Рішення

від 14.12.2017 по справі 909/1091/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 р. Справа № 909/1091/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

при секретарі судового засідання Павлюк У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Гольфстрім",

вул.пр-т Г.Сталінграду, 2-Д офіс 706/3, м.Київ, 04211;

до відповідача: приватного підприємства "Марс І С",

вул.Грюнвальдська, 4-а офіс 1, м.Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 3372 грн 55 коп. пені, 524 грн 75 коп. 3% річних та 2407 грн 17 коп. інфляційних втрат

за участю представників:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №18-05/02 від 18.05.17);

ВСТАНОВИВ: ТОВ "Логістична компанія Гольфстрім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "Марс І С" про стягнення 3372 грн 55 коп. пені, 524 грн 75 коп. 3% річних та 2407 грн 17 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати наданих послуг.

Ухвалою від 20.11.17 Господарським судом Івано-Франківської області порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 05.12.17.

Ухвалою від 05.12.17 Господарським судом Івано-Франківської області розгляд справи відкладено на 14.12.17. При цьому, зобов'язано позивача подати суду детальний розрахунок заявлених ним сум пені, 3% річних та інфляційних втрат; відповідача надати суду документально-обґрунтований відзив на позов та докази в спростування заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.17 не виконав, однак, 06.12.17 направив на адресу суду клопотання №01-12/17-1 від 01.12.17 (вх.№19497/17), в якому просить розглянути справу без присутності повноважного представника ТОВ "Логістична компанія Гольфстрім". Як вбачається з позовної заяви, вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням, з боку відповідача, умов договору надання транспортно-експедиційних послуг, в частині своєчасності оплати за надані послуги, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

14.12.17 відповідачем подано суду відзив б/н від 14.12.17 (вх.№20075/17).

Представник відповідача в судовому засіданні просить застосувати строк позовної давності стосовно заявленої вимоги про нарахування пені та відмовити в позові.

Як роз'яснено в п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

26.10.16 між товариством з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Гольфстрім" (виконавець) та приватним підприємством "Марс І С" (замовник) укладено договір № 19 надання транспортно-експедиційних послуг вантажним транспортом, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезення вантажу замовника вантажним автомобільним транспортом в межах території України, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату у порядку, передбаченому цим договором.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору сторони визначили, що вартість послуг визначається на підставі виставленого рахунку-фактури виконавця. За надання послуг замовник сплачує виконавцеві плату у розмірі фактичної вартості перевезення, що відображена в актах приймання-передачі, виконаних робіт/послуг та на підставі наданих рахунків на оплату. Розрахунки за послуги здійснюються замовником в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На виконання умов договору, позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 21682,50грн: згідно акту надання послуг № 106 від 27.10.16 на суму 7488,00грн; згідно акту надання послуг № 110 від 05.11.16 на суму 14194,50грн.

Як вбачається з актів виконаних робіт претензій по об'єму, якості та строках виконаних робіт (надання послуг) замовник не має.

У відповідності до умов договору виконавцем виставлено рахунки на оплату: № 106 від 27.10.16 на суму 7488,00грн; № 110 від 05.11.16 на суму 14194,50грн.

Акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами, за період: 01.10.16-10.11.16 за договором надання транспортно-експедиційних послуг № 19 від 26.10.16 підтверджує наявність боргу в сумі 21682,50грн.

Замовник здійснює оплату за послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту направлення рахунку від виконавця (в тому числі електронною поштою, факсимільним зв'язком).

Беручи до уваги вказаний пункт договору, останнім днем строку оплати по акту надання послуг, складеного 27.10.16 - 01.11.16; по акту надання послуг, складеного 05.11.16 - 09.11.16.

Відповідачем оплачено за надані послуги 08.12.16. Тобто, прострочення по акту №106 від 27.10.16 становить 36 днів (з 01.11.16 по 07.12.16), по акту від № 110 від 05.11.16 - 28 днів (з 10.11.16 по 07.12.16).

