Рішення

від 04.12.2017 по справі 202/7414/16-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7414/16-ц

Провадження № 2/202/499/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів по адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року представник управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради (далі - управління) звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів по адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послугу у розмірі 4008,42 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління за призначенням адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - допомога ВПО). Допомога була призначена на період з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2015 року у загальній сумі 4933,30 грн. При заповненні заяви для призначення допомоги ВПО відповідач зазначила про відсутність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Під час проведення ревізії в управлінні Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровської області, шляхом опрацювання даних бази Міністерства фінансів України, було виявлено, що під час отримання допомоги ВПО відповідач мала на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме у банківській установі Приватбанк з 18 червня 2015 року по 24 липня 2015 року. Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Внаслідок того, що відповідач не повідомила управління про наявність депозиту, ОСОБА_1 отримала неналежну їй допомогу ВПО з 01 липня 2017 року по 14 грудня 2015 року у загальній сумі 4933,30 грн. 27 вересня 2016 року відповідачу було направлено повідомлення з вимогою перерахунку вищезазначеної суми, однак остання добровільно повернула лише частину коштів у розмірі 924,88 грн. На підставі викладеного, для повернення коштів до Державного бюджету України управління змушено звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В матеріалах справи наявні заперечення проти позову, в яких зазначено, що станом на 15 червня 2015 року у відповідача були відсутні обставини, які унеможливлювали отримання нею допомоги ВПО. Станом на 18 червня 2015 року у неї дійсно змінилися обставини, які впливають на призначення виплати грошової допомоги, про наявність яких відповідач не повідомила управління. Разом із цим, станом на 19 липня 2015 року строк дії депозитного договору закінчився та 24 липня відповідач зняла в банківській установі останні кошти. В зв'язку із зазначеними обставинами, усвідомлюючи свою провину, відповідач, на банківські реквізити, вказані позивачем, сплатила 924,88 грн. за час наявного депозиту. Саме цю суму допомоги відповідач визнає як таку, що отримана нею надміру.

Представник Східного офісу Державної аудиторської служби України у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав пояснення згідно яких просив задовольнити позову заяву.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позовна заява управління до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів по адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Внутрішньо переміщені особи отримують щомісячну адресну допомогу за правилами, встановленими Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок).

Порядком передбачений ряд обмежень щодо отримання допомоги.

Так, допомога не призначається, якщо будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. У цьому випадку внутрішньо переміщена особа на вимогу управління соціального захисту населення має повернути виплачену надміру грошову допомогу. У разі невиконання вимоги управління в добровільному порядку, грошові кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Судом встановлено, що 16 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.5 Порядку у заяві зазначаються відомості про наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що ані в неї, ані у будь-кого з членів сім'ї немає на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що згідно п.6 Порядку є підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги.

На підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_1 на період з 01 липня 2015 року по 18 грудня 2015 року була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Загальний розмір допомоги за вищевказаний період склав 4933,30 грн., що підтверджується довідкою управління від 10 листопада 2016 року.

Згідно п.10 Порядку уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до акту ревізії Управління Державної фінансової інспекції у Дніпропетровської області № 04.2-20/14 від 27 вересня 2016 року, шляхом опрацювання даних бази Міністерства фінансів України було виявлено, що під час отримання допомоги ВПО ОСОБА_1 мала на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме у банківській установі Приватбанк з 18 червня 2015 року по 24 липня 2015 року.

Відповідно до п.11 Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Разом із цим, відповідачем в порушення вимог п.11 Порядку, не повідомила управління про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, що не заперечується самою ОСОБА_1

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

У результаті неповідомлення відповідачем про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, управлінням ОСОБА_1 були надмірно нараховані кошти за період з 01липня 2015 року по 14 грудня 2015 року у загальній сумі 4933,30 грн.

Твердження відповідача про те, що період виплати надмірно нарахованих коштів дорівнює терміну дії депозиту ОСОБА_1 не відповідає вимогам Порядку та є хибним.

Вищезазначена обставина також підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року.

Своїм листом від 27 вересня 2016 року управління повідомило відповідача про необхідність повернення надмірно виплачених коштів, однак остання добровільно повернула лише частину коштів у розмірі 924,88 грн. Станом на день розгляду справи доказів сплати надмірно сплачених коштів у розмірі 4008,42 грн. суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч.2 ст.1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. З приписів ч.2 ст.1214 ЦК України, глави 13 ЦК України (зокрема ст. ст.179,181,190,192 ЦК України) випливає, що норми ст. 1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.

Таким чином, оскільки відповідач в добровільному порядку не повернула надмірно виплачені кошти, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання позову управлінням було сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., у зв'язку із чим вищезазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-5, 14, 30, 38, 40 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів по адресній допомозі внутрішньо переміщеним особам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради надмірно виплачені кошти адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 4008 (триста вісімдесят чотири) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпрі ради судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Волошин Є.В.