Ухвала

від 21.11.2017 по справі 804/5104/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" листопада 2017 р.справа № 804/5104/17

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. , перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю РИМ 2000 до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю РИМ 2000 (далі по тексту - ТОВ РИМ 2000 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2017 року адміністративний позов ТОВ РИМ 2000 до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, зокрема: апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не зазначений поштовий індекс сторін по даній адміністративній справі, а саме: відповідача ГУ ДФС у Дніпропетровській області; з порушенням вимог ч. 5 ст. 187 КАС України, зокрема: апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не зазначена дата її подання; з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2017 року залишена без руху, у зв'язку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано строк до 20 листопада 2017 року включно на їх виправлення, а саме: апелянту ГУ ДФС у Дніпропетровській області пропонувалось в строк до 20 листопада 2017 року включно повідомити суду апеляційної інстанції поштовий індекс відповідача ГУ ДФС у Дніпропетровській області, зазначити дату подання апеляційної скарги, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 2454 грн. 44 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року в строк до 20 листопада 2017 року включно виконана апелентом ГУ ДФС у Дніпропетровській області не в повному обсязі, зазначені недоліки апелентом ГУ ДФС у Дніпропетровській області в строк до 20 листопада 2017 року включно усунені частково, з яких вбачається наступне.

16 листопада 2017 року від апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, відповідно до змісту якого, на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомлено поштовий індекс відповідача ГУ ДФС у Дніпропетровській області та, на виконання ч. 5 ст. 187 КАС України, зазначено дату подання апеляційної скарги.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 2454 грн. 44 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, клопотання апелента ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16 листопада 2017 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про звільнення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , вказуючи, що апелянт ГУ ДФС у Дніпропетровській області є неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору в повному розмірі, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави.

При цьому, звертаю увагу апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області на тому, що вимога апеляційної скарги апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, не оформлена належним чином, як це передбачено нормами ст. ст. 88, 106 КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16 листопада 2017 року, про звільнення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України Про судовий збір .

Статтею 5 Закону України Про судовий збір також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України Про судовий збір , відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16 листопада 2017 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Водночас, апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період.

Суддя критично оцінює надане апелянтом ГУ ДФС у Дніпропетровській області клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 16 листопада 2017 року, про звільнення апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України Про судовий збір , з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ГУ ДФС у Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 24 лютого 2017 року, підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у зв'язку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 21 листопада 2017 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 2454 грн. 44 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 21 листопада 2017 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2017 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю РИМ 2000 до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - вважати неподаною та повернути апелянту ОСОБА_1 управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук