Рішення

від 11.12.2017 по справі 908/1550/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/115/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017 Справа № 908/1550/17

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Боєва О.С., Ярешко О.В.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1550/17

за позовом: Приватного підприємства «БП Промпостачання»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод»

про стягнення 262330,23 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 20.09.2017 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 26.09.2017 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.09.2017 року у зв'язку складністю спору та великим обсягом наданих доказів справу № 908/1550/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Боєва О.С., Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2017 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 12.12.2017 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «БП Промпостачання» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» про стягнення основного боргу в сумі 245011,60 грн., трьох відсотків річних в сумі 805,52 грн., пені в сумі 6712,65 грн. та штрафних санкцій в сумі 9800,46 грн. за договором № 07-04/1 від 07.04.2017 року, що разом складає 262330,23 грн. Разом з тим позивач в позові просить стягнути з відповідача оплату послуг адвоката в сумі 12800,00 грн.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , 18.09.2017 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- видаткові накладні № 75 від 11.04.2017 року, № 76 від 11.04.2017 року, які були надані позивачем, містять посилання на постачальника (позивача у справі), покупця (відповідача у справі), назву товару, його кількість та вартість, договір: Основний договір, Склад: Основний склад;

- позивачем була надана довіреність № 38 від 11.04.2017 року із посиланням на рахунок-фактуру № 135 від 07.04.2017 року та акт звірки розрахунків від 13.07.2017 року;

- при цьому жодних посилань на договір № 07-04/1 від 07.04.2017 року, умовами якого позивач обґрунтовує позовні вимоги, як на підставу вищевказаної поставки товару, зазначені видаткові накладні, довіреність та акт звірки розрахунків не містять;

- будь-яких доказів в підтвердження здійснення спірної поставки саме за умовами договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року та дотримання при цій поставці всіх умов договору позивач не надав;

- поставки між сторонами здійснювались поза договором і строк виконання зобов'язань ще не настав;

- позивач не надав доказів пред'явлення відповідачу для оплати рахунків-фактур та будь-яких вимог про сплату спірної заборгованості;

- позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за договором № 07-04/1 від 07.04.2017 року в сумі 245011,60 грн., а самі вимоги є необґрунтованими, не доведеними належними доказами, безпідставно заявленими та такими, що не підлягають задоволенню;

- вважає, що також не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов'язання в сумі 6712,65 грн., штрафних санкцій в сумі 9800,46 грн. та трьох відсотків річних в сумі 805,52 грн. Просить відмовити у заявлених позовних вимогах у повному обсязі, усі судові витрати залишити за позивачем.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.09.2017 року представник позивача надав суду із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 11.12.2017 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 07.04.2017 року між Приватним підприємством «БП Промпостачання» , далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , далі Покупець, був укладений договір № 07-04/1, далі Договір.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору Постачальник бере на себе зобов'язання поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію або партію продукції, далі за текстом товар на умовах, передбачених даним договором. Відомості про товар, а саме: найменування, асортимент (номенклатура), державні стандарти, технічні умови, номери креслень, каталожні номери, яким повинен відповідати товар, інші його характеристики, кількість та комплектність, ціна, загальна вартість та строк поставки зазначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. п. 2.1. - 2.3. Договору ціна товару є договірною, визначається в національній валюті України та зазначається у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Протягом строку дії даного договору ціна товару може змінюватися. Після підписання сторонами специфікацій на поставку конкретної партії товару ціна на такий товар зміні не підлягає. Покупець зобов'язується протягом 3-х календарних днів з моменту отримання повідомлення про зміну ціни оперативно письмово (по факсу, телеграмою або електронною поштою) повідомити Постачальника про прийняте рішення. Згода Покупця з новою ціною є підставою для виставлення Постачальником рахунку. Оплата Покупцем рахунку, виставленого Постачальником за новими цінами, є оперативним підтвердженням Покупця нової ціни. Зміна ціни оформлюється сторонами шляхом підписання додаткової угоди. Орієнтовна сума договору складає 657564 грн. (шістсот п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні) 78 коп. з ПДВ, сума ПДВ 109594 грн. (сто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні) 23 коп. Остаточна сума договору визначається сумою усіх специфікацій до даного договору.

Умовами п. 3.1. - 3.4. Договору сторони визначили, що оплата за даним договором здійснюється Покупцем після підписання специфікацій шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі рахунка, згідно його банківських реквізитів. Форма оплати: безготівковий розрахунок в національній валюті України. Умови оплати зазначаються у Специфікаціях. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.5. Договору умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях. Постачальник повідомляє Покупця про готовність товару до відвантаження факсимільним повідомленням, яке містить: номер договору, найменування товару, дату готовності товару до відвантаження, загальний обсяг поставки товару. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення, якщо товар відвантажується зі складу Постачальника. Датою поставки товару є дата підписання обома сторонами товарної накладної. Перехід права власності на товар здійснюється з дати поставки. Допускається дострокова поставка товару.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору сторони визначили, що приймання товару здійснюється Покупцем за наявності наступних документів, належним чином оформлених Постачальником:

- рахунок-фактура;

- товарно-супровідні документи;

- сертифікат якості, або паспорт, або сертифікат відповідності. Товар приймається за кількістю - на підставі даних, зазначених в товарно-супровідних документах, а за якістю - на підставі сертифіката якості, або паспорта, або сертифіката відповідності.

Згідно з п. 11.12. Договору даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2017 року. Втім в будь-якому випадку його дія припиняється лише після закінчення взаєморозрахунків між сторонами та виконання взаємних зобов'язань, якщо інше не передбачено даним договором.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до договору була складена та підписана Специфікація № 1 від 07.04.2017 року, за умовами якої сторони узгодили поставку товару на загальну суму 657564,78 грн. з ПДВ.

Умовами пунктів 1 - 3 Специфікації № 1 від 07.04.2017 року до Договору сторони узгодили умови оплати: передоплата в розмірі 50 % загальної суми за даною специфікацією. Остаточний розрахунок до 29.05.2017 року, після поставки всього товару за даною специфікацією. Умови поставки: DAP (в редакції Інкотермс 2010) Україна, м. Запоріжжя, вул. Фінальна 1-д, склад Покупця. Строк поставки: поставка всього товару за даною специфікацією протягом двох банківських днів з дати зарахування передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що до Договору була складена Специфікація № 2 від 25.05.2017 року, за умовами якої передбачена поставка товару на загальну суму 128471,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до пунктів 1 - 3 Специфікації № 2 від 25.05.2017 року до Договору умови оплати: передоплата в розмірі 50% загальної суми за даною специфікацією. Остаточний розрахунок протягом 30 днів після поставки всього товару за даною специфікацією. Умови поставки: DDP (в редакції Інкотермс 2010) Україна, м. Запоріжжя, вул. Фінальна 1-д, склад Покупця за рахунок Постачальника. Строк поставки: поставка всього товару за даною специфікацією протягом двох банківських днів з дати зарахування передоплати.

Втім Специфікація № 2 від 25.05.2017 року не містить підпису та печатки позивача.

Як зазначає позивач в позовній заяві згідно Договору, Специфікацій № 1 від 07.04.2017 року та № 2 від 25.05.2017 року, видаткових накладних № 76 від 11.04.2017 року, № 76 від 11.04.2017 року та № 146 від 04.05.2017 року, актів надання послуг № 106 від 11.04.2017 року та № 109 від 04.05.2017 року ПП «БП Промпостачання» відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» товар, вартість якого складає 790975,92 грн. Втім в порушення п. 3.3. Договору, умов специфікацій та вимог ст. 692 ЦК України відповідач своїх обов'язків щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, відтак позивач вважає, що заборгованість складає 245011,60 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року в сумі 6712,65 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 8.2. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочки до дня оплати всієї суми.

Разом з тим за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач намагається стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 9800,46 грн. за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року в сумі 805,52 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує позовні вимоги поставкою відповідачу згідно Договору товару на суму 790975,92 грн. на підставі наступних товаросупровідних документів:

- видаткової накладної № 76 від 11.04.2017 року;

- видаткової накладної № 76 від 11.04.2017 року;

- видаткової накладної № 146 від 04.05.2017 року;

- актом надання послуг № 106 від 11.04.2017 року;

- актом надання послуг № 109 від 04.05.2017 року.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позивач помилково зазначив в позові дві видаткові накладні з номером 76 від 11.04.2017 року, тобто була допущена описка в номері видаткової накладної.

Фактично 11.04.2017 року між сторонами були підписані видаткова накладна № 75 та № 76.

Видаткова накладна № 146 від 04.05.2017 року та акт надання послуг № 106 від 11.04.2017 року в матеріалах справи відсутні.

Ухвалами від 11.09.2017 року, 26.09.2017 року, 25.10.2017 року, 20.11.2017 року та 27.11.2017 року суд зобов'язував позивача надати вказані документи, втім останній вимоги суду не виконав.

Акт надання послуг № 109 від 04.05.2017 року, предметом якого є транспортно-експедиційні послуги на суму 4680,00 грн. з ПДВ не підписаний з боку відповідача, відтак не є належним доказом надання послуг в розумінні приписів ст. 34 ГПК України. Крім того складання між сторонами актів надання послуг умовами договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року не передбачено.

Таким чином, з товаросупровідних документів, на підставі яких позивачем заявлені позовні вимоги в даній справі, в матеріалах справи наявні лише видаткова накладна № 76 від 11.04.2017 року на суму 525746,28 грн. та видаткова накладна № 75 від 11.04.2017 року на суму 153648,30 грн.

Позивач в позові наголошує на тому, що поставка товару на користь відповідача відбувалась на підставі договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року, специфікації № 1 від 07.04.2017 року та специфікації № 2 від 25.05.2017 року.

Як зазначено вище між позивачем та відповідачем до Договору була складена та підписана Специфікація № 1 від 07.04.2017 року, за умовами якої сторони узгодили поставку наступного товару:

- Лист 2 мм S355JOWP у кількості 1998,00 кг за ціною 23,30 грн. без ПДВ на суму 46134,00 без ПДВ;

- Лист 5 мм S355JOWP у кількості 24052,00 кг за ціною 17,45 грн. без ПДВ на суму 431733,40 грн. без ПДВ;

- Лист 6 мм S355JOWP у кількості 235 кг за ціною 17,95 грн. без ПДВ на суму 4218,25 грн. без ПДВ;

- Лист 10 мм S355JOWP у кількості 1120,00 кг за ціною 16,60 грн. без ПДВ на суму 18592,00 грн. без ПДВ;

- Кутник 70х70х7 мм S275JR в кількості 75 кг за ціною 14,90 грн. без ПДВ на суму 1117,50 грн.;

- IPE 120 S275JR в кількості 1840,00 кг за ціною 19,90 грн. без ПДВ на суму 36616,00 грн. без ПДВ;

- UPN 160 S275JR в кількості 90,00 кг за ціною 19,55 грн. без ПДВ на суму 1759,50 грн. без ПДВ;

- Транспортно-експедиційні послуги в кількості 2 шт. за ціною 3900,00 грн. без ПДВ на суму 7800,00 грн. без ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 679394,58 грн. на підставі наступних підписаних між сторонами товаросупровідних документів, а саме:

- видаткової накладної № 75 від 11.04.2017 року на суму 153648,30 грн.;

- видаткової накладної № 76 від 11.04.2017 року на суму 525746,28 грн.

Вказані видаткові накладні містять посилання на Основний договір .

При цьому зі змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що найменування товару, його кількість, ціна, дата поставки товару співпадає зі Специфікацією № 1 від 07.04.2017 року до договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року.

Зазначений товар був отриманий представниками відповідача, про що свідчать їх підписи на видаткових накладних та печатки товариства, та не заперечується представником відповідача.

Отже, оскільки найменування товару, його кількість, ціна, дата поставки товару за видатковими накладними № 75 від 11.04.2017 року та № 76 від 11.04.2017 року співпадає зі Специфікацією № 1 від 07.04.2017 року до договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року, відтак суд дійшов висновку, що поставка здійснювалась за договором № 07-04/1 від 07.04.2017 року.

Порядок розрахунків за товар між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в п. п. 3.1., 3.3., якими передбачено, що оплата за даним договором здійснюється Покупцем після підписання специфікацій шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі рахунка, згідно його банківських реквізитів. Умови оплати зазначаються у Специфікаціях.

Умовами п. 1 Специфікації № 1 від 07.04.2017 року до Договору сторони узгодили умови оплати: передоплата в розмірі 50 % загальної суми за даною специфікацією. Остаточний розрахунок до 29.05.2017 року, після поставки всього товару за даною специфікацією.

