Рішення

від 12.12.2017 по справі 341/719/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/719/17

Номер провадження 2/341/410/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Ворох З.Д.

позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

представника Більшівцівської

селищної ради Галицького району

Івано-Франківської області ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, та Більшівцівської селищної ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3, Більшівцівської селищної ради ОТГ та просить суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення їй частини самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позову покликається на те, що вона є власницею земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 36, с. Слобідка Більшівцівська, Галицького району, Івано-Франківської області, площею 0,1035 га, кадастровий номер: 2621255300:01:001:0489.

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 842925 від 19.02.2007 року.

По сусідству з її земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка ОСОБА_3, який самоуправно пригородив собі частину її земельної ділянки шириною 3 м. та обробляє її. На неодноразові звернення до відповідача про добровільне повернення їй самовільно пригородженої земельної ділянки, такий відмовляється. 29.06.2016 р. з приводу порушення меж земельної ділянки зверталася до Більшівцівської селищної ради, однак їй було рекомендовано звернутися за належністю до землевпорядної організації, яка проводила обмір її земельної ділянки в ході приватизації. Просила позов задовольнити повністю.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечив, та просив відмовити в задоволенні даного позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечував, пояснив, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, позивачем не надано жодного належного доказу в обґрунтування своїх вимог. Відповідач ОСОБА_3 жодним чином не порушував прав позивача на користування його земельною ділянкою.

Представник відповідача - Більшівцівської селищної ради ОТГ ОСОБА_5 позов заперечила. Зазначила, що Більшівцівською селищною радою 11 років тому назад були здійснені відповідні заходи для забезпечення позивачці ОСОБА_1 набуття права власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства. Відповідне рішення щодо приватизації землі було прийнято депутатами на 17 сесії 4 демократичного скликання 25 січня 2006 року. На підставі даного рішення 19 лютого 2007 року, у встановленому порядку, Галицьким райвідділом земельних ресурсів ОСОБА_6 було видано державний акт па право власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства площею 0,1035га. Без участі фахівців із землеустрою межові спори між конфліктуючими сторонами практично не вирішуються, тому що відновлення меж земельних ділянок в усіх випадках вимагає проведення на місці відповідних інструментальних вимірювань. Для проведення розмежування ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і прийняття об'єктивного рішення щодо спору між ними, місцевий депутат, або працівник селищної ради не спроможні виконати відповідні роботи на місцевості. Крім того, у виконкомі ради немає точної кадастрової інформації по обидвох землеволодіннях по причині її відсутності у загальнодержавній електронно- реєстраційній базі Держгеокадастру України, що свідчить про упущення проектантів у ході приватизації ділянок сторонами конфлікту. Тому в цій ситуації залучення відповідних фахівців ОСОБА_1, як зацікавленою стороною, залишається обов'язковим. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін та інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановлює наступні факти, події та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 36, с. Слобідка Більшівцівська, Галицького району, Івано-Франківської області, площею 0,1035 га, кадастровий номер: 2621255300:01:001:0489.

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯД № 842925 від 19.02.2007 року (а.с. 4).

Земельна ділянка, що належить позивачу межує із земельними ділянками гр. ОСОБА_3

ОСОБА_3 є власником земельних ділянок, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, 40, смт. Більшівці, Галицького району, Івано-Франківської області, площею 0,1173 га, кадастровий номер: 262125530001:001:0363 та земельної ділянка площею 0, 1176 га, кадастровий номер: 2621255300:01:001:0308.

Стаття 91 ЗК України передбачає обов'язок землекористувачів не порушувати прав інших осіб (суміжників).

Усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосовано судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується.

Як вбачається з позовної заяви відповідач ОСОБА_3 самовільно пригородив собі частину земельної ділянки шириною 3 м., яка належить позивачу ОСОБА_1

Відповідно до п. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування території сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників, або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до п.п. 1.3, 4.1, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 N 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою; Замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З метою приведення меж земельних ділянок у відповідність до технічної документації слід реалізувати процедуру відновлення меж.

Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому, оцінюючи представлені у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.88 ЦПК України не підлягає стягненню і сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 60,88, 212-215 ЦПК України, ст. 91,106, 152, 158 ЗК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, та Більшівцівської селищної ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення частини самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_7