Ухвала

від 19.12.2017 по справі 1-231/11

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-231/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за клопотанням заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури про заміну покарання

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого:

1) 30 серпня 2011 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в сумі 510 грн.

2) 14 лютого 2012 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 240 годин громадських робіт

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2017 року до суду надійшло клопотання заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури про заміну покарання ОСОБА_5 посилаючись, що вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в сумі 510 грн. Засуджений належним чином був повідомлений про необхідність сплатити штраф у добровільному порядку в місячний строк, але до теперішнього часу його не сплатив.

Просив замінити засудженому ОСОБА_5 несплачену суму штрафу 510 грн. покаранням у виді 30 годин громадських робіт.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що відповідно до ч.4 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні клопотання не підтримав та просив звільнити засудженого від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку суду.

Враховуючи думку прокурора, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Давність виконання обвинувального вироку це перебіг визначеного законом часу з моменту набрання обвинувальним вироком законної сили і приведенням його до виконання, протягом якого покарання не було застосовано до засудженого і вирок залишився не виконаним.

Підставою виконання покарання вважається набрання обвинувальним вироком суду законної сили. Початком виконання вважається день набрання обвинувальним вироком чинності, а кінцевим день закінчення його виконання. Тривалість часу давності обвинувального вироку залежить від виду призначеного судом покарання та від ступеня тяжкості вчиненого злочину.

Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється закінчення встановлених в законі строків з дня вступу обвинувального вироку в законну силу, в зв`язку з чим засуджений звільняється від виконання призначеного судом покарання.

В Постанові Верховного Суду України від 24.12.2015 року № 5-324кс15 зазначено, що стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженим особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

У частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Судом встановлено, що вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року, який набрав чинності 14.09.2011 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 263 КК України до штрафу в сумі 510 грн., відомості про сплату штрафу засудженим в матеріалах справи відсутні.

14 лютого 2012 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до 240 годин громадських робіт.

Отже, обчислення строку давності виконання вироку, а саме 2 роки, починається з 14 лютого 2012 року і закінчується 14 лютого 2014 року.

Відповідно до повідомлення Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 27 березня 2017 року № 3039/115/107/03-2017 підстав для внесення відомостей до ЄРДР, які передбачені ч. 1 ст.214 КПК України за ухилення засудженого ОСОБА_5 за несплату штрафу не виявлено, ознаки кримінального правопорушення відсутні.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що термін виконання вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року сплив, обставин, які б свідчили про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання не встановлено.

З огляду на викладене суд приходить до переконання про можливість та доцільність звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання в зв`язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, на підставі ст. 80 КК України суд

УХВАЛИВ:

Заступнику прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури у задоволенні подання про заміну покарання ОСОБА_5 відмовити.

Звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2011 року за ч.2 ст. 263 КК України в виді штрафу в сумі 510 грн. у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом семи діб з дня оголошення.

СуддяОСОБА_1