Ухвала

від 15.12.2017 по справі 318/435/17

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/435/17

Номер провадження №8/318/3/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2017 р. м. Кам"янка-Дніпровська

Кам"янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі: головуючої судді Комишньої Н.І., при секретарі Борисенко П.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2про перегляд ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про перегляд ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що між сторонами по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рамках справи №318/435/17 провадження №2/318/288/2017 було подано мирову угоду укладену між сторонами, за якою: ОСОБА_3 відмовилася від стягнення з ОСОБА_4 боргу у сумі 30 000 тис грн. за розпискою від 22.12.2016 р. та судового збору. Ухвалою суду від 20.03.2017 року визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 49,9604 га, яка розташована на території Новодніпровської сільської ради Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області, згідно державного акту І-ЗП №009671 на право постійного користування землею, виданого згідно рішення сесії Кам"янсько-Дніпровської районної ради від 09.11.2000 р. № 24, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 532, що складається з ділянки № 1 площею 7,0800 га (кадастровий номер 2322486800:09:009:0001) та ділянки № 2 площею 42,8804 (кадастровий номер 2322486800:09:009:0002). Провадження у справі за позовом про стягнення боргу, поділ та визнання права власності - закрито.

Після постановлення вищезазначеної ухвали та набрання нею чинності, а саме 21 листопада 2017 року від знайомих нам стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. Сторони по справі здійснили борговий розрахунок між собою за взаємною згодою, на підставі набутої у приватну власність земельної ділянки, яку набули підставі ухвали від 22.12.2016 року Кам"янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області по справі №318/813/2016, якою затверджено та визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за якою: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовляються від стягнення з ОСОБА_5 боргу у сумі 270 000 тис грн. за розпискою від 09.03.2015 р. та судового збору. Визнано право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 50,0 га, яка розташована на території Новодніпровської сільської ради Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області, згідно державного акту І-ЗП № 009671 на право постійного користування землею, виданого згідно рішення сесії Кам"янсько-Дніпровської районної ради від 09.11.2000 р. № 24, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 532. Провадження у справі закрито.

Після постановлення вищезазначеної ухвали та набрання нею чинності, а саме, 21 листопада 2017 року від знайомих заявницям стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі їм під час розгляду цієї справи. Сторони по справі уклали між собою мирову угоду, яку просили суд затвердити, та при цьому не попередили суд про існування цих обставин.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Встановлений ст. 424 ЦПК України строк подання заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами заявницями дотримано.

Як вбачається з матеріалів справи у 2001 році було створено Фермерське господарство «ОСОБА_1В.» . ОСОБА_5 є засновником фермерського господарства ОСОБА_1В. .

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства відповідно є ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Таким чином, всі вони у 2001 році стали рівноправними членами ФГ, а, відтак, на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України Про фермерське господарство від 19.06.2003 р. набули права на участь у вирішенні будь-яких питань, які стосуються розпорядження майном фермерського господарства.

Під час утворення ФГ ОСОБА_1В. ОСОБА_5 було надано в постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 50,0 га, яку в подальшому було заплановано приватизувати шляхом розпаювання між членами фермерського господарства.

Як свідчить п.1.4 Статуту ФГ ОСОБА_1В. , ФГ «ОСОБА_1В.» створено на основі Державного акта І-ЗП №009671 в постійне користування для фермерського господарства на основі Рішення 12 сесії ХХІІІ скликання Кам"янсько-Дніпровської районної ради від 09 листопада 2000 р. №25, надавалося вказаному землеволодільцю у постійне користування для ведення фермерського господарства 50 га землі, що надана землекористувачу ОСОБА_5.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.3. Статуту ФГ ОСОБА_1В. майно осіб, ведучих фермерське господарство, належить їм на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном здійснюється членами господарства за взаємною згодою.

Згідно частин 1, 2 ст. 3 Закону України «Про фермерські господарства» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

З огляду на норми статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство , ст.ст. 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Заявники не знали, що ОСОБА_5 за власні борги розраховується майном фермерського господарства, через їх необізнаність, що він взяв у борг для потреб фермерського господарства грошові кошти у позивачів фізичних осіб, а розрахувався за борг землею господарства яка входить до статутного фонду, про що свідчить п.1.4. Статуту ФГ «ОСОБА_1В.» .

В силу приписів ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Таким чином, сторони вирішили між собою спір шляхом укладення мирової угоди та погасили заборгованість шляхом передачі стягувачам прав на земельну ділянку ФГ, та при цьому обмежили фермерське господарство та заявників у праві користування земельною ділянкою фермерського господарства «ОСОБА_1В.» членом якої вони є.

Укладаючи мирову угоду голова фермерського господарства не надав суду доказів, що вони як члени фермерського господарства надавали згоду на відчуження земельної ділянки, на підставі якої було створено фермерське господарство та до статутного капіталу якого вона відноситься.

Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у заявниць гарантованого законодавством права спільного постійного користування земельною ділянкою та статутне майно фермерського господарства. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі і суду, оскільки ОСОБА_2 не була учасником судового процесу, та від неї не було отримано дозвіл на відчуження майна фермерського господарства, як члена фермерського господарства «ОСОБА_1В.» .

15.12.2017р. ОСОБА_3 подала до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2про перегляд ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.

Ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20 березня 2017 року, якою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, визначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_7