марки «Nokia», моделі «105», ІМЕІ НОМЕР_4 , з SIM-карткою оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_5 ;

пластиковий тримач до SIM-картки оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», з маркуванням під штрих-кодом 117030148053.

Також у внесеному клопотанні слідчий просить заборонити ОСОБА_6 чи іншим власникам або ж користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись чи користуватись вищеперерахованим прохальній частині цього клопотання майном.

Дослідивши вказане клопотання слідчого про арешт майна та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017070000000172 від 16.08.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, у рамках якого повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначенихст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, вищезазначених вимог закону слідчий при зверненні до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна не дотримався.

Як на правову підставу для арешту майна слідчий посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Проте, всупереч імперативним вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним та третіми особами таким майном, а також до клопотання не додані оригінали або копії відповідних документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, у клопотанні слідчим не наведено обґрунтування щодо можливості використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні №12017070000000172 в рамках якого проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6ст. 132 КПК України,при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчим до клопотання доданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12017070000000172, однак такий не підписаний реєстратором (слідчим).

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

З системного аналізу вказаних норм кримінального процесуального закону можна дійти висновку, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Однак, у даному випадку клопотання не містить виклад обставин та до нього не долучено доказів на підтвердження того, що вилучене майно, що за твердженням слідчого належить арештувати, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Оскільки встановлено, що погоджене прокурором клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає не можливим розглянути його, як про це просить в клопотанні слідчий.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна повернути прокурору начальнику відділу нагляду за додержанням законів органами, яві ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Закарпатської області раднику юстиції ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1