Ухвала

від 12.12.2017 по справі 757/51295/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4955/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме транспортні засоби:

TOYOTA LAND CRUISER 200 4461 2013 р.в. № двигуна НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 ,

MERCEDES-BENZ S 65 5980 № двигуна НОМЕР_4 , № кузова НОМЕР_5 д.н.з. НОМЕР_6 ,

HARLEY-DAVIDSON FXD 1802 2009 р.в. № двигуна НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 д.н.з. НОМЕР_9 ,

VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1896 2006 р.в. № двигуна НОМЕР_10 , № кузова НОМЕР_11 д.н.з. НОМЕР_12 , із забороною відчуження та розпорядження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на майно, те, що транспортні засоби, мають значення речового доказу, оскільки отримані внаслідок незаконної діяльності ТОВ «Дніпроолія», та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно з метою забезпечення можливості для подальшої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову в разі його задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що судом не зазначено жодного нормативно-правового акту, порушеного в процесі здійснення діяльності ТОВ «Дніпроолія», ТОВ «Дніпроолія Логістік», TOB «ІК Актив». Додає, що дані товариства своєчасно і в повному обсязі сплачують податки за результатами своєї діяльності.

Крім того, власник майна стверджує про те, що висновки суду про підконтрольність ТОВ «Дніпроолія» переліку суб`єктів господарської діяльності, з якими товариство мало господарські взаємовідносини, базуються на припущеннях.

Далі в апеляційній скарзі апелянт вказує про те, що за півтора року розслідування даного кримінального провадження жодної підозри посадовим особам ТОВ «Дніпроолія Логістік», ТОВ «Дніпроолія», TOB «ІК Актив», не вручено. Додає, що йому також повідомлення про підозру не вручено.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску такого строку вказує, що про існування оскаржуваного судового рішення апелянту стало відомо за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень лише 19.09.2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді ознайомилися за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень лише 19.09.2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42015000000002519, відомості про яке 16.11.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор ОСОБА_6 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації, цивільного позову.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий мав не лише чітко визначити мету зазначену в законі для арешту майна, а й довести необхідність арешту саме з цією метою.

Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і ОСОБА_8 , що є необхідною умовою при накладенні арешту саме з метою, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою конфіскації майна.

Крім того, матеріали додані до клопотання, не містять доказів існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки положення ст. 170 КПК України не містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, який буде поданий у майбутньому, унеможливлює з`ясування питання співмірності вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт та ціни позову, оскільки він ще не поданий зацікавленою особою. Крім цього, положення ст. 128 КПК України передбачають право пред`явлення цивільного позову лише до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тоді як відсутність цивільного позову позбавляє слідчого суддю можливості перевірити чи підлягає арешту майно особи, про яку йдеться у клопотанні слідчого.

Необхідним буде також відмітити, про необгрунтованість висновків слідчого суддів в частині накладення арешту саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації, через не доведення ініціатором клопотання підстав для арешту майна, з урахуванням вимогстатті 962 КК України.

Наведені обставини свідчать про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення через відсутність підстав для накладення арешту з метою конфіскації, спецконфіскації або забезпечення цивільного позову.

Проте, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурором надано постанову від 05.09.2017 року про визнання майна речовими доказами, відповідно до якої зазначене у клопотанні прокурора ОСОБА_6 майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню саме з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки органом досудового розслідування доведено необхідність такого втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з мотивів викладених апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити власнику майна ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме транспортні засоби: TOYOTA LAND CRUISER 200 4461 2013, д.н.з. НОМЕР_3 , MERCEDES-BENZ S 65 5980, д.н.з. НОМЕР_6 , HARLEY-DAVIDSON FXD 1802 2009 р.в., д.н.з. НОМЕР_9 , VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1896 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_12 , із забороною відчуження та розпорядження, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накласти арешт на транспортні засоби, які належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 4461 2013, д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль MERCEDES-BENZ S 65 5980, д.н.з. НОМЕР_6 , мотоцикл HARLEY-DAVIDSON FXD 1802 2009 р.в., д.н.з. НОМЕР_9 , автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER 1896 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_12 , із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .