Рішення

від 19.12.2017 по справі 904/9186/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/9186/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування, м. Красноград Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грані", м. Дніпро

про стягнення 11 134 грн. 91 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1І,, дов. №2-637д від 26.07.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грані" заборгованість в розмірі 11 134 грн. 91 коп., з яких: 7 804 грн. 23 коп. -пеня, 3 330 грн. 68 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки №УБГ410/015-16 від 26.09.2016.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань в частині своєчасної поставки товару згідно узгодженого сторонами графіку, який є додатком № 2 до договору.

14.12.2017 позивач надав до суду заяву, в якій зазначив про технічні помилки у періодах нарахування пені та штрафу, які не вплинули на фактичну кількість днів прострочення, у зв'язку із чим просив суд вважати поданий розрахунок вірним.

У призначені судові засідання відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грані" (постачальник) було укладено договір поставки № УБГ410/015-16, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1. договору).

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації. (далі - специфікація) (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (п. 3.1. договору).

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору (п. 3.2. договору).

Розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару, або підписаного сторонами акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації (п. 4.1. договору).

До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна (п. 4.2. договору).

Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору (п. 5.1. договору).

Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (п. 5.2. договору).

Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору).

Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки (додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору (п. 6.3.1. договору).

За порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 7.11. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1. договору).

Сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікацію № 1 від 26.09.2016 до договору (а.с. 30-31), відповідно до якої сторони визначили товар, що підлягає поставці на загальну суму 101 769 грн. 12 коп. Умови поставки товару: DDP (згідно Інкотермс 2010). Строк поставки товару: відповідно до Графіку поставки товару. Умови та строки оплати: оплата по факту протягом 30 календарних днів з дати постачання товару.

Сторонами укладено додаток № 2 до договору Графік поставки товару від 26.09.2016 (а.с. 32-33), в якому сторони визначили строк/термін поставки: до 17 жовтня з можливістю дострокової поставки.

На виконання умов договору, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 62 547 грн. 12 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 23 від 13.10.2016 про поставку товару на суму 41 938 грн. 92 коп. з ПДВ (а.с. 37);

- № 26 від 27.10.2016 про поставку товару на суму 12 249 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 36);

- № Б0000027 від 21.12.2016 про поставку товару на суму 8 359 грн. 20 коп. з ПДВ (а.с. 35).

З урахуванням встановлених сторонами у Графіку поставки товару строків (до 17 жовтня) поставка спірного товару:

- за видатковою накладною № 26 від 27.10.2016 на суму 12 249 грн. 00 коп. відбулась із простроченням на 10 календарних днів;

- за видатковою накладною № Б0000027 від 21.12.2016 на суму 8 359 грн. 20 коп. відбулась із простроченням на 65 календарних днів;

- доказів поставки товару на суму 39 222 грн. 00 коп. (101 769 грн. 12 коп. - 62 547 грн. 12 коп.) відповідно до специфікації сторонами до суду не надано.

За умовами п. 7.10. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Враховуючи вищевикладене, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період 18.10.2016р. по 17.04.2017р. на загальну суму 7 804 грн. 23 коп. та штраф 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару у розмірі 3 330 грн. 68 коп.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що розрахунок проведений не правильно.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню:

- за видатковою накладною № 26 від 27.10.2016 на суму 12 249 грн. 00 коп. за період з 18.10.2016 по 27.10.2016;

- за видатковою накладною № Б0000027 від 21.12.2016 на суму 8 359 грн. 20 коп. за період з 18.10.2016 по 21.12.2016;

- на суму вартості непоставленого товару у розмірі 39 222 грн. 00 коп. за період з 18.10.2016 по 17.04.2016.

Господарський суд зазначає, що як вказано вище, відповідно до 5.1. договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. На виконання умов договору сторони підписали специфікацію № 1 від 26.09.2016р. до договору, відповідно до якої сторони визначили товар, що підлягає поставці на загальну суму 101 769 грн. 12 коп. Строк поставки товару: відповідно до Графіку поставки товару. Сторонами укладено додаток № 2 до договору Графік поставки товару від 26.09.2016р., в якому сторони визначили строк/термін поставки: до 17 жовтня з можливістю дострокової поставки.

З огляду на викладене, прострочення виконання зобов'язання з поставки товару відповідно до специфікації починається з 17.10.2016р. , у зв'язку із чим пеня підлягає нарахуванню:

- за видатковою накладною № 26 від 27.10.2016р. на суму 12 249 грн. 00 коп. за період з 17.10.2016 по 26.10.2016 (оскільки вже 27.10.2016 була здійснена часткова поставка товару);

- за видатковою накладною № Б0000027 від 21.12.2016 на суму 8 359 грн. 20 коп. за період з 17.10.2016 по 20.12.2016 (оскільки вже 21.12.2016 була здійснена часткова поставка товару);

- на суму вартості непоставленого товару у розмірі 39 222 грн. 00 коп. за період з 17.10.2016 по 17.04.2016.

Однак враховуючи те, що господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, пеня підлягає нарахуванню, з урахуванням граничних меж періодів нарахування, які зазначені позивачем у розрахунку, а саме:

- за видатковою накладною № 26 від 27.10.2016 на суму 12 249 грн. 00 коп. за період з 18.10.2016 по 26.10.2016;

- за видатковою накладною № Б0000027 від 21.12.2016р. на суму 8 359 грн. 20 коп. за період з 18.10.2016 по 20.12.2016;

- на суму вартості непоставленого товару у розмірі 39 222 грн. 00 коп. за період з 18.10.2016 по 17.04.2016.

Відповідно до виконаного судом розрахунку загальний розмір пені становить 7 783 грн. 63 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Перевіркою розрахунку 7% штрафу судом порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 7 783 грн. 63 коп. пені, 3 330 грн. 68 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грані" (49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 4, каб. 4, ідентифікаційний код 32122748) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 86, ідентифікаційний код 00156392) 7 783 грн. 63 коп. (сім тисяч сімсот вісімдесят три грн.. 63 коп.) пені, 3 330 грн. 68 коп. (три тисячі триста тридцять грн.. 68 коп.) штрафу, 1 597 грн. 04 коп. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто сім грн.. 04 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено 19.12.2017