Ухвала

від 08.12.2017 по справі 761/44119/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44119/17

Провадження № 1-кс/761/28033/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32015100110000118 від 12.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32015100110000118 від 12.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, а саме - на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (код за ЄДРПОУ 37373551), а саме:№№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які відкрито в банківській установі АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ліскова, 9 на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 12785134, 65 грн. Зупинити видаткові операції та заборонити розпоряджатися коштами у розмірі 12785134, 65 грн., що знаходяться на рахунках ТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс» (код за ЄДРПОУ 37373551) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 відкритих в АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, виплату заробітної плати та інших обов`язкових платежів до державного бюджету та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Підставою накладення арешту зазначили, що грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Також вказали, що арешт необхідно вжити з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, конфіскації майна та збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на рахункахТОВ «М`ясна фабрика «Фаворит Плюс», а саме: № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які відкрито в банківській установі АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ліскова, 9.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, в клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту відповідність грошових коштів на рахунку зазначеного підприємства критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речових доказів, набуття в результаті вчинення злочину. Необхідність накладення арешту пов`язується з метою збереження грошових коштів як речових доказів, запобігти їх відчуженню причетними особами, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, конфіскації майна та збереження речових доказів.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте матеріали клопотання в обґрунтування доводів не містять достатніх фактичних даних на підтвердження даних щодо руху коштів та проведення фіктивних операцій. Відповідними достовірними даними, отриманими в межах досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, такі обставини не підтверджуються.

Таким чином, відсутні достатні підстави вважати, що вчинено злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України, наданий висновок експерта, в якому відсутній зміст не є тому підтвердженням. Також прокурором не доведено, що грошові кошти на рахунку у 2017 році є майном, отриманим від злочину, передбаченого ст. 212 КПК України.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, доводи в клопотанні, що конкретні грошові кошти, що належать юридичній особі, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, - ґрунтуються на припущеннях.

Також відсутні законні підстави для вжиття арешту грошових коштів на банківських рахунках підприємства, розмір яких не визначений, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, конфіскації майна, оскільки у кримінальному провадженні відсутні підозрювані.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на грошові кошти, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32015100110000118 від 12.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1