Докази у справі свідчать, що відповідач на виконання умов Договору здійснив оплату за товар відповідно до Специфікації № 1 від 07.04.2017 року на загальну суму 471728,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- платіжним дорученням № 223 від 07.04.2017 року на суму 371728,62 грн. (передоплата);

- платіжним дорученням № 267 від 25.05.2017 року на суму 100000,00 грн.

З врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат боргу заборгованість за поставлений за Договором згідно Специфікації № 1 від 07.04.2017 року товар складає 207665,96 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк за поставлений за договором згідно Специфікації № 1 від 07.04.2017 року товар.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строку його оплати. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «БП Промпостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» про стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 207665,96 грн.

Стосовно посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків від 13.07.2017 року слід зазначити, що, по-перше, вказаний акт не містить підпису уповноваженої особи відповідача, по-друге, вказаний акт звірки не містить будь-яких посилань за яким договором він складався.

При цьому судом враховано, що вказаний акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій між сторонами в розумінні приписи ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

З огляду на вищевикладене, суд не приймає наданий позивачем до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків в якості доказу в даній справі.

Твердження відповідача про те, що видаткові накладні № 75 від 11.04.2017 року та № 76 від 11.04.2017 року не містять жодних посилань на договір № 07-04/1 від 07.04.2017 року приймаються судом до уваги. Однак, як встановлено судом, зі змісту вказаних видаткових накладних вбачається, що найменування товару, його кількість, ціна, дата поставки товару співпадає зі Специфікацією № 1 від 07.04.2017 року до договору № 07-04/1 від 07.04.2017 року. Зазначений товар був отриманий представниками відповідача, про що свідчать їх підписи на видаткових накладних та печатки товариства.

Вищевикладене свідчить, що поставка товару за вказаними накладними здійснювалась за договором № 07-04/1 від 07.04.2017 року відповідно до Специфікації № 1 від 07.04.2017 року.

Таким чином, твердження відповідача про позадоговірну поставку не ґрунтуються на матеріалах справи.

Щодо посилання відповідача на не надання доказів пред'явлення відповідачу для оплати рахунків-фактур та будь-яких вимог про сплату спірної заборгованості слід зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати. Такої ж позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 29.09.2009 року № 37/405.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 6712,65 грн.

При цьому в обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на п. 8.2. Договору, яким передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми, за кожний день прострочки, до дня оплати всієї суми.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013 року).

Оскільки умовами п. 8.2. Договору передбачений розмір пені, який перевищує розмір пені, встановлений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов висновку, що пеню за порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару слід розраховувати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши виконаний позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем пеня розрахована від більшої суми основного боргу.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми «Законодавство» .

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковими накладними № 75, № 76 від 11.04.2017 року, строк оплати яких настав 29.05.2017 року, прострочка виникла з 30.05.2017 року, з урахуванням часткових оплат боргу 07.04.2017 року в сумі 371728,62 грн., 25.05.2017 року в сумі 100000,00 грн.

- за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року (40 днів прострочення) подвійна облікова ставка НБУ від суми боргу 207665,96 грн. пеня складає 5689,48 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків оплати товару в сумі 5689,48 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «БП Промпостачання» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» пені підлягають задоволенню частково в сумі 5689,48 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року в сумі 805,52 грн.

Разом з тим, у розрахунку трьох процентів річних позивачем також допущена помилка, а саме здійснено нарахування трьох процентів річних від більшої суми основного боргу. Відтак, з врахуванням положень п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми «Законодавство» .

Три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за видатковими накладними № 75, № 76 від 11.04.2017 року, строк оплати яких настав 29.05.2017 року, прострочка виникла з 30.05.2017 року, з урахуванням часткових оплат боргу 07.04.2017 року в сумі 371728,62 грн., 25.05.2017 року в сумі 100000,00 грн.

- за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року (40 днів прострочення) від суми боргу 207665,96 грн. три проценти річних складають 682,74 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 682,74 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «БП Промпостачання» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 682,74 грн.

Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 9800,46 грн., нараховані за ставкою 0,1 % за кожний день прострочення за період з 16.06.2017 року по 25.07.2017 року.

Приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, законодавець встановлює, що розмір штрафних санкцій може бути визначений або Законом (зокрема ч. 2 ст. 231 ГК України), або договором.

Втім, оскільки сторони у справі не є суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту приписи ч. 2 ст. 231 ГК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Сторонами Договору не передбачена відповідальність за невиконання Покупцем зобов'язання щодо оплати поставленого товару у вигляді штрафу, ані його розмір, про що свідчать умови розділу 8 «Відповідальність сторін» укладеного Договору.

За таких обставини, у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «БП Промпостачання» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» штрафних санкцій в сумі 9800,46 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру» .

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону), що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання адвокатських послуг № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року. На підтвердження факту оплати наданих адвокатом послуг позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.07.2017 року на суму 12800,00 грн.

Зі змісту укладеного між позивачем (Клієнтом) та адвокатом ОСОБА_1 договору № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року (п. 1.1. - 1.3.) вбачається, що Адвокат зобов'язується надати правову допомогу за окремими дорученнями Клієнта. Бажаний результат полягає: у представництві прав та інтересів Клієнта в усіх установах, підприємствах, організаціях, в судах на всіх стадіях судових процесів (в тому числі апеляційних та касаційних інстанціях), на всіх стадіях та видах виконавчих проваджень, в органах державної реєстрації і статистики, та в інших органах державної влади з приводу супроводу справ по стягненню заборгованостей перед клієнтом. Клієнт відповідно до цього договору має право давати адвокату окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів.

Умовами п. 4.2., 4.5. договору № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року визначено, що вартість послуг Адвоката становить: 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі адвоката у підготовці матеріалів до судового розгляду (ознайомлення із матеріалами, складання документів), участі у судовому засіданні під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Гонорар Адвоката може оплачуватися на будь-якому етапі виконання даного договору, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт . Клієнт може здійснити адвокатові попередню оплату за послуги, які будуть надані. При цьому остаточний розрахунок між сторонами здійснюється не пізніше 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії договору.

Згідно з п. 2.4. договору № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року Клієнт має право по виконанні доручення отримати звіт з доданням виправдувальних документів, якщо це вимагається характером доручення.

До матеріалів справи позивачем не надано доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом, та докази надання ним послуг за договором № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року (акт виконаних робіт, звіт про виконання доручення).

Як свідчать матеріали справи позовна заява від 25.07.2017 року підписана генеральним директором ПП «БП Промпостачання» ОСОБА_2, а не адвокатом ОСОБА_1

Представництво інтересів позивача в судових засіданнях 29.08.2017 року, 11.09.2017 року, 20.09.2017 року, 26.09.2017 року здійснював ОСОБА_1 Проте він діяв як представник на підставі довіреності № 10/01 від 10.02.2017 року, виданої за підписом директора ПП «БП Промпостачання» , а не як адвокат на підставі договору № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року.

Разом з тим, наданий позивачем договір про надання адвокатських послуг № 18-06/2017-ЮО від 17.06.2017 року, в тому числі квитанція до прибуткового касового ордеру від 26.07.2017 року, не містять будь-яких посилань на надання послуг адвокатом за вказаним договором саме у зв'язку з розглядом даної справи.

При цьому надана до справи квитанція до прибуткового касового ордеру від 26.07.2017 року про здійснення позивачем оплати адвокату ОСОБА_1В в сумі 12800,00 грн. посилається на договір від 18.06.2017 року .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду факт надання йому адвокатських послуг у даній справі, а тому заявлені ним до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 12800,00 грн. не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 48, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «БП Промпостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» , 69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України (Незалежної України), буд. 92А, код ЄДРПОУ 40081017, на користь:

- Приватного підприємства «БП Промпостачання» , 49000, м. Дніпро, вул. Байкальська, буд. 9/12, код ЄДРПОУ 41111309, основний борг в сумі 207665 (двісті сім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 96 коп., пеню в сумі 5689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп., три відсотка річних в сумі 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 74 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3210 (три тисячі двісті десять) грн. 57 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «БП Промпостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» щодо стягнення пені в сумі 1023,17 грн. - відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «БП Промпостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 122,78 грн. - відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «БП Промпостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький інструментально-механічний завод» щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 9800,46 грн. - відмовити.

Повне рішення складено - 18.12.2017 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді О.С. Боєва

ОСОБА_3

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.