Пунктом 6.5 договору сторони визначили, що при порушенні строків оплати, передбачених розділом 4 даного договору, виконавець має право нарахувати, а замовник, в цьому випадку, зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, яку замовник зобов'язаний сплатити за кожен день такого прострочення виконання грошового зобов'язання та до моменту погашення заборгованості в повному обсязі.

Позивачем нараховано пеню по акту №106 від 27.10.16 в сумі 1385,28грн за період з 02.11.16 по 07.12.16, по акту від № 110 від 05.11.16 в сумі - 1987,27грн, за період з 10.11.16 по 07.12.16).

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано 831,31грн - інфляційних втрат та 185,25грн - 3% річних по акту №106 від 27.10.16; 1575,86грн - інфляційних втрат та 339,50грн - 3% річних по акту № 110 від 05.11.16.

В ст.629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом проведено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, як наслідок:

- по акту № 106 від 27.10.16 на суму 7488,00грн., 3% річних становлять 22,01грн (за період з 02.11.16 по 07.12.16), інфляційні втрати - 134,78грн (за листопад 2016 року);

- по акту № 110 від 05.11.16 на суму 14194,50грн., 3% річних становлять 32,58грн (за період з 10.11.16 по 07.12.16), інфляційні втрати - 255,50грн (за листопад 2016 року).

Отже, задоволенню підлягають 54 грн 59 коп. - 3% річних, 390 грн 28 коп. - інфляційних втрат. В частині стягнення 470 грн 16 коп. - 3% річних, 2016 грн 89 коп. - інфляційних втрат в позові слід відмовити.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, період, протягом якого особа має право звернутися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів обмежено нормами чинного законодавства певним строком.

Зі змісту ст.256 Цивільного кодексу України вбачається, що строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, є позовною давністю.

Загальна позовна давність у відповідності до ст.257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (ч.1 та п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України).

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п.570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п.51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Слід зазначити, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що несвоєчасність оплати відповідачем за надані послуги по договору надання транспортно-експедиційних послуг слід вважати порушенням права позивача, за захистом якого звернувся останній до суду з вимогою про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання. Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість відповідача за надані послуги виникла: по акту № 106 від 27.10.16 - з 02.11.16, по акту № 110 від 05.11.16 - з 10.11.16, пеня нараховано позивачем у відповідності до договору, умови якого погоджено сторонами. Однак, звертаючись до суду 20.11.17 з вимогою про стягнення пені, позивачем пропущено строк позовної давності (по акту № 106 від 27.10.16 - з 02.11.17, по акту № 110 від 05.11.16 - з 10.11.17).

Відповідач звернувся до суду з проханням про застосування позовної давності щодо заявленої вимоги про стягнення пені, що відображено у відзиві б/н від 14.12.17 (вх.№20075/17).

На підставі викладеного, суд відмовляє в захисті порушеного права позивача, в частині стягнення пені, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.256, 257, 258, 261, 267, 525, 526, 549, 611, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Гольфстрім" до відповідача приватного підприємства "Марс І С" про стягнення 3372 грн 55 коп. пені, 524 грн 75 коп. 3% річних та 2407 грн 17 коп. інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Марс І С", вул.Грюнвальдська, 4-а офіс 1, м.Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 19397247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія Гольфстрім", вул.пр-т Г.Сталінграду, 2-Д офіс 706/3, м.Київ, 04211 (код ЄДРПОУ 300614) - 54 грн 59 коп. (п'ятдесят чотири грн 59коп.) - 3% річних, 390 грн 28 коп. (триста дев'яносто грн 28коп.) - інфляційних втрат та 112 грн 90 коп. (сто дванадцять грн 90коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3372 грн 55 коп. - пені, 470 грн 16 коп. - 3% річних, 2016 грн 89 коп. - інфляційних втрат в позові відмовити.

Судовий збір в сумі 1487 грн 10 коп. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Рочняк О. В.

Повне рішення складено 19.12.17