Рішення

від 21.12.2017 по справі 233/6338/17

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/6338/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Вареніченко В.С.,

особи, які брали участь у справі:

заявник ОСОБА_1,

представник заявника ОСОБА_2,

заінтересована особа Розівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, заінтересована особа: Розівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту смерті особи, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_3, яка померла 27 червня 2016 року у місті Макіївка Донецької області - тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. У заяві вказано, що факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, тому заявник не може отримати свідоцтво про смерть в органах ДРАЦС, так як документи, видані на зазначеній території, не можуть бути підставою для державної реєстрації смерті особи. З метою державної реєстрації смерті своєї матері, просила суд встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої за адресою: Україна, Донецька область, місто Макіївка, сел. Свердлова, вул. Яблочкина, будинок 20, 27 червня 2016 року у місті Макіївці Донецької області, Україна, вдома за адресою реєстрації.

У судове засідання заявник та представник заявника не з'явились, в своїй заяві просили розглядати справу за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи - Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справи, про причини неявки не повідомив.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази подані на їх підтвердження, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 VІ-УР № 242399 від 08 серпня 1964 року (актовий запис № 1045 складений 08.08.1964 р. Червоногвардійським районним бюро ЗАГС м. Донецька), копією свідоцтва про укладення шлюбу ІV-НО № 361819 від 14 вересня 1984 року (актовий запис № 2753 складений 14.09.1984 року Палацом одруження м.Макіївки Донецької області), згідно якого після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на Морхова .

Згідно із копією паспорту громадянина України, заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка міста Макіївка Донецької області, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 м. Макіївка, Донецької області.

Відповідно до копії паспорту громадянина України, матір заявника, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Макіївка Донецької області. Згідно копії адресної картки була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 м. Макіївка, Донецької області. Відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 28.01.2015 року, копія якої додана до заяви, ОСОБА_3 була внутрішньо переміщеною особою та фактично проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

27 червня 2016 року в Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області у віці 76 років померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка міста Макіївка Донецької області, на підтвердження чого до заяви долучено копію лікарського свідоцтва про смерть № 371 від 27 червня 2016 року, виданого Центром первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївка та довідки до форми № 106/у № 371 від 27 червня 2016 року, що видається для поховання, про причину смерті ОСОБА_3 - хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Також до заяви було долучено свідоцтво про смерть ОСОБА_3, видане 29 червня 2016 року Червоногвардійським відділом ЗАГС м. Макіївка. При цьому, оскільки документи, що підтверджують факт смерті матері заявника, видані установами на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійними і не створюють правових наслідків.

Документом № 306/02.07-23 від 16 вересня 2017 року Розівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті з причини пред'явлення документа, що підтверджує факт смерті, який не відповідає формі, визначеній діючим законодавством України.

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч.2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема Loizidou v.Turkev , Cyprus v.Turkev , а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v.the Republik of Moldova and Russia ), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, або на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації смерті особи є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, яким є заявник у справі, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її матері, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, 27 червня 2016 року у Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України ОСОБА_1 свідоцтво про смерть її матері, видане державним органом України.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 273, 293-294, 317, 319, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про встановлення факту смерті особи - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 27 червня 2016 року у віці 76 років в Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 м. Макіївка, Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2. Заінтересована особа:Розівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Запорізька область, смт Розівка, вул. Каштанова, 11, ЄРДПОУ 26073077.

Суддя