Рішення

від 17.05.2007 по справі 28/94-07-1744

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/94-07-1744

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2007 р.Справа  № 28/94-07-1744

За позовом   Білгород-Дністровська міська рада;  

ддо відповідача   Приватне підприємство фірма "Львиця"  

про зобов'язання до вчинення певних дій

Суддя  

Представники:

Від позивача: Гафійчук С.Д. - за дорученням;  

Від відповідача: Олійниченко В.Н. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Білгород-Дністровська міська рада, звернувся з позовом до відповідача, Приватне підприємство фірма «Львиця»,  про зобов'язання звільнити земельну ділянку, площею 3,6 га, що розташована в місті Білгород-Дністровський по вулиці Сонячної (район багатоповерхової поліклініки).

          Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві, а саме, вказуючи на те, що Приватне підприємство фірма «Львиця» є правонаступником асоціації «Ломер-Зан», яка свого часу отримала у постійне користування спірну земельну ділянку, а також на те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Салганської сільської ради, яка свого часу видала відповідний державний акт на право постійного користування землею на користь правопопередника відповідача, заборгованості у відповідача за користування земельною ділянкою перед бюджетом не існує.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          17 грудня 1997 року Салганською сільською радою асоціації «ЛОМЕР-ЗАН»було видано державний акт на право постійного користування землею, а саме 3,6 га землі для будівництва та обслуговування заводу по виробництву сиру та кемпінгу. Вказанийдержавний акт було видано на підставі рішення ІХ сесії І скликання Салганської сільської ради №424 від 05 листопада 1993 року.

          Постановою Верховної Ради України №1982-ІV від 09.07.2003р. у межі міста Білгород-Дністровський Одеської області включено, крім інших, 195,51 гектара земель Салганської сільської ради.

          08 лютого 2007 року комісією Білгород-Дністровської міськради складено акт обстеження земельної ділянки розташованої по вул. Сонячній (район багатоповерхової поліклініки), згідно якого встановлено, що зазначена земельна ділянка є ділянкою площею 3,6 га, яка була надана в користування асоціації «Ломер-Зан» Салганською сільською радою, на підставі чого асоціації було видано Державний акт на право постійного користування землею №36 від 17.12.1997р. На момент обстеження зазначена земельна ділянка вільна від забудови, за цільовим призначенням не використовується.

          Згідно статуту приватного підприємства фірми «Львиця»є правонаступником асоціації «Ломер-Зан», у зв'язку з чим відповідач фактично займає та вважає себе належним користувачем земельної ділянки площею 3,6 га, що розташована в місті Білгород-Дністровський по вулиці Сонячної (район багатоповерхової поліклініки).

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської міської ради.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Згідно ст. 80 Земельного кодексу України до суб'єктів права власності на землю, крім інших, належать територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №1982-ІV від 09.07.2003р. та акту обстеження земельної ділянки від 08.02.2007р. право комунальної власності на спірну земельну ділянку належить позивачеві, іншого відповідачем не доведено.

Судом не приймаються посилання відповідача на наявність у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року по справі №1-17/2005. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України  щодо   зобов'язання переоформити   право постійного  користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного  законодавчого,  організаційного  та фінансового забезпечення; - пункту  6  Постанови  Верховної  Ради України "Про земельну реформу з наступними змінами   в   частині  щодо  втрати  громадянами,  підприємствами, установами і  організаціями  після  закінчення  строку  оформлення права  власності  або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Однак, на момент прийняття Салганською сільською радою рішення щодо надання в постійне користування спірної земельної ділянки відповідача, як юридичної особи не існувало, тому й не може бути мови про збереження за ним права постійного користування землею, яке не передавалось йому в установленому законом порядку.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що юридична особа, якій належним чином повноважним органом було передане право постійного користування земельною ділянкою на цей час припинена. Отже, спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності Білгород-Дністровської міської ради, оскільки згідно ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України не знаходиться у приватній або державній власності.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлений єдиний для всіх порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, що здійснюються на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Стаття 125 ЗК України чітко встановлює єдину підставу виникнення права власності та права користування земельною ділянкою, яке виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ст. 126 ЗК України). Таким чином, перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а єдиною підставою набуття земельної ділянки у постійне користування є Державний акт встановленої форми, який у відповідача відсутній. До того ж, згідно ст. 92 Земельного кодексу України права  постійного  користування  земельною  ділянкою  із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства,  установи  та  організації,  що  належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Таким чином, приватне підприємство. яким є відповідач не може мати земельну ділянку у постійному користуванні згідно чинного законодавства України.

Вирішуючи дану суд виходить з єдиного для всіх юридичних осіб порядку надання у постійне користування земельних ділянок відповідно до ст. ст. 123, 124 ЗК України, із обов'язковим оформленням державних актів встановленого зразка, незважаючи на інші, зокрема цивільно-правові підстави, тому й факт правонаступництва не тягне за собою автоматичного виникнення права постійного користування (чи права власності) на земельну ділянку.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Відповідач підтвердив факт свого знаходження на спірній земельній ділянці, але не надав належних доказів наявності в нього будь-яких прав (власності або користування) відносно спірної земельної ділянки.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Приватне підприємство фірма „Львиця” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 82, кв. 1, код ЄДРПОУ 19043733) звільнити земельну ділянку, площею 3,6 га, що розташована в місті Білгород-Дністровський по вулиці Сонячної (район багатоповерхової поліклініки).

3.          Стягнути з Приватне підприємство фірма „Львиця” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 82, кв. 1, код ЄДРПОУ 19043733) на користь Білгород-Дністровської міської ради 85,00 грн. держмита та 118 грн. витрат ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                Суддя