Рішення

від 12.12.2017 по справі 679/1283/17

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/575/2017

Справа № 679/1283/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 грудня 2017 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

при секретарі Федорчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову вказала, що в грудні 2016 року вона зі своїм чоловіком в мережі Інтернет виявили оголошення про продаж в лізинг сільськогосподарської техніки, а зокрема трактор МТЗ з навісним обладнанням вартістю 100 000 грн. Згідно оголошення продажем техніки займається ТОВ ОСОБА_2 Центр , офіс якої знаходиться в м.Луцьк, вул.Вінниченка, 26. За інформацією розміщеної на сайті компанії, покупець оплачує перший внесок в розмірі 50 %, а решту коштів сплачує на протязі року.

По телефону зазначеному на сайті, а саме: 068-9012654 вона зателефонувала до компанії і домовилася про зустріч. Внаслідок чого, представник ТОВ ОСОБА_2 Центр запросили позивачку на 09.12.2016 року прибути в офіс для укладення Договору купівлі-продажу трактора.

Прибувши в офіс компанії, 09.12.2016 року вона уклала з товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр договір №3395, предметом якого є надання предметом якого є надання інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі в пропозиції ОСОБА_2 Центр , на виконання умов якого вона сплатила кошти в сумі 50 000 гривень, згідно квитанції від 09.12.2017 року. Того ж дня між нею та відповідачем була укладена угода, якою ТОВ ОСОБА_2 Центр за згодою позивачки зобов'язується вчинити від її імені певні дії, спрямовані на отримання позики на суму, зазначеної у додатку №1 до угоди, в розмірі 100 000 гривень та на умовах передбачених даною угодою та додатками до неї, в тому числі організовувати та проводити розподіл фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь позивачки за рахунок фонду учасників.

Представником відповідача на ім'я ОСОБА_3, після укладення Договору та Угоди, по телефону позивачці було роз'яснено, що це є кредитний договір, за яким вона отримає кредит в сумі 100 000 гривень на протязі 3-х діб. Для отримання вказаного кредиту від неї вимагалося сплатити 50 000 гривень гарантійного внеску та по 8333,33 гривень, щомісячно на протязі 12 місяців.

Крім того, на вимогу представника відповідача - на ім'я ОСОБА_3, через неможливість видачі кредиту, у відповідності до умов Договору №3395 та Угоди, позивачкою 12.12.2016 року та 14.12.2016 року, було перераховано відповідачу, на рахунок в ПАТ Універсал Банк кошти в сумі 50000 гривень з призначенням платежу - оплата за послуги згідно договору № 3395 від 09.12.2016 року від ОСОБА_1В. . Після оплати позивачкою 50000 тисячі гривень, ОСОБА_3 запевнила її, що техніка вже виїхала з м.Києва і ввечері вже буде у неї, а саме: в селі Полянь Славутського району.

Ввечері 14.12.2016 року позивачка ОСОБА_1 передзвонила до ОСОБА_3 і запитала де її трактор, на що вона повідомила, що в дорозі зламалася машина, яка везла трактор і запевнила, що наступного дня трактор привезуть. Але наступного дня ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1, що вона має заплатити компанії ще 10000 гривень за страхування техніки, на що вона відповіла, що привезе в м.Київ 10000 гривень і забере трактор, на що ОСОБА_3, також відмовила, бо для того щоб їхати разом з трактором потрібно компанії заплатити ще 10000 гривень.

На виконання умов вказаного договору та угоди позивачкою було сплачено кошти на загальну суму 100 000 гривень, проте позику ОСОБА_1 так і не отримала.

Однак в подальшому на її дзвінки ніхто не відповідав.

Умовами договору передбачено надати позивачу позику, що за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів/послуг у групах, оскільки послуги, які є предметом договорів, здійснюються шляхом формування фонду групи для придбання на користь та за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику, із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури.

Проте, відповідач не тільки на протязі 3-х днів, але і до цього часу кредит в сумі 100 000 гривень так і не надав. На вимогу позивачки повернути їй всі фактично здійснені нею платежі, не реагує.

Позивачка вважає, що вказаний договір та угода є недійсними, у зв'язку з відсутністю у відповідача відповідної ліцензії на надання такого роду фінансових послуг, та здійсненням відповідачем нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема, у введенні в оману споживачів. На підставі викладеного просить суд визнати недійсними договір № 3395 від 09.12.2016 року (предметом якого є надання інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі в пропозиції ОСОБА_2 Центр ) та угоду від 09.12.2016 року (предметом якого є певні дії спрямовані на надання безвідсоткової позики) з Додатком №1 та Додатком №2,) які укладені між нею та ТОВ ОСОБА_2 Центр , а також просить стягнути з ТОВ ОСОБА_2 Центр на її користь грошові кошти в сумі 100 000 гривень, сплачені нею за договором №3395 від 09.12.2016 року та Угодою від 09.12.2016 року шляхом введення її в оману.

Так, у відповідності до Умов фінансової пропозиції ОСОБА_2 Центр , яка є невід'ємним додатком № 2 до Угоди від 09.12.2016 року, предметом договору є негайна (протягом трьох діб) позика, як вона вважала та про що її запевнила представник відповідача. Насправді ТОВ ОСОБА_2 Центр , як виявлено згодом, взагалі не надає позик, а лише формує групи учасників (клієнтів) системи, які за рахунок власних внесків формують фонд, з якого учаснику надається позика.

Тобто, відповідач згідно додатку №2 до Угоди від 09.12.2016 року формує Об'єднання Клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами фінансової пропозиції, тобто за кошти членів самої пропозиції, що формують Фонд даного Об'єднання Клієнтів. Крім того, з Фонду Об'єднання Клієнтів формується чистий фонд, який призначений для одержання позики для учасників пропозиції, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи. Отже, розподіл Фонду Об'єднання Клієнтів проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п.7 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , коли за рахунок коштів одного учасника програми надається позика іншому учаснику програми, і є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Вважає, що сплачені нею кошти мають бути стягнені з відповідача та повернуті, внаслідок нікчемності, передбаченої законом.

Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що правовідносини, які виникли між його довірителем та відповідачем є схемою з надання фінансових послуг з формуванням фонду груп. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено обов'язковість отримання ліцензії у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, у відповідача відсутня така ліцензія. Крім того, просив стягнути з ТОВ ОСОБА_2 Центр витрати пов'язані публікацією в пресі оголошення про його виклик в судове засідання в розмірі 988,80 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення у пресі, згідно вимог ст.ст.74, 75 ЦПК України. Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.12.2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр було укладено Договір №3395 та Угоду, предметом яких є надання відповідачем дій, спрямованих на отримання безвідсоткової позики на умовах Фінансової Пропозиції ОСОБА_2 Центр , а саме: забезпечення оформлення Угоди про участь в Пропозиції ОСОБА_2 Центр між Компанією та Клієнтом, надання інформаційно-консультаційних, довідкових послуг з питань діяльності та подальшої участі Клієнта в Пропозиції ОСОБА_2 Центр . Відповідно до Додатку №1 до даної Угоди позивачка зобов'язалась вносити кожного поточного місяця до Фонду Об'єднання Клієнтів платіж в розмірі 8333,33 гривень на протязі 12 місяців, на підставі чого позивачка отримує безвідсоткову позику в розмірі 100 000 гривень на умовах передбачених даною угодою та додатками до неї.

Даний спірний договір був укладений у простій письмовій формі.

На виконання умов договору, 09.12.2016 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 100000 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій: №121в601163440003 від 09.12.2016 року, згідно якої позивачка сплатила 50000 грн. за послуги згідно договору №3395 від 09.12.2016 року; №0.0.667807254.1 від 12.12.2016 року, згідно якої позивачка сплатила 25000 грн. за послуги згідно договору №3395 від 09.12.2016 року та №0.0.669108799.1 від 14.12.2016 року, згідно якої позивачка сплатила 25000 грн. за послуги згідно договору №3395 від 09.12.2016 року.

Як вбачається з відповіді члена Нацкомфінпослуг ОСОБА_4 Про надання інформації №4489/16-12 від 12.06.2017 року інформація про ТОВ ОСОБА_2 Центр до Державного реєстру фінансових установ не вносилась. Статусу фінансової установи Товариство не набувало, ліцензій та/або інших дозволів на надання фінансових послуг не отримувало.

Суд приходить до висновку, що договори, укладені між позивачкою та відповідачем передбачали не отримання позивачем кредиту, а участь у програмі, в якій за рахунок коштів групи клієнтів здійснювалась передача одному з учасників групи права на придбання товару (отримання кредиту). Таким чином, реалізація права учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи , з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав і між ними ніяких прав і обов'язків не виникало.

Таке може свідчити про порушення з боку відповідача принципу добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду позивача, введення його в оману, наявність ознак пірамідальної схеми і нечесної підприємницької практики.

Як вбачається з ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність ), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Вивчивши зміст оспорюваних договору та умов програми ОСОБА_2 Центр (додаток №2 до договору № 3395 від 09.12.2016 року), суд приходить до висновку, що послуга, яку за умовами договору передбачено надати позивачу за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах згідно п. 111 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , оскільки послуги, які є предметом договорів, здійснюються шляхом створення адміністратором груп учасників та формування фонду групи для придбання на користь та за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику, із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури.

Така діяльність підпадає під визначення п. 1.2 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, яка затверджена розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09.10.2012 року за № 1676, згідно якого адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Згідно п.11-1 ст.4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою. У відповідності з п.4 ч.1 ст.34 вказаного Закону, діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Договором №3395 від 09.12.2016 року та Угоди передбачено залучення коштів фізичної особи. Отже, для здійснення відповідачем діяльності, що стала предметом вказаних договорів, необхідно мати ліцензію.

Згідно повідомлення Нацкомфінпослуг від 12.06.2017 року відповідач статусу фінансової установи не набував, ліцензії на надання фінансових послуг не отримував.

Відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п.п.7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Згідно ст.21 Закону України Про захист споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відповідно до договору надання правової допомоги, приходного касового ордера №42/17 від 14.11.2017 року позивачкою сплачено 3000 гривень за надання правової допомоги, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 34 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст. ст.203, 216, 227, 626, 628 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224 - 228 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати недійсним договір №3395 від 09.12.2016 року укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр .

Визнати недійсними угоду від 09.12.2016 року та Додатки № 1 та № 2 до Угоди укладеної між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр (код ЄДРПОУ 40835143, розрахунковий рахунок № 26001001460869 в ПАТ Універсал Банк , МФО 322001) на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені на виконання договору та угоди від 09.12.2016 року, в розмірі 100000 гривень, 3000 гривень за надання юридичної допомоги, та витрати пов'язаними з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 988,80 гривень, а всього: 103988,80 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр в дохід держави судовий збір в розмірі 1000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Нетішинським міським судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення такої заяви без задоволення, відповідач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Р.М. Стасюк