Рішення

від 19.12.2017 по справі 911/3101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 911/3101/17

За позовом "Торговий дім "Тана" Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест", м. Дніпро

про стягнення 147 799 грн. 49 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №15/09/17 від 15.09.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №7 від 20.11.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тана" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" заборгованість в розмірі 147 799 грн. 49 коп., з яких: 138 350 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 7 201 грн. 78 коп. - пеня, 864 грн. 21 коп. - 3% річних, 1 383 грн. 50 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору поставки товару від 27.04.2017 № 1721.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що позивачем до матеріалів справи надана копія договору та специфікації, які не підписані з боку відповідача, тому не можна вважати узгодженими терміни оплати товару, який відповідач отримав за видатковою накладною від 879 від 12.07.2017 на суму 250 800 грн. 00 коп. За вказаних обставин, вважає, що строк оплати товару не настав, у зв'язку із чим відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних та 3% річних. Крім того, зазначив що станом на час подачі позову сума боргу становила 138 350 грн. 00 коп., проте ним поступово здійснюється оплата товару за вказаною накладною та на 14.12.2017 борг складає 78 350 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення. Просив в позові відмовити.

14.12.2017 позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що при поданні позову позивачем помилково не врахована оплата в сумі 30 000 грн. 00 коп., здійснена відповідачем до звернення позивача із даним позовом до суду, у зв'язку із чим надає уточнений розрахунок суми позову та просить стягнути з відповідача 115 750 грн. 44 коп., з яких: 108 350 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 5 640 грн. 13 коп. - пеня, 676 грн. 81 коп. - 3% річних, 1 083 грн. 50 коп. - інфляційні втрати. Крім того, просив долучити до матеріалів справи належним чином завірені копії договору поставки товару від 27.04.2017 № 1721 та специфікації № 3 від 12.07.2017 до договору, підписані обома сторонами.

Судом встановлено, що подана позивачем заява за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог та на підставі ст. 22 ГПК України заява позивача прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.11.2017 по 14.12.2017

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тана" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" (покупець) було укладено договір поставки товару № 1721 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується передати у власність покупця полімері матеріали, надалі іменовані в даному договорі - товар, відповідно до специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах , передбачених договором (п. 1.1. договору).

Специфікації є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Ціни на товар вказуються в рахунках, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Загальна сума договору відповідає даним, зазначеним в рахунках до даного договору (п. 2.2. договору).

Умови оплати товару - обумовлюються в специфікаціях (п. 2.3. договору).

Датою передачі товару покупцеві є дата, зазначена на видатковій накладній і завірена підписом представника покупця (п. 2.4. договору).

Форма розрахунків - безготівкова (п. 2.5. договору).

Товар, що поставляється, по своїй якості повинен відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості товару. Постачальник несе відповідальність за якість товару (п. 3.1. договору).

Кількість, асортиментний перелік товару, визначаються в специфікаціях (п. 3.2. договору).

Право власності переходить до покупця з моменту передачі йому товару (п. 4.1. договору).

Умови поставки обумовлюються в специфікаціях до даного договору (п. 4.2. договору).

Терміни поставки визначаються в специфікаціях до даного договору (п. 4.3. договору).

Здача-приймання товару по кількості і якості здійснюється у присутності уповноважених представників сторін. Уповноваженими представниками сторін є особа, що доставило або відпустила товар покупцеві і особа, яка отримала товар за дорученням (п. 5.1. договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю відповідно до підписаних сторонами накладними (п. 5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання зобов'язань сторонами даного договору (п. 9.1. договору).

12.07.2017 сторони підписали та скріпили печатками доповнення № 1 Специфікацію № 3 , в якій визначили товар, що підлягає поставці: поліпропілен SABIC PP QR6711K у кількості 5500,00 кг. вартістю 250 800 грн. 00 коп. з ПДВ (ціна за 1 кг. - 45,60 грн. з ПДВ) та визначили умови оплати товару, вказаного в даній специфікації: оплата рахунку на оплату № 953 від 12.07.2017 до 28.07.2017р. Умови доставки: самовивіз зі складу продавця за адресою: Київська області, Васильківський район, с. Багрин, вул. Київська, 1-Б до 13 липня 2017.

