Ухвала

від 19.12.2017 по справі 696/1817/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2161/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19, 23 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4

секретар: Наконечна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс", треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Кам'янському районі Черкаської області, Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 через свого представника звернулась до суду з позовом до ДСП Агрокомплекс , треті особи: Відділ Держземагенства (в подальшому перейменовано у Відділ Держгеокадастру) у Кам'янському районі Черкаської області, Реєстраційна служба Кам'янського РУЮ Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки, посилаючись на те, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 7 грудня 2007 року вона є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,33 га, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.

16 вересня 2010 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Тоді ж позивачка передала відповідачу вказану земельну ділянку у строкове платне використання, а відповідач прийняв вказану земельну ділянку в стані, придатному для її цільового використання, про що було складено акт прийому-передачі.

В серпні 2015 року позивачка направила листа до відповідача про те, що не бажає продовжувати дію договору оренди земельної ділянки. Проте, ДСП "Агрокомплекс" продовжує користуватись земельною ділянкою та відмовляється в добровільному порядку повернути земельну ділянку позивачці, мотивуючи тим, що здійснив державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки не в 2010, а в 2013 році, а тому бажає використовувати земельну ділянку протягом 5 років з часу державної реєстрації договору оренди землі, тобто до 2018 року.

Враховуючи уточнені позовні вимоги, позивачка просила суд визнати припиненим спірний договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2010 року, зобов'язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 1 листопада 2016 року залучено Кам'янську районну державну адміністрацію Черкаської області у даній справі в якості третьої особи і правонаступника Кам'янського районного управління юстиції Черкаської області.

Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 1 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 в частині зобов'язання ДСП Агрокомплекс повернути ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 7121885000:03:000:0560 залишено без розгляду.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДСП Агрокомплекс оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 263, 264 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з відсутності доказів на підтвердження існування фактичного виконання укладеної між сторонами додаткової угоди, тобто її визнання сторонами як юридичного факту, через що прийшов до висновку, що ця додаткова угода не породила у сторін взаємні права і обов'язки, а отже по минуванню 5 річного строку дії спірного договору оренди, орендні відносини між сторонами припинились.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.13 ЗУ Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Судом встановлено, що позивачка має в приватній власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,33 га з кадастровим номером 7121885000:03:000:0560, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 136294 від 7 грудня 2007 року. (Т.1 а.с. 7)

16 вересня 2010 року між сторонами строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, на умовах платності був укладений договір оренди № 220 цієї земельної ділянки (Т.1 а.с. 50-52)

В цей же день між сторонами підписано акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки.

19 листопада 2013 року здійснено державну реєстрацію договору. (Т.1 а.с. 56).

11 серпня 2015 року, тобто в період часу з дня укладення договору оренди земельної ділянки до закінчення його дії, ОСОБА_5 звернулася до директора ДСП Агрокомплекс з повідомленням про наміри припинити оренду належної їй земельної ділянки, так як вважала, що договір закінчує свою дію в 2015 році (Т.1 а.с. 23).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачка підставою припинення дії договору та повернення земельної ділянки вказала на закінчення 16 вересня 2015 року 5-ти річного терміну його дії, встановленого у п. 8 спірного договору.

Колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції обґрунтовано, із посиланням на норми матеріального права та судову практику, дійшов до висновку про те, що строк дії договору оренди землі починається з дня, коли сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору та підписали його, а не з дня державної реєстрації.

При цьому судом також враховано, що передача земельної ділянки відбулася також 16 вересня 2010 року, тобто у день укладення договору, за актом прийому-передачі (т.1 а.с.10)

Твердження скаржника про незгоду із рішенням у даній частині не ґрунтується на вимогах закону. Встановивши, що договір оренди між сторонами може вважатись укладеним та має юридичну чинність з моменту реєстрації ( з 19 листопада 2013 року), районний суд вірно встановив, що моментом укладення такого договору є 16 вересня 2010 року, а державна реєстрація не змінює цього факту. Водночас, державна реєстрація іншого речового права має значення для визначення моменту набрання договором юридичної сили, тобто моменту часу з якого слід вважати, що сторони набули цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їхнє волевиявлення. Даний висновок районний суд узгодив із правовими позиціями Верховного Суду України у відповідних постановах.

Також безпідставними є і твердження скаржника про те, що волевиявлення орендодавця шляхом направлення відповідного листа про припинення дії договору після закінчення його строку, не породжує жодних правових наслідків.

Відповідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Для застосування ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Таким чином, встановивши відсутність у орендодавця волевиявлення на продовження договору оренди землі, а саме: його заява про припинення дії договору після закінчення його строку, районний суд дійшов вірного висновку про відсутність переважного права у відповідача на поновлення договору оренди землі.

Посилання скаржника на те, що в даному випадку має місце автоматична пролонгація договору оренди землі (ст. 764 ЦК України) колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки про своє заперечення щодо подальшого використання належної ОСОБА_5 земельної ділянки відповідачем, вона повідомила ДСП Агрокомплекс ще до закінчення дії договору оренди, а така конструкція як автоматичне продовження договірних відносин передбачає саме відсутність заперечення орендодавця.

Крім того, судом правильно не взято до уваги зміст Додаткової угоди №1 від 2 березня 2015 року про продовження дії спірного договору до 19 листопада 2018 року як факт внесення змін до основного договору, зокрема до строку його дії, оскільки згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1197/16-23, №413/17-23 від 14 липня 2017 року підпис від імені ОСОБА_5 у цій Додатковій угоді нею не виконувався, а належить іншій особі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" залишити без задоволення.

Рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" , треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Кам'янському районі Черкаської області, Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області, про визнання договору оренди землі припиненим - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.