Рішення

від 25.05.2007 по справі 11/101-07-2249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/101-07-2249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2007 р.Справа  № 11/101-07-2249

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”.  

До відповідачів:  1) Одеської залізниці;

                           2) Державного підприємства „Ровенькиантрацит”.

про стягнення 1041,14 грн.   

                                                                                                   Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Гуцалюк Д.В., Мельничук А.О. (за довіреністю);

від відповідачів: 1) Одеської залізниці –Шинкаренко Ю.В. Кіташевський Д.А. (за довіреністю);

                            2) ДП „Ровенькиантрацит”  –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 17.04.2007 р. за вх. № 4103 ВАТ „Вінницяоблпаливо” (далі –Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та Державного підприємства „Ровенькиантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 1041,14 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує.

Відповідач (ДП „Ровенькиантрацит”) в судові засідання від 07.05.2007 р. та 25.05.2007 р. не з'явився, представників не направив, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

ДП „Ровенькиантрацит” відправило на адресу ВАТ „Вінницяоблпаливо” по залізничній накладній № 48592811 від 19.09.2006 р., в напіввагоні № 67879353 вугілля марки Антрацит АМ у кількості 69 000 кг.

На станції призначення Тростянець-Подільський Одеської залізниці за письмовою заявою вантажоотримувача було здійснено комісійне переваження вагону та виявлено нестачу вантажу  (вугілля) в кількості 4000 кг,  про що  складено комерційний акт серії БО № 701150/5 від 23.09.2006 р.

Позивачем розрахована вартість недостачі, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка склала 1041,14 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) в судових засіданнях від 07.05.2007 р. та 25.05.2007 р. проти позовних вимог заперечував.

Відповідач ДП „Ровенькиантрацит”  в судові засідання від 07.05.2007 р. та 25.05.2007 р. не з'явився, представників не направив, відзив на позов не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.  

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу,  багажу,  пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в залізничній накладній № 48592811 вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 3, 5 Технічних умов правильно. Вантаж маркіровано вапном.

23.09.2006 р. на станції призначення Тростянець-Подільський Одеської залізниці за письмовою заявою вантажоотримувача було здійснено комісійне переваження вагону та виявлено нестачу вантажу  (вугілля) в кількості 4000 кг,  про що  складено комерційний акт серії БО № 701150/5, в якому зазначено, що вагон прибув у технічно справному стані, без ознак втрати вантажу в путі слідування. Навантаження у вагоні рівномірне, без виїмок. Поверхню вантажу розрівняно та ущільнено. Навантаж нижче рівня бортів на 30-35 см. Поверхню вантажу  маркіровано вапном. Захисне маркування не пошкоджено.

Згідно ст.113 СЗУ - за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що матеріали справи не свідчать про вину Одеської залізниці щодо недостачі вугілля згідно комерційного акту серії БО                       № 701150/5 від 23.09.2006 р., тому відповідно до ст.ст. 27, 32, 111 Статуту залізниць України відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника вантажу –ДП „Ровенькиантрацит”.

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив рахунком № 76270 від 20.09.2006 р., додатком від 31.08.2006 р. до договору № 65-04 У/3-68 ГП - 1.34 від 10.02.2004 р. та платіжними дорученнями (а.с.17-20), якими перерахував відправнику вантажу 81000,00 грн.

Розрахунок розміру недостачі вантажу –2620 кг, здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2%.

Проте, Позивачем помилково зазначена ціну однієї тони вугілля у розмірі 397,38 грн.

Так, з наявних матеріалів справи, а саме рахунку № 76270 від 20.09.2006 р., додатку від 31.08.2006 р. до договору № 65-04 У/3-68 ГП - 1.34 від 10.02.2004 р., вбачається, що вартість однієї тони вугілля складає 325,00 грн. без ПДВ (390 грн. з ПДВ).

Згідно розрахунку суду вартість нестачі складає: 2620 кг х 0,39 грн. = 1021,80 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1294,80 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести пропорційно за рахунок Відповідача (ДП „Ровенькиантрацит”), згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, п/р 26008301230607 у АК ПІБ м. Ровеньки, МФО 304502, код 32320704) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”  (21100,  м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, п/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код 01880670) –1021,80 грн. вартості нестачі вантажу; 100,11 грн. - держмита; 115,81 грн. - витрати на ІТЗ судового процесу.

3.          Одеську залізницю –звільнити від відповідальності.

4.          В решті позову - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя          Власова С.Г.

Рішення підписано 07.06.2007р. в порядку ст. 85 ГПК.