Рішення

від 07.06.2007 по справі 3/81-07-3463

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/81-07-3463

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2007 р.Справа  № 3/81-07-3463

За позовом:  Приватного підприємства "ТЕС"

До відповідача: Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

Про: стягнення 1800 грн.

                                                                                                              Суддя  Д'яченко Т.Г.

                                                           Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне підприємство "ТЕС" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю борг в сумі 1800 грн. за договором-заявкою на перевезення вантажу б\н від 19.08.2006р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив.

19 серпня 2006 року між Приватним підприємством "ТЕС" та Науково-виробничою сільськогосподарською фірмою "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було підписано Договір-заявку б\н  на перевезення вантажу (далі за текстом –Договір), згідно якого позивач - Приватне підприємство  "ТЕС" прийняв на себе зобов'язання передати відповідачу - Науково-виробничій сільськогосподарській фірмі "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортний засіб („Камаз” державний номер 09072 СН) для перевезення вантажу за маршрутом с.м.т. Вишгород -  м. Миргород -  м. Полтава - м. Харків.

Згідно умов договору оплата за наданий автотранспортний засіб повинна проводитись відповідачем після відвантаження  та з моменту отримання оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

18.10.2006р. Приватним підприємством "ТЕС" на адресу відповідача було направлено Претензію за №94 з вимогою виконати зобов'язання, сплатити 1900 грн. за Договором-заявкою на перевезення вантажу б\н від 19.08.2006р.

13.11.2006р. у листі-відповіді № 45/2 відповідач визнав за собою заборгованість у розмірі 1800 грн., відповідно до суми зазначеної в договорі і пояснив, що надіслані йому листом документи (оригінали рахунку,  податкової накладної, акту виконаних робіт) були ним втрачені при зміні підприємством юридичної адреси, додатково вказавши нову юридичну адресу підприємства.

21.11.2006р. у своєму листі № 77 позивач мотивував нарахування саме 1900 грн. фактичним збільшенням довжини маршруту за ініціативою відповідача, повторно надіславши документи (оригінали рахунку,  податкової накладної, акту виконаних робіт).

21.12.2006р. у листі-відповіді відповідач надав обґрунтований розрахунок усієї довжини та ціни маршруту, повернувши раніше надіслані йому оригінали рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, спонукаючи позивача надіслати вищенаведені документи саме на суму 1800грн.

24.05.2007р. супровідним листом за №15/Д позивачем на ім'я директора Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було надіслано  усі зазначені в умовах договору документи на суму 1800 грн. (оригінали рахунку,  податкової накладної, акту виконаних робіт)., що підтверджено поштовою квитанцією. Тобто, у відповідача виникли всі обумовлені договором підстави для виконання свого договірного зобов'язання.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми заборгованості в розмірі 1800  грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-виробничої сільськогосподарської фірми "МИР" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (68542, Одеська область, Тарутинський район, с.м.т. Березине, вул. Кірова, 82) п/р 2600718015001 АБ „Киевская Русь” м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 30295949) на користь Приватного підприємства "ТЕС" (м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 146А) п/р 26002054501860 ПРУ КБ „Приватбанк”, МФО 331401, код ЄДРПОУ 32689866) заборгованість в розмірі 1800 (тисяча вісімсот) грн., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя