Рішення

від 20.12.2017 по справі 674/1301/17

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1301/17

Провадження № 2/674/781/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участі:

секретаря Мудрицької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району

Хмельницької області

про визнання права власності на спадкове майно

(ціна позову 91820 грн.)

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2017 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з уточненими позовними вимогами до Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 91820 грн.) посилаючись на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом майна своєї бабусі - ОСОБА_2, яка померла 30.04.2007р.

ОСОБА_2 була власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями по вул. Новосілка ,13 в с. Лисогірка Дунаєвецького району.

За життя ОСОБА_2 склала на ім’я позивача заповіт, згідно умов якого заповіла йому все своє майно. Заповіт посвідчений секретарем Лисогірської сільської ради 22.12.2003р. за реєстровим №91.

Спадковим майном, яке позивач уже успадкував після смерті бабусі, є земельний пай в розмірі 2,55 умовних кадастрових гектари, на який є відповідний сертифікат, виданий 12.06.1997р. Дунаєвецькою РДА, а також домоволодіння № 13 по вул. Новосілка в с.Лисогірка, документи про право власності на яке за покійною відсутні.

Під час оформлення прав на спадкове майно виявилося, що документів про право власності на будинковолодіння немає, що робить неможливим отримання позивачем свідоцтво про право на спадщину.

Виходячи з положень Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р.. Інформаційного листа ВССУ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р.. доказами належності спірного

домоволодіння на праві власності спадкодавцеві є довідка сільської ради від 29.06.2017р. № 137 і технічний паспорт на домоволодіння, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати за ним право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Лисогірка по вул.Новосілка, 13 Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, який належав померлій 30 квітня 2007 року ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача: Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області в судове засідання не з’явився, однак надав суду повідомлення про розгляд справи у відсутності представника, не заперечив проти задоволення позову.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 30 квітня 2007 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України позивач є спадкоємцем майна померлої за заповітом, який прийняв спадщину, що підтверджується копією спадкової справи №147/2017, заведеної Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 01.03.2017 року за заявою ОСОБА_1, копією заповіту від 22 грудня 2003 року зареєстрованого в реєстрі за №91 та копією рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 травня 2017 року, яким встановлено факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з 17.06.2006 року по день її смерті 30.04.2007 року.

До маси спадкового майна, після смерті ОСОБА_2, входить житловий будинок площею 102,3 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літня кухня, сарай, комора (тимчасова), колодязь вартістю 91820 грн., що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок.

Згідно постанови державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 26.09.2017 року видно що державна нотаріальна контора не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 квітня 2007 року, у зв’язку з відсутністю документів на право власності на домоволодіння, яке знаходиться в с.Лисогірка по вул. Новосілка, 13 Дунаєвецького району Хмельницької області.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги за 1996-2005 роки, довідки № 237 від 23.10.2017 р., виданими Лисогірською сільською радою Дунаєвецького району Хмельницької області житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, розташований за адресою: с. Лисогірка по вул.Новосілка, 13 Дунаєвецького району Хмельницької областіз 1997 року зареєстрований за померлою 30 квітня 2007 року ОСОБА_2, яка і є головою домогосподарства, рік побудови будинку 1966, інші будівлі та споруди збудовано в 1950 році, які розташовані на земельній ділянці розміром 0,62 га, в тому числі під цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд виділено 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства – 0,37 га.

Виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_2 регулювалось зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, ОСОБА_2 своє право власності в БТІ не оформила.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Тому, ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в с. Лисогірка по вул.Новосілка, 13 Дунаєвецького району Хмельницької області.

Відповідно до ч.4 ст. 25, п. 11 ч. 4 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв‘язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За таких обставин позов слід задовольнити та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 30 квітня 2007 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 263, 265, 268 ЦПК України, ч.4 ст. 25, ст.ст.346, 1216, 1218, 1233, 1268-1270 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5 ,суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисогірської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 91820 грн.) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с. Лисогірка по вул.Новосілка, 13 Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, який належав померлій 30 квітня 2007 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, проживає: 76000, м.Івано-Франківськ вул.В.Стуса, 37/3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач – Лисогірська сільська рада Дунаєвецького району Хмельницької області, знаходиться за адресою: 32420 с.Лисогірка вул.Соборна, 4 Дунаєвецького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 05395575.

Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук