Рішення

від 13.12.2017 по справі 904/9553/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2017р. Справа № 904/9553/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИОС ГРУП", м. Дніпро

до Приватного підприємства "ЛЕВІТ-КОМПЛЕКС", смт Слобожанський, Дніпропетровська область

про стягнення 18 282,77 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник ОСОБА_1, договір № 003 від 07.10.2017 р.

Від Відповідача: представник ОСОБА_2, посвідчення № 2879 від 01.07.2015 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИОС ГРУП" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "ЛЕВІТ-КОМПЛЕКС" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки у розмірі 18 282,77 грн. та судові виграні по справі у сумі 1600,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне надання послуг Відповідачем за договором №50-09 про надання послуг охорони, внаслідок чого сталася крадіжка та нанесення Позивачу матеріальних збитків у розмірі 18282,77 грн.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.12.17р. по 13.12.17р. в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 13.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Триос Груп" (далі - Замовник) та Приватним підприємством "Левіт-Комплекс" (далі -Охорона) укладено договір №50-09 про надання послуг охорони (далі - Договір).

Предметом Договору є надання послуг охорони за допомогою пульта централізованого спостереження на об'єкті Замовника: офіс розташовано за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Пушкіна, 41А (далі - Об'єкт). Межами об'єкту є внутрішня поверхня стін, підлоги, дверей, вікон, стелі (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що договір укладається після обладнання об'єкту засобами сигналізації та прийняття їх в експлуатацію. Відмова замовника від обладнання технічними засобами сигналізації в місцях можливого проникнення та проведення заходів по технічному зміцненню об'єкта, відображається письмово в акті прийняття в експлуатацію засобів охоронної сигналізації.

Згідно з пп. 3.1.3, 3.1.4 Договору Охорона зобов'язана забезпечити виїзд мобільної групи на об'єкт у випадку спрацювання сигналізації, та обстеження об'єкта на предмет проникнення сторонніх осіб. У випадку виявлення мобільною групою ознак проникнення сторонніх осіб на об'єкт, дотримуючись заходів безпеки, прийняти можливі заходи до їх затримання, повідомити в чергову частину територіального органа внутрішніх справ, замовнику або його довіреним особам. До прибуття представників органів внутрішніх справ або слідства, забезпечити схоронність слідів злочину на місці злочину.

Відповідно до п. 4.1.2 Замовник зобов'язаний виконувати встановленні актом прийому в експлуатацію засобів охоронної сигналізації і договором заходи по облаштуванню об'єкта сигналізацією, створювати відповідні умови для забезпечення збереження майна та сприяти відповідачу при виконанні функцій, а також вдосконалювати охорону майна.

Розділом 6 передбачені випадки коли Охорона звільняється від відповідальності.

Про наявність таких випадків сторонами у справі не заявлено

Пунктом 9.1 Договору визначено, що договір укладено строком на один рік та вступає в дію з дні підключення об'єкту на пульт. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагає його розірвання, договір вважається продовженим на тих же умовах та на той самий строк (п. 9.2 Договору).

Так, відповідно до акту реагування на об'єкт (арк.с. 22-23), 04.02.2017 року о 04 години 55 хвилин на об'єкт, у зв'язку із спрацюванням сигналу тривога, прибула мобільна група у складі однієї особи працівника ОСОБА_3

О 05 годині 37 хвилин охороною було повідомлено клієнта про спрацювання сигналізації, о 05 годині 51 хвилині клієнт прибув на об'єкт.

Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.03.2017 вих.№24/40-А (арк.с. 20) стало відомо, що 04.02.2017 на спецлінію 102 надійшло два повідомлення про факт проникнення до офісу ТОВ ТРИОС ГРУП , а саме:

1) 04.02.2017 о 05.55 повідомлення від диспетчера охоронної служби Левіт про те, що за адресою пр. Пушкіна, буд.41а в офісі ТРИОС ГРУП виявлено пошкодження вхідних дверей. Повідомлення було внесено до електронної картки оператора служби 102 (ГО № 11566578) та передано для відповідного реагування до Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, де зареєстровано до журналу єдиного обліку за №2484 від 04.02.2017.

2)04.02.2017 о 05.57 повідомлення від гр. ОСОБА_4, про те, що невідомі особи вскрили двері до офісу ТРИОС ГРУП , який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд.41а. Заявник до приміщення, на момент надання повідомлення, ще не заходив. Повідомлення було внесено до електронної картки оператора служби 102 (ГО №11566584) та передано для відповідного реагування до Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, де зареєстровано до журналу єдиного обліку за № 2484 від 04.02.2017;

Група реагування прибула на місце пригоди через 4хв., о 03 годині 49 хвилин, що підтверджується наданими ним даними автоматизованого обліку інформації про події (арк.с.54).

Позивач звертає увагу на те, що поліцію про незаконне проникнення до приміщення Позивача повідомлено з боку Відповідача лише о 05 годині 55 хвилин.

Так, Позивач вважає, що Відповідач викликав поліцію занадто пізно після спрацювання сигналізації, тобто свої обов'язки за укладеним між сторонами договором про надання послуг охорони Відповідач не виконав належним чином, а саме своєчасно не повідомив територіальний орган внутрішніх справ про злочин.

В судовому засіданні за участю сторін було оглянуто Акт реагування на об'єкт (арк.с.22), який містить обстеження об'єкту зі схемою події, опис виявлених пошкоджень тощо. Зі змісту акту вбачається, що характер пошкоджень, а саме зламані і підняті у вверх ролети на вхідних дверях, а двері відкриті шляхом віджиму в районі замка, цей характер пошкоджень, на думку суду, свідчить про явні ознаки проникнення до приміщення Позивача. Це спростовує твердження представника Відповідача про те, що характер пошкоджень може свідчити про хуліганське розбиття без явних ознак проникнення, а наявність крадіжки виявляється лише за участю Позивача, який перевіряє наявність майна. Тому Відповідач вважає, що йому був необхідний час для перевірки цих обставин, а лише потім, за результатами перевірки, сповіщати поліцію.

Суд не погоджується з даним твердженням, оскільки матеріали справи свідчать про явні ознаки протиправних дій щодо майна Позивача, яке охоронялося Відповідачем.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про охоронну діяльність" охорона майна юридичних осіб належить до охоронних послуг.

Суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства ( ст.8 Закону).

Відповідно до ст.6 зазначеного Закону забезпечення охоронної діяльності охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:

1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;

3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;

4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, що персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони.

Враховуючи наведені норми права, суд вважає обгрунтованим твердження Позивача про неналежне виконання взятих на себе зобов'язань з боку Відповідача, який не сповістив негайно правоохоронні органі про вчинення протиправних дій щодо власності Позивача. З моменту прибуття персоналу охорони Відповідача на об'єкт обстеження за сигналом тривоги минуло майже дві години, коли Відповідач сповістив правоохоронні органи. Суд зазначає, що Відповідач не наділений повноваженнями розкривати злочини та спіймання злочинців, але взяті ним на себе зобов'язання за договором про охоронні послуги спрямовані на те, що б забезпечити своєчасне вжиття відповідних заходів, у тому числі шляхом негайного сповіщення правоохоронних органів. Аргументи Відповідача про те, що виклик поліції не дає гарантії негайного прибуття працівників правоохоронних органів, судом відхилюється з огляду на те, що, можливо, саме з цих причин Позивач уклав договір з Відповідачем і, сплачуючи на комерційній основі послуги останнього, сподівався та розраховував на належне виконання ним своїх зобов'язань.

В результаті незаконного проникнення на охоронюваний об'єкт Позивача, було викрадено 3 моноблоки Acer та 1 ноутбук НР ProBook та пошкоджено майно - ролети.

Відповідно до інвентаризаційного опису від 10.02.2017 року балансова вартість викраденого майна оцінена у 907,77 грн. (арк.с. 26-30).

Для відновлення пошкодженого майна Позивач також поніс додаткові збитки за доставку та монтаж ролетів у кількості 2 штук (ролет 2445*1700 в комплекті, ролет 1210*1680 в комплекті), що підтверджується видатковою накладною №86 від 22.03.2017р. та актом надання послуг №86 від 22.03.2017р. (арк.с. 36, 37).

Таким чином, загальна сума понесених збитків склала 18282,77 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 06.02.2017 року звернувся до Відповідача з заявою вих.№11 (арк.с. 21), в якій просив компенсувати вартість вкраденого майна, у зв'язку з невжиттям Відповідачем заходів по запобіганню крадіжки, тобто невиконання умов договору.

Відповідач подав відповідь вих.№51 від 20.02.2017 (арк.с. 19) на лист Позивача, в якому не визнав факт неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору №50-09 від 01.06.2009 про надання послуг охорони.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 5.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що охорона несе матеріальну відповідальність за збитки, нанесені сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період охорони, шляхом зламу, відкриття руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей, інших конструкцій, вчинившими крадіжку, грабіж, розбій, зіпсуття чи пошкодження майна, яке зберігалося на об'єкті.

"Охорона" несе перед Замовником матеріальну відповідальність за збитки в межах суми відшкодування збитків, визначеної при укладенні договору.

Встановлення меж цієї відповідальності у справі не встановлено.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що у договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.

Отже, умовами договору сторони узгодили, що за неналежне виконання "Охороною" зобов'язань "Охорона" відшкодовує збитки Позивача, які визначаються у розмірі збитків, нанесених шляхом зламу, відкриття руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей, інших конструкцій, вчинившими крадіжку, грабіж, розбій, зіпсуття чи пошкодження майна, яке зберігалося на об'єкті.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, які полягали в охороні майна Позивача, тобто в запобіганні та своєчасному припиненні неправомірних посягань на його майно, наявність збитків Позивача у вигляді незбереженого та пошкодженого майна, зв'язку між певною бездіяльністю Відповідача та втратами майна, яке охоронялось Відповідачем, суд задовольняє у повному обсязі позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 18282,77 грн.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛЕВІТ-КОМПЛЕКС" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул.Теплична, буд. 27, код ЄДРПОУ 31711570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИОС ГРУП" (49101, м.Дніпро, пр.Пушкіна, буд. 41 А, код ЄДРПОУ 32366246) збитки у розмірі 18282,77 грн. та судові виграні по справі у сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.12.2017

Суддя ОСОБА_5