Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/12239/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 грудня 2017 року справа №826/12239/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Тернопільській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Монастирська" простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Монастирська" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Мрія Монастирська"), в якому просить стягнути податковий борг з рахунків у обслуговуючих банках відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами у сумі 9 936,54 грн. по платежу єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільського господарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Згідно з довідкою про наявність податкового боргу ТОВ "Мрія Монастирська" має заборгованість перед бюджетом на суму 9 936,54 грн. з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільського господарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління ДФС у Тернопільській області вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріали справи підтверджують, що спірна сума заборгованості утворилася у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання, самостійного визначеної у податкових деклараціях з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік від 17 лютого 2015 року №№9017447531, 9017447568, 9017448537, від 20 лютого 2015 року №9019943835.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 15 квітня 2015 року №19-23, яка, згідно з відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення, вручена представнику відповідача.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області в частині стягнення коштів з рахунків у банках є доведеними, підтверджуються необхідними доказами та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються стягнення податкового боргу за рахунок готівки, тому що контролюючим органом не доведено факту наявності у відповідача готівки, за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності/недостатності коштів на даних рахунках відповідача для погашення податкового боргу.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частина перша статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183 2 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 183 2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Монастирська" (код ЄДРПОУ 39408659; 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47) на користь Державного бюджету України податковий борг з єдиного податок з сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 9 936,54 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

3. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя В.А. Кузьменко