Ухвала

від 12.12.2017 по справі 757/51296/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Дніпроолія» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 - Toyota Land Cruiser 200 4461 2016 р.в. (№ двигуна 1VD0349389, № кузова JTMCV05J504207427д.н.з. НОМЕР_1 , BMW X5 2015 р.в. № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , RENAULT SANDERO 2015 р.в. № двигуна НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , КРАЗ 65053 14860 2002 р.в. № двигуна НОМЕР_8 , № шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 , ПАЗ 4234 4750 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 , RENAULT DOKKER 1461 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_14 , № кузова НОМЕР_15 д.н.з. НОМЕР_16 , RENAULT DOKKER 1461 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_17 , № кузова НОМЕР_18 д.н.з. НОМЕР_19 заборонивши відчуження та розпорядження ним.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що з метою недопущення втрат Бюджету, припинення кримінального правопорушення, забезпечення можливості для подальшої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову в разі його задоволення, а також те, що транспортні засоби, мають значення речового доказу, оскільки отримані внаслідок незаконної діяльності ТОВ «Дніпроолія», та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції генеральний директор ТОВ «Дніпроолія» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року у кримінальному провадженні № 42015000000002519 на майно ТОВ «Дніпроолія».

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційних скаргах, автор апеляційної скарги вказує на те, що слідчим суддею було безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України накладено арешт на майно ТОВ «Дніпроолія», оскільки у вказаному кримінальному провадженні на момент накладення арешту на майно жодної підозри посадовим особам ТОВ «Дніпроолія» вручено не було, хоча вказане кримінальне правопорушення було зареєстроване більше ніж півтора роки тому 16 листопада 2015 року, у зв`язку з чим, на думку автора апеляційної скарги, у слідчого судді були відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно вказаних юридичних осіб.

Також звертає увагу колегії суддів на те, що ТОВ «Дніпроолія» здійснює свою господарську діяльність у цілковитій відповідності до вимог законодавства України. Товариство розташоване у м. Дніпрі по вул. Старокозацкій, буд. 6, пов. 2, офіс 2, а виробничі потужності товариства розташовані в Дніпропетровській області в місті Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, що свідчить про те, що ТОВ «Дніпроолія» не здійснює своєї діяльності на тимчасово окупованій території.

Крім того, у 2012 році ТОВ «Дніпроолія» отримало всі необхідні дозвільні документи та здійснює виробництво олії соняшникової та шроту соняшникового, згідно до експлуатаційного дозволу №04-26-79 PF та експлуатаційного дозволу №50006/06/54, також на підприємстві працевлаштовано більше 200 працівників, середня заробітна плата яких складає 5-6 тис. грн., яка виплачується своєчасно та в повному обсязі, а саме товариство є сумлінним платником податків.

Крім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, не врахував негативні наслідки для ТОВ «Дніпроолія».

Одночасно, автором апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власників майна та/або його представників, а про наявність оскаржуваного рішення підприємству стало відомо лише 19 вересня 2017 року після оприлюднення ухвали слідчого судді в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність ТОВ «Дніпроолія» та його представника, оскаржувана ухвала товариству не направлялася, про її існування останнє дізналося 19 вересня 2017 року, що не спростовується матеріалами провадження, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 16 листопада 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015000000002519, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ряд ризикових та пов`язаних між собою суб`єктів господарювання, службові особи яких, при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні у схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість. Такі їхні дії фактично призвели ненадходження до державного бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

В ході аналізу фінансово-господарської діяльності групи підприємств підконтрольних службовим особам ТОВ «Дніпроолія» встановлено, що в період 2015 - 2017 років ТОВ «ТПК Імпульс Агро» та ТОВ «Востокснабагро» мали фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «АГРОСТАРТ» (код ЄДРПОУ 30296722) та ТОВ «ТРАНЗИТ - 2008» (код ЄДРПОУ 35553961) на загальну суму 80 122 075,5 грн., в тому числі ПДВ - 13 353 679,26 грн. з придбання насіння соняшника. В ході відпрацювання зазначених взаємовідносин встановлено, що посадові особи ПП «АГРОСТАРТ» та ТОВ «ТРАНЗИТ - 2008» жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не мають.

В той же час встановлено, що ТОВ «Дніпроолія» здійснює господарську діяльність із підконтрольними йому суб`єктами господарської діяльності, а саме: ТОВ «ТПК Імпульс Агро» (ЄДРПОУ 3914167), ТОВ «Востокснабагро» (ЄДРПОУ 39601384), ТОВ «Біолідер» (ЄДРПОУ 38200629), ТОВ «ТД Євротрансоіл» (ЄДРПОУ 39422689), ТОВ «ТПК Агропорт» (ЄДРПОУ 39436885), ТОВ «Агропереробник» (ЄДРПОУ 38677039), ТОВ «ТПК Агросервіс» (ЄДРПОУ 38931754), ТОВ «Олімп Оіл» (ЄДРПОУ 39275014),ТОВ «ТК Агровосток» (ЄДРПОУ 39601484), ТОВ «Маркет Сістем» (ЄДРПОУ 39998998), які згідно даних податкових накладних здійснюють свою фінансово господарську діяльність із фіктивними суб`єктами господарської діяльності, зокрема із ПП «АГРОСТАРТ», ТОВ «Транзит-2008», ТОВ «РЕМВЕС» та інші.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, за результатами обшуків за місцем фактичного знаходження виробництва ТОВ «Дніпроолія» та офісного приміщення, первинну бухгалтерську документацію добровільно не надано та в ході обшуку не знайдено. В той же час, службовими особами не надано будь-яких документів, які б підтверджували фінансово-господарські операції з контрагентами.