На виконання умов договору позивач 12.07.2017 передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 250 800 грн. 00 коп., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 879 від 12.07.2017 (а.с. 24).

Позивач виставив відповідачу рахунок № 953 від 12.07.2017 на оплату товару вартістю 250 800 грн. 00 коп.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення встановленого договором та специфікацією строку, свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 108 350 грн. 00 коп.

За умовами п. 6.1. договору за несвоєчасну оплату партії товару поставленого за даним договором товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу від вартості поставленого товару.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за загальний період з 29.07.2017 по 12.10.2017 у розмірі 5 640 грн. 13 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 676 грн. 81 коп. за період з 29.07.2017 по 12.10.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 1 083 грн. 50 коп. за період серпень-вересень 2017.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями видаткової накладної, рахунку, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи відповідачем надані докази часткової оплати заборгованості на загальну суму 30 000 грн. 00 коп., а саме: копії платіжних доручень № 162 від 30.10.2017р. № 188 від 15.11.2017р. та № 182 від 08.12.2017р.

Доказів оплати відповідачем решти заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, щ о порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розмір вказаних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних в заявленому позивачем розмірі. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Водночас, відповідачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження часткового погашення основної заборгованості перед позивачем в сумі 30 000 грн. 00 коп. після звернення позивача із даним позовом до суду (платіжні доручення № 162 від 30.10.2017, № 188 від 15.11.2017 та № 182 від 08.12.2017), тому грошові зобов'язання відповідача у вказаній сумі в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів, у зв'язку із чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 78 350 грн. 00 коп. основного боргу, 5 640 грн. 13 коп. пені, 676 грн. 81 коп. 3% річних, 1 083 грн. 50 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи наявні копії підписаних сторонами та скріпленими їх печатками спірного договору та Специфікацію № 3 від 12.07.2017, що спростовує наведені у відзиві твердження відповідача.

Крім того, як встановлено судом, позивач звертався до відповідача із вимогою № HQU-4 від 19.09.2017 (а.с. 17), в якій вимагав оплатити протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання даної вимоги на користь постачальника суму боргу за товар відповідно до договору у повному розмірі, а саме 128 350,00 грн.

Відповідач листом № 25 від 21.09.2017 (а.с. 18) повідомив позивача, що в результаті господарських взаємовідносин між підприємствами, утворилася заборгованість в розмірі 128 350,00 на користь позивача. У зв'язку з тим, що споживачі підприємства відповідача працюють з відстрочкою платежу, а крім того, затримують оплату підприємству, відповідач не може розрахуватися в раніше обумовлені терміни. Як вихід з ситуації, що склалася, зобов'язуємося погасити дану заборгованість оплачуючи щотижня по 10 000,00 грн.

Листом № 12 від 27.09.2017 (а.с. 20) відповідач направив позивачу ОСОБА_3 оплати заборгованості.

У відповідь на лист відповідача № 12 від 27.09.2017 позивач направив Повідомленням № HQU-6 від 02.10.2017, розглянувши направлену ТОВ "Атарі Інвест" пропозицію щодо оплати заборгованості, повідомив, що такий графік не може бути погоджений "ТД "Тана" ТОВ, оскільки дотримання запропонованого ТОВ "Атарі Інвест" графіку оплати заборгованості значно погіршить майновий стан ТД "Тана" ТОВ.

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Господарський суд зазначає, що підписаної сторонами та скріпленої їх печатками додаткової угоди до спірного договору, якою б сторони внесли зміни до порядку оплати за поставлений товар сторонами до суду не надано.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 30 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню, а також оскільки позивачем під час судового розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, за приписами п.п.1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , сплачений позивачем судовий збір у розмірі 930 грн. 73 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атарі Інвест" (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 164-А, ідентифікаційний код 41076610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тана" (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пров. Ломоносова, буд. 9 А, ідентифікаційний код 24195267) 78 350 грн. 00 коп. (сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 5 640 грн. 13 коп. (п'ять тисяч шістсот сорок грн. 13 коп.) пені, 676 грн. 81 коп. (шістсот сімдесят шість) 3% річних, 1 083 грн. 50 коп. (одну тисячу вісімдесят три грн. 50 коп.) інфляційних втрат, 1 286 грн. 26 коп. (одну тисячу двісті вісімдесят шість грн. 26 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 30 000 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складено 19.12.2017