Постанова

від 11.12.2017 по справі 814/2301/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 грудня 2017 року                                                                       Справа № 814/2301/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Мельника О.М., суддів: Брагара В.С., Мороза А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеарій", вул. Набережна, 130, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000

до Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655

провизнання протиправним, скасування рішення від 12.09.2017 № 153879/41201533,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеарій" (далі – позивач, ТОВ "Олеарій") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 № 153879/41201533 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017.

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 25.07.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Олеарій".

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Олеарій" зазначило, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних у реєстрі та не навів жодного посилання в рішенні на норми права, за якими було відмовлено у реєстрації та не зазначив які саме потрібно платнику податків подати докази. Надані позивачем документи доводять реальність господарської операції, по якій проводилася реєстрація податкової накладної, та спростовують припущення відповідача про ризик операції.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 128 КАС України.

Суд дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив таке.

          Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

25.07.2017, позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних була надіслана до відповідача, податкова накладна № 3 на суму 424924,66 грн.

Згідно інформації направленої ДФС України за допомогою програми електронного документообігу на адресу позивача, надійшла квитанція 1, де зазначено, що реєстрація документу була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами опрацювання СМКОР, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД:1001та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів.

На виконання пропозиції Відповідача Позивачем були надані до контролюючого органу: документи про підтвердження реальності здійснення операцій, пояснення що позивач займається вирощуванням сульськогосподарської продукції на орендованих земельних ділянках, в 2017 році вирощено пшеницю, ячмінь, соняшник (звіт 4-сг), звіт 37-сг, звіт 21-заг. Технологічні операції виконувались технікою, орендованою у ФГ "Масляний" та ФГ "МК" в діяльності використовується виробнича база, яка має майстерню , склад для зерна та ПММ, реалізація пшениці проводилась за договором купівлі-продажу № 25/0717-1, розрахунки проводились через банківську установу.

12.09.2017 року комісією Державної фіскальної служби України було прийнято рішення № 153879/41201533 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі – Критерії), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС згідно з за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017 року вказано наступне: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1001. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567 містить у собі визначення різних критеріїв, зокрема п.п.1: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд звертає увагу, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальний текст про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФЄ рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, в даному рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзац 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017(далі-Постанова КМУ № 190) встановлює, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзац 2 Постанови КМУ № 190 визначає, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, рішення відповідача, повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, а у даному випадку оскаржуване рішення не містить визначення підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення № 153879/41201533 від 12.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017, та з метою відновлення порушеного цим рішенням права позивача вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 № 153879/41201533 , про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 25.07.2017 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 25.07.2017, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Олеарій" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олеарій (код ЄДРПОУ 41201533) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 1600 грн., сплачений за квитанцією 0.0.886444807.1 від 06.11.2017

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя                                                                       О.М. Мельник

          Суддя                                                                                                    В.С. Брагар

          Суддя                                                                                                    А.О. Мороз