Згідно з витягом з реєстру податкових декларацій встановлено, що ТОВ «Дніпроолія» здійснює господарську діяльність із ТОВ «Дніпроолія логістік» код ЄДРПОУ 39530838 (зокрема надає в оренду приміщення та транспортні послуги), власниками та засновниками вказаних суб`єктів господарської діяльності, являються одні і ті ж самі особи.

В ході слідства також встановлено, що між даними товариствами за рахунок незаконних фінансово-господарських операцій та надання фіктивних внутрішньогосподарських послуг, вказані товариства штучно нарощують податковий кредит, з метою подальшого ухилення від сплати податків.

Вказане підтверджується реєстром послуг внутрішньоскладських перевезень, яким встановлено, що 01 грудня 2016 на території виробничих потужностей ТОВ «Дніпроолія» працювало 18 водіїв на 18 транспортних засобах ТОВ «Дніпроолія логістік».

Крім того, згідно акту надання послуг № 761 від 31 грудня 2016 року ТОВ «Дніпроолія логістік» надало ТОВ «Дніпроолія» автотранспортні послуги з внутрішньоскладського перевезення макухи в складі напідлогового зберігання на загальну суму 660 800, 00 грн.

В той же час, враховуючи розміри виробничих та складських приміщень ТОВ «Дніпроолія», об`єми наданих послуг, а також сезонність та завантаженість виробничих потужностей ТОВ «Дніпроолія», виникають сумніви у дійсності надання таких послуг та операцій вцілому. Вказане свідчить, що відносини між ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ «Дніпроолія логістік» були фіктивними, спрямовані виключно на штучне створення податкового кредиту, для подальшого ухилення від сплати внутрішнього податку, за рахунок здійснення експортних операцій.

05 вересня 2017 року прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 - Toyota Land Cruiser 200 4461 2016 р.в. (№ двигуна 1VD0349389, № кузова НОМЕР_20 д.н.з. НОМЕР_1 , BMW X5 2015 р.в. № двигуна НОМЕР_2 , № кузова НОМЕР_3 д.н.з. НОМЕР_4 , RENAULT SANDERO 2015 р.в. № двигуна НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , КРАЗ 65053 14860 2002 р.в. № двигуна НОМЕР_8 , № шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 , ПАЗ 4234 4750 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_11 , № шасі НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 , RENAULT DOKKER 1461 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_14 , № кузова НОМЕР_15 д.н.з. НОМЕР_16 , RENAULT DOKKER 1461 2013 р.в., № двигуна НОМЕР_17 , № кузова НОМЕР_18 д.н.з. НОМЕР_19 , із забороною відчуження та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42015000000002519, щодо накладення арешту на майно ТОВ «Дніпроолія», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що з метою недопущення втрат Бюджету, припинення кримінального правопорушення, забезпечення можливості для подальшої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову в разі його задоволення, а також те, що транспортні засоби, мають значення речового доказу, оскільки отримані внаслідок незаконної діяльності ТОВ «Дніпроолія», та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт на вказане майно.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, посилаючись у клопотанні, що транспортні засоби, які належать ТОВ «Дніпроолія» набуті службовими особами в результаті вчинення кримінального правопорушення, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що транспортні засоби, які належать ТОВ «Дніпроолія», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту згаданих автомобілів з метою забезпечення збереження речових доказів відсутнє.

Оскільки матеріалами за клопотанням слідчого не доведено, що транспортні засоби, які належать ТОВ «Дніпроолія», були одержані внаслідок вчинення злочину, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, або матеріального забезпечення злочину, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України. При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дніпроолія» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Разом з тим, не може бути накладено арешт на вищевказані транспортні засоби з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, оскільки в матеріалах провадження відсутній цивільний позов, пред`явлений до ТОВ «Дніпроолія».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ «Дніпроолія», та виконання самим підприємством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

Що стосується постанови старшого слідчого ОСОБА_8 від 09 жовтня 2017 року про визнання вищевказаних автомобілів речовими доказами, наданої прокурором у судовому засіданні апеляційної інстанції, то колегія суддів не може приймати її до уваги, оскільки остання постановлена поза межами строків звернення прокурора з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Дніпроолія» ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року,якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на зазначені в клопотанні прокурора транспортні засоби, які належать ТОВ «Дніпроолія» (код ЄДРПОУ 36726560), заборонивши відчуження та розпорядження ними, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна ТОВ «Дніпроолія», - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/4956/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1