Рішення

від 13.12.2017 по справі 910/21423/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017Справа №910/21423/17

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Приватного підприємства "КАСПІЙ-1"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Про виселення з орендованого майна

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Акімова А.В. (дов. №171 від 26.12.2016)

від відповідача: Паньшин С.Г. (дов. №17-12-12/01 від 12.12.2017)

від третьої особи: Брунь Ю.І. (дов. №062/02/07-145 від 10.01.2017)

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен"(далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" (далі - відповідач) про виселення з орендованого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2017 було порушено провадження у справі № 910/21423/17, залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - третя особа) та розгляд справи призначено на 13.12.2017.

08.12.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на вимогу суду.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 13.12.2017 з'явилися.

Представник відповідач у судове засідання 13.12.2017 з'явився подав заяву про залишення позову без розгляду. У зазначеній заяві відповідач посилається на те, що на адресу останнього, відповідно до виписки, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03037, м.Київ, проспект В. Лобановського, 12, кв.14, позовна заява Комунального підприємства "Київський метрополітен" та додані до неї документи не надходили, а тому, на думку Відповідача, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 13.12.2017 заяву представника відповідача заяву про залишення позову без розгляду суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні останньої з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з п.2 ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже, належним доказом виконання позивачем обов'язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів є опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується направлення позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до позовної заяви долучено опис вкладення у цінний лист від 28.11.2017, з якого вбачається, що позивачем копія позовної заяви від 28.11.2017 №12/04-1308 з доданими до неї документами була направлена відповідачу, Приватному підприємству "КАСПІЙ-1" на адресу: 03087, м.Київ, бульвар Чоколовський, будинок 40, кв.209.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого на запит Господарського суду міста Києва від 01.12.2017 за №10033119023, станом на момент надходження позовної заяви до Господарського суду міста Києва, а саме на 30.11.2017 місцезнаходженням Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" є 03087, м.Київ, бульвар Чоколовський, будинок 40, кв.209.

Таким чином, при подані позовної заяви від 28.11.2017 №12/04-1308 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" надало належні докази направлення останнім на адресу місцезнаходження відповідача - Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2017 надав пояснення по суті спору, заперечив проти задоволення позовних вимог.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2014 між Департаментом комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі - Орендодавець, третя особа), Приватним підприємством "КАСПІЙ-1" (далі - відповідач, Орендар), а також отримувачем коштів - Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - позивач, Підприємство) був укладений Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1637 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 14.03.2014 №169 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частини переходів вестибюлів №1 та №2), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та находиться за адресою: станція метро Оболонь , Б/Н, для розміщення виключно в межах об'єкта оренди тимчасових огороджуючих конструкцій Орендаря, за умови розробки та погодження у встановленому порядку проектної документації. Вид діяльності - змішана торгівля продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно до п.2.1. Договору об'єктом оренди є: частина переходів вестибюлів №1 та №2 станції Оболонь , загальною площею 3,15 м2 та зазначена в викопіюванні з Схем, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Загальна вартість об'єкта оренди згідно із затвердженими Орендодавцем висновками про вартість майна станом на 31.10.2013 становить 57 800,00 грн. (п.2.2. Договору).

Згідно з п.2.4. Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходяться на балансі КП Київський метрополітен .

За користування об'єктом оренди орендар сплачує Підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить без ПДВ 277,44 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 873,95 грн без ПДВ за місяць. (п.3.1. Договору).

На виконання Договору оренди, Орендодавец, Орендар та Балансоутримувач 01.08.2014 склали Акт приймання-передачі об'єкту оренди.

Строк дії Договору оренди сторони визначили у п. 9.1, а саме - договір є укладеним з моменту його підписання і діє з 03.07.2014 до реконструкції станції метрополітену, на якій знаходиться об'єкт оренди, але не довше ніж до 01.07.2017.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача судового процесу взаємних цивільних прав та обов'язків з оренди майна територіальної громади міста Києва.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.5 вказаної статті органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У ч.1 ст.18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендодавцями є, в тому числі, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

У відповідності до рішення №34/6250 від 22.09.2011р. Київської міської ради "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" уповноважено виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва: Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); районні в місті Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління; комунальні підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання або оперативного управління.

Одночасно, суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів визнання недійсним договору у встановленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

28.07.2017 Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради Листом №062/05/19-7632 повідомив Приватне підприємство "КАСПІЙ-1" про закінчення дії Договору оренди, що підтверджується матеріалами справи, а тому Відповідачу необхідно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу, КП Київський метрополітен .

Відповідач, в свою чергу, обов'язку щодо повернення орендованого майна позивачу не виконав, факт отримання вищезазначеного листа підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, який міститься у матеріалах справи.

Також листом від 06.11.2017 №062/05/20-10602 Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради повідомив позивача про необхідність вчиненя відповідних заходів по виселенню відповідача і прийому по акту приймання-передачі об'єкта оренди. Зазначене і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття також кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини другої якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція також викладена в п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" (далі - Постанова).

Відповідач, під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Таким чином, судом встановлено, що на час звернення позивача з позовом до суду Договір припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, доказів продовження його дії матеріали справи не містять. Отже, позивачем доведено належними доказами, а відповідачем не спростовано, факту припинення договірних відносин між сторонами за Договором оренди.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку звільнити орендоване майно після спливу строку дії Договору оренди, вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство"КАСПІЙ-1" (03037, м. Київ, проспект В.Лобановського, будинок 12, кв. 14; ідентифікаційний номер: 36291610) з нерухомого майна, а саме: частини переходу за адресою: станція метро Оболонь , Б/Н, загальною площею 3,15 кв.м.

3. Стягнути з Приватного підприємства "КАСПІЙ-1" (03037, м. Київ, проспект В.Лобановського, будинок 12, кв. 14; ідентифікаційний номер: 36291610) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35; ідентифікаційний код: 03328913) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.12.2017 року

Суддя М.О. Лиськов