Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/14505/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14505/16 11.12.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ МЕДІА"

до Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна

телерадіокомпанія "ЗАГРАВА"

про стягнення 516 764, 61 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ердик М.М. за довіреністю № б/н від 09.032016 р.;

Борисов М.П. за довіреністю № б/н від 09.03.2016 р.;

від відповідача: Микитьон І.В. за довіреністю № б/н від 30.11.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 знаходилась справа № 910/14505/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ МЕДІА" до Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" про стягнення 516 764, 61 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2016 р. провадження у справі № 910/14505/16 зупинено до набрання рішенням законної сили у справі № 910/9054/16.

12.10.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/2844 від 13.10.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_1

У результаті здійсненого повторного автоматичного розподілу справу передано для розгляду Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 23.10.2017 р. справу № 910/14505/16 прийнято до свого провадження суддею Зеленіною Н.І., провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.10.2017 р.

Ухвалою суду від 30.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 16.11.2017 р.

У судовому засіданні 16.11.2017 р. представник відповідача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 16.11.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 16.11.2017 р. оголошувалась перерва до 06.12.2017 р.

У судовому засіданні 06.12.2017 р. представник відповідача подав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 06.12.2017 р. оголошувалась перерва до 11.12.2017 р.

У судовому засіданні 11.12.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову повністю заперечив.

У судовому засіданні 11.12.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 05.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" (виконавець) укладено договір №05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації, за умовами якого виконавець надає послуги із розміщення з метою трансляції в ефірі телевізійного каналу "Перший діловий" Інформаційних повідомлень, наданих замовником (послуги), а замовник приймає та оплачує послуги згідно з умовами цього договору.

Засвідченням факту належного надання послуг за цим договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін цього договору, в якому повинні бути вказані назва Інформаційного повідомлення, період, графік та тривалість фактичних трансляцій Інформаційного повідомлення в ефірі каналу, а також загальна остаточна вартість послуг виконавця (пункт 1.3. договору).

Згідно з пунктом 2.1.7. договору встановлено, що замовник зобов'язується у разі відсутності обґрунтованих претензій підписати акт наданих послуг не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання такого акту від виконавця та передати один його примірник виконавцю. За наявності претензій з боку замовника сторони складають дефектний акт, в якому викладається погоджений зміст претензій та недоліків у наданих виконавцем послугах та результати їх врегулювання (зміщення строків, розміри відшкодувань, тощо).

Відповідно до пунктів 2.2.4., 2.2.5 договору, виконавець зобов'язується готувати та передавати на підпис замовнику акти наданих послуг не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Разом з актом наданих послуг надавати замовнику ефірні довідки, які підтверджують розміщення інформаційних повідомлень в ефірі каналу, якщо тільки із замовником додатково не обумовлено про іншу форму звіту.

Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що грошові розрахунки за послуги проводяться двома рівними частинами в місяць. 50% попередньою оплатою за три календарні дні до початку надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця їх вартості на підставі рахунку-фактури, наступні 50% за 3 календарні дні до моменту завершення сплаченого періоду. Період розміщення вказується в окремому додатку до договору. Оплата провадиться замовником в українських гривнях.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, але припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 8.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 26.11.2013 сторони домовились продовжити термін дії договору з 1 січня 2014 року до 31.12.2014 року.

26.11.2013 сторони підписали додаток № 3 до договору, в якому узгодили, що Телерадіокомпанія надає послуги з розміщення в ефірі телеканалу "Перший діловий" інформаційного матеріалу, що належить замовнику на таких умовах: строки проведення розміщення - з 01.01.2014 до 31.12.2014 (365 діб); об'єм розміщення - 1 блок х 300 хв. (загалом весь період 109 500 хв.; час розміщення - з 12 год. до 17 год. (п'ять годин); вартість однієї хвилини - 32 грн. (з ПДВ) та ін. Загальна вартість послуг 3 504 000, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та визнається обома сторонами, платіжними дорученнями № 10 від 03.12.2014 та № 11 від 05.12.2014 на підставі рахунку на оплату № 254 від 29.10.2014 за розміщення рекламно-інформаційного матеріалу на телеканалі "Перший діловий" у листопаді 2014 року, позивачем було здійснено часткову оплату послуг за листопад 2014 року у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2015 у справі № 910/18459/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" до Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" про зобов'язання здійснити трансляцію інформаційних матеріалів, узгоджених умовами договору № 05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації від 05.06.2013, які не були надані за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 (18 300 хв.), що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2016, встановлено факт невиконання Приватним акціонерним товариством "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" обов'язків за договором № 05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації від 05.06.2013 щодо трансляції наданих позивачем матеріалів у листопаді - грудні 2014 року.

Факт невиконання Приватним акціонерним товариством "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" обов'язків за договором № 05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації від 05.06.2013 щодо трансляції наданих позивачем матеріалів у листопаді - грудні 2014 року також встановлено у рішеннях судів, що набрали законної сили, при розгляді справ №910/4144/15-г та №910/9054/16.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань з надання послуг за договором, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 200 000,00 грн. попередньої оплати, здійсненими за платіжними дорученнями № 10 від 03.12.2014 р. та № 11 від 05.12.2014 р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що всі грошові кошти, сплачені за договором, були вже стягнуті за рішеннями судів у справах №910/9054/16 та №910/4144/15-г.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для звільнення сторін від доказування, до яких належить: обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування; факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони; вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені; рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, зокрема, судові рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справах №910/9054/16, 910/18459/15 та №910/4144/15-г, суд встановив, що при розгляді зазначених справ жодним чином не досліджувалось питання саме про повернення суми оплати за договором, здійсненої за платіжними дорученнями № 10 від 03.12.2014 р. та № 11 від 05.12.2014 р., на загальну суму 200 000,00 грн.

Так, при розгляді вказаних справ лише встановлювався факт оплати вказаних коштів, проте спір щодо повернення саме цих коштів судами не вирішувався.

Відповідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст. 901, 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.8.2. договору № 05/06/13-П цей договір може бути достроково припинений у випадку відмови однієї із сторін від договору у випадку повторного грубого порушення іншою стороною прийнятих на себе зобов'язань, про що добросовісна сторона повідомляє свого контрагента за 10 календарних днів до планової дати припинення дії Договору.

Як встановлено рішеннями судів у справі №910/9054/16, договір № 05/06/13-П про надання послуг з розміщення інформації від 05.06.2013 є розірваним з 03.04.2016.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За приписами ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Тобто, зазначені положення законодавства передбачають обов'язок особи повернути відповідне майно в тому числі, у разі коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив в якості оплати послуг за договором № 05/06/13-П 200 000,00 грн. за платіжними дорученнями № 10 від 03.12.2014 р. та № 11 від 05.12.2014 р.

У зв'язку із припиненням з 03.04.2016 дії договору та встановленням обставин відсутності надання відповідачем послуг за жовтень 2014 року та листопад 2014 року, правова підстава для отримання відповідачем коштів в сумі 200 000,00 грн. відпала, у зв'язку з чим такі кошти за своєю правовою природою є безпідставно набутим майном, а тому з огляду на положення ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України підлягають поверненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа".

Враховуючи викладене, суд погоджується доводами позивача про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів за платіжними дорученнями № 10 від 03.12.2014 р. та № 11 від 05.12.2014 р.

При цьому, звертаючись до суду із даним позовом, позивач також просить стягнути з відповідача 189 794,75 грн. пені, 9 369,86 грн. 3 % річних та 117 600,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих за неповернення відповідачем безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Частина 2 статті 625 ЦК України визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань.

В даному випадку, відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли з безпідставного набуття майна (грошових коштів).

У пункті 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, відсутні будь-які правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 9 369,86 грн. 3 % річних та 117 600,00 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з чим у задоволенні таких позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

З огляду на зазначене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами письмової угоди щодо порядку та розміру нарахування пені за неповернення коштів та спірні відносини між сторонами виникли з безпідставного набуття майна, вимога позивача про стягнення з відповідача 189 794,75 грн. пені також залишається без задоволення.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" (04119, м. Київ, вул. Якіра, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 23153143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТ Медіа" (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 136, другий поверх літ. А, нежиле приміщення, ідентифікаційний код 36477269) безпідставно отримані кошти у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. та 7 755 (сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 18.12